Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №753/11899/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11899/26

провадження № 2-а/753/232/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в м. Києві ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/11899/26 між суддями від 29 травня 2026 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В.

11 червня 2026 року до суду з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА надійшла інформація про зареєстроване місце проживання позивача.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

13 серпня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків у справі, до якої позивачем було долучено копію квитанції про сплату судового збору.

У своїй заяві позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1617909, яка була складена 20 листопада 2024 року інспектором УПП у м. Києві.

Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року визнано поважними причини пропуску строку на подання позову до суду, поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на подання позову, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції як співвідповідача та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України.

25 серпня 2026 року до суду від відповідача ДПП через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти заявлених вимог, вказав. що жодних порушень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 працівниками поліції допущено не було, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1617909 від 20 листопада 2024 року старшим лейтенантом УПП в м. Києві Громом Д.О. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП.

Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено на нього штраф в розмірі 3400 грн.

Не погоджуючись із такою постановою працівника поліції та звертаючись із відповідним позовом до суду позивач вказав, що 26 травня 2026 року з матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо про складання відносно нього оскаржуваної постанови. В постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не вказано суть вчинено правопорушення, відсутній опис будь-яких дій, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення в його діях. Також вказав, що постанова до виконання була пред`явлена відповідачем лише 26 травня 2026 року, що є грубим порушенням строку, встановленого ЗУ «Про виконавче провадження». Просив постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві вказав, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (частини друга статті 33 КУпАП).

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

З тексту оскаржуваної постанови неможливо встановити, які саме дії позивача були працівником поліції кваліфіковані як завідомо неправдивий виклик, оскільки постанова не містить взагалі опису подій, що передували складанню оскаржуваної постанови. В постанові лише зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП. Поряд з цим, у відзиві відповідач зазначив, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, без конкретизації, яку саме спеціальну службу викликав позивач, та чому його дії були кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення за статтею 183 КУпАП.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодного обґрунтування та інформації, в чому полягав завідомо неправдивий виклик невідомої спеціальної служби.

Не надано відповідачем до відзиву доказів того, чому працівники поліції прийшли до висновку про вчинення позивачем завідомо неправдивого виклику.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за статтею 183 КУпАП, проте без зазначення доказів про вчинене ним правопорушення, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за умови, що позивач не погоджується із вчиненим правопорушенням, водночас відповідачем доказів про вчинене ОСОБА_1 правопорушення не надано як і не долучено їх до відзиву на позовну заяву.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.

Відзив на позовну заяву містить лише норми чинного законодавства, та зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, постанова, яка винесена без додержання вказаних вище норм діючого законодавства, не може бути визнана належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 183 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2024 року серія ЕГА № 1617909 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 183, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕГА № 1617909 від 20 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Шаповалова