Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №730/499/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 730/499/26

Головуючий у першій інстанції – Данько О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1958/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Супруна О.П.,

суддів: Луговця О.А., Мамонової О.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Данько О.В. від 30.06.2026, (повне судове рішення складене 07.07.2026) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про стягнення заборгованості з орендної плати,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Товариство з обмеженою відповідальністю «Головеньківське Плюс»,

У С Т А Н О В И В :

07.04.2026 ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Лук`яненко Р.В., звернулася до Борзнянського районного суду Чернігівської області з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за Додатковими угодами до договорів оренди землі, укладеними по земельним ділянкам із кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005, 7420881600:05:002:1005, 7420881600:001:1004 та 7420881600:05:002:1004, у сумі 77 299,64 грн, яка нарахована без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, а також 1331,20 грн судового збору.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим набула право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема: площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1005; площею 0,5329 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1005; площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1004; площею 0,5255 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1004.

Зазначені земельні ділянки перебували в оренді ТОВ «Гетьманське» на підставі договорів оренди землі та додаткових угод до них від 31.07.2017, якими, зокрема, орендарем визначено ТОВ «Гетьманське», а строк дії договорів установлено до 01.08.2024. При цьому умовами договорів передбачено, що в будь-якому випадку договір та право оренди залишаються чинними до закінчення орендарем збору врожаю.

Розмір орендної плати за кожну з двох земельних ділянок площею по 1,8225 га становив 6 648,46 грн на рік, а за земельні ділянки площею 0,5329 га та площею 0,5255 га – по 378,78 грн на рік.

Позивач зазначала, що після прийняття спадщини та оформлення права власності на земельні ділянки орендна плата за період їх фактичного перебування в оренді ТОВ «Гетьманське» їй не сплачувалася. У зв`язку з цим за земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005 за період 2018-2024 років утворилася заборгованість у розмірі 49 190,68 грн, а за земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 за період 2021-2024 років – у розмірі 28 108,96 грн.

Позивач також посилалася на те, що 18.09.2025 звернулася до ТОВ «Гетьманське» з вимогою про сплату належної їй орендної плати, до якої долучила документи, що підтверджують набуття нею спадщини, та повідомила реквізити для здійснення відповідних виплат. Указане звернення отримано відповідачем 07.10.2025, однак заборгованість останнім не погашена.

Із огляду на викладене, позивач уважала, що ТОВ «Гетьманське» належним чином не виконало обов`язок зі сплати орендної плати за користування належними їй земельними ділянками, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 77 299,64 грн.

Чернігівський районний суд Чернігівської області своїм рішенням від 30.06.2026 (повний текст рішення суду складений 07.07.2026), із урахуванням ухвали цього ж суду від 08.07.2026 про виправлення арифметичної описки, частково задовольнив позов ОСОБА_1 та стягнув із ТОВ «Гетьманське» заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005, 7420881600:05:002:1005, 7420881600:05:001:1004, 7420881600:05:002:1004 у сумі 70 272,40 грн, зазначивши, що з цієї суми підлягають вирахуванню передбачені чинним законодавством податки та збори.

Додатковим рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.07.2026 стягнуто з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,39 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач після прийняття спадщини набула право власності на земельні ділянки, які перебували в оренді відповідача, а відтак – право на отримання орендної плати за їх використання. Суд установив, що ТОВ «Гетьманське» належним чином не виконало обов`язок зі сплати орендної плати за спірні земельні ділянки.

При цьому суд виходив із того, що позивач повідомила відповідача про набуття нею права власності на земельні ділянки, надавши документи, що підтверджують її права, та про банківські реквізити для сплати орендної плати, але відповідач за заявлений позивачем період у повному обсязі орендну плату не сплатив.

Суд також урахував здійснену відповідачем 13.10.2021 виплату орендної плати та дійшов висновку, що заборгованість за земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 підлягає стягненню за 2022-2024 роки. За земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005 суд визначив заборгованість за 2018-2024 роки в розмірі 49 190,68 грн, а за іншими двома земельними ділянками за 2022-2024 роки – у розмірі 21 081,72 грн.

30.07.2026 до Чернігівського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга від ТОВ «Гетьманське», у якій товариство просить скасувати рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.06.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно визначив період, за який підлягає стягненню орендна плата, та безпідставно не врахував обставини, пов`язані з неналежним повідомленням відповідача про зміну власника земельних ділянок. Апелянт зазначає, що позивач не виконала належним чином вимоги статті 148-1 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), а тому до моменту належного повідомлення відповідач не мав об`єктивної можливості виконати обов`язок зі сплати орендної плати новому власнику. У направленому позивачем листі були відсутні документи щодо всіх земельних ділянок та спадкових прав, у зв`язку з чим, на думку апелянта, такий лист не може вважатися належним повідомленням у розумінні статті 148-1 ЗК України.

Окрім того, апелянт не погоджується з висновком суду щодо стягнення орендної плати за 2024 рік у повному розмірі, посилаючись на те, що строк дії договорів оренди визначено до 01.08.2024, а доказів збору ним урожаю після цієї дати матеріали справи не містять.

Із огляду на наведене, ТОВ «Гетьманське», надавши свої розрахунки заборгованості по кожній із земельних ділянок, уважає, що її загальний розмір становить 64 435,68 грн.

Відзивів на апеляційну скаргу від позивача та/або третьої особи до суду не надходило, що відповідно до частини третьої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Повідомлення про розгляд справи апеляційним судом, направлене ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в матеріалах справи, повернулося до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній». Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України ОСОБА_1 уважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Іншим учасникам справи повідомлення про розгляд справи доставлено до їхніх електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновків про часткове задоволення апеляційної скарги.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як установлено судом першої інстанції, 03.01.2013 між ОСОБА_2 та ТОВ «Головеньківське Плюс» укладено договір оренди землі, предметом якого були дві земельні ділянки: з кадастровим номером 7420881600:05:001:1005 та з кадастровим номером 7420881600:05:002:1005, строком на п`ять років (а.с. 89-90).

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року.

31.07.2017 між ОСОБА_2 , ТОВ «Головеньківське Плюс» та ТОВ «Гетьманське» укладено дві окремі додаткові угоди – щодо кожної із зазначених земельних ділянок, якими внесено зміни до первісного договору оренди (а.с. 14, 16).

Відповідно до вказаних додаткових угод орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7420881600:05:001:1005 визначено ТОВ «Гетьманське», так само як і земельної ділянки з кадастровим номером 7420881600:05:002:1005.

У пункті 4.3 кожної з додаткових угод сторони домовились, що строк дії договору продовжується до 01.08.2024, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даних угод, але в будь-якому випадку договір та право оренди за договором залишаються чинними до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Також, зі змісту вказаних додаткових угод убачається, що починаючи з 01.01.2018 орендна плата за земельні ділянки вноситься в розмірі 9 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 6 648,46 грн за рік оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420881600:05:001:1005, а за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:002:1005 – 378,78 грн за рік оренди (пункт 4.1 кожної з додаткових угод).

03.01.2013 між ОСОБА_3 та ТОВ «Головеньківське Плюс» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420881600:05:001:1004 строком на п`ять років (а.с. 86), а 01.04.2014 – договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420881600:05:002:1004 також строком на п`ять років (а.с. 8). Пунктом 11 цих договорів передбачено внесення орендної плати до 31 грудня поточного року.

Додатковими угодами від 31.07.2017 орендаря за вказаними договорами замінено на ТОВ «Гетьманське».

Пунктом 4.3 цих додаткових угод строк дії договорів продовжено до 01.08.2024 із застереженням про чинність договору та права оренди до моменту закінчення орендарем збирання врожаю.

Згідно змісту пунктів 4.1 цих додаткових угод, починаючи з 01.01.2018 орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:001:1004 становить 6 648,46 грн на рік, а за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:002:1004 – 378,78 грн на рік, тобто в розмірі 9 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 18).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом № 237, виданим 03.03.2025 державним нотаріусом Борзнянської державної нотаріальної контори Артеменко О. О. у межах спадкової справи № 109/2018, спадкоємцями майна ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 , кожному з яких визначено по 1/2 частці у спадщині (а.с. 20). До складу спадщини входить земельна ділянка площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1005, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Головеньківської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області. На 1/2 частку зазначеної земельної ділянки свідоцтво про право на спадщину за законом видано ОСОБА_1 , а на іншу 1/2 частку – ОСОБА_3 .

Також, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом № 238, виданим 03.03.2025 державним нотаріусом Борзнянської державної нотаріальної контори Артеменко О. О. у межах спадкової справи № 109/2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,5329 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1005, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Новомлинівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, кожному по 1/2 частці у спадщині (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_3 його єдиною спадкоємицею є його дочка ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом № 239 та № 240 від 03.03.2025 до складу спадщини увійшли земельні ділянки площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1004, та площею 0,5255 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1004 (а.с. 22, 23). Свідоцтвами № 241 та № 242 від 03.03.2025 оформлено спадкові права ОСОБА_1 щодо відповідних часток земельних ділянок з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005, які належали ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав (а.с. 24, 25).

Таким чином, після оформлення спадкових прав ОСОБА_1 набула права на земельні ділянки площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1005; площею 0,5329 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1005; площею 1,8225 га, кадастровий номер 7420881600:05:001:1004; площею 0,5255 га, кадастровий номер 7420881600:05:002:1004, які перебували у користуванні ТОВ «Гетьманське» на підставі вказаних вище договорів оренди та додаткових угод до них.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2026 державну реєстрацію права оренди ТОВ «Гетьманське» щодо зазначених земельних ділянок припинено 02.04.2025.

Представник позивача ОСОБА_4 зверталася до ТОВ «Гетьманське» із листом щодо виплати орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005 із 2017 року, а також земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 із 2020 року. У листі зазначалося, що вона діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги, та було вказано адресу для листування. Указаний лист отримано відповідачем 11.06.2025 (а.с. 26, 27).

18.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Гетьманське» із листом-претензією, у якому повідомила, що є власником та спадкоємцем земельних ділянок із кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005, 7420881600:05:002:1005, 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004, право власності на які нею належним чином оформлено. У листі вона зазначила свою адресу та номер засобу зв`язку, просила надати інформацію про розмір нарахованої, але не виплаченої орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005 за 2017-2024 роки, а земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 – за 2020-2024 роки, а також здійснити повну оплату заборгованості на зазначені в листі банківські реквізити. До листа були долучені копії документів, що підтверджують право власності, попереднього звернення та банківські реквізити (а.с. 28). Згідно з описом вкладення до цінного листа від 18.09.2025, відповідачеві були направлені лист-претензія, чотири свідоцтва про право на спадщину за законом, лист-повідомлення, повідомлення про вручення та банківські реквізити. Указаний лист-претензією відповідач отримав 07.10.2025 (а.с. 29, 30).

Матеріалами справи також підтверджується здійснення ТОВ «Гетьманське» виплат орендної плати попередньому власнику (спадкодавцю). Так, 08.10.2020 відповідач сплатив ОСОБА_3 5 957,08 грн орендної плати за землю за 2020 рік, а 13.10.2021 – 5 956,65 грн орендної плати за договором оренди землі за 2021 рік (копії відповідних платіжних інструкцій на а.с. 77 зворот, 78).

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності в ОСОБА_1 права на отримання орендної плати за належні їй земельні ділянки та недоведеності ТОВ «Гетьманське» факту повного погашення заборгованості.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині визначення періоду та розміру заборгованості, а також посилаючись на неналежне повідомлення про зміну власника земельних ділянок, відповідач оскаржує його в повному обсязі.

Отже, відповідно до статті 367 ЦПК України законність та обґрунтованість рішення підлягають перевірці апеляційним судом у межах наведених в апеляційній скарзі доводів та вимог.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

При цьому частиною п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зазначені положення цивільного законодавства узгоджуються з приписами абзацу шостого статті 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 у справі № 400/877/16-ц дійшов висновку, що спадкоємець земельної ділянки набуває права орендодавця, зокрема права на отримання орендної плати, з моменту відкриття спадщини. При цьому Верховний Суд зазначив, що орендна плата за відповідний період належить спадкоємцеві саме з часу відкриття спадщини.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 341/245/19, у якій наголошено, що датою оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

Крім того, у постанові від 27.07.2022 у справі № 274/3707/20 Верховний Суд, посилаючись, зокрема, на правові висновки, викладені у постановах від 10.03.2021 у справі № 541/386/19, від 28.04.2021 у справі № 341/245/19 та від 16.02.2022 у справі № 146/350/20, виходив із того, що спадкоємець є новим орендодавцем та до нього переходять права й обов`язки за чинним договором оренди, а повідомлення орендаря про перехід права власності спрямоване, зокрема, на забезпечення належної виплати йому орендної плати.

Отже, перехід до ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування зумовив одночасний перехід до неї прав та обов`язків попереднього власника за чинними договорами оренди, у тому числі права вимагати від орендаря належного виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати.

При цьому право ОСОБА_1 на отримання орендної плати не пов`язується з датою видачі свідоцтва про право на спадщину чи датою державної реєстрації права власності як такою, оскільки у спадкових правовідносинах спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відтак, після прийняття спадщини ОСОБА_1 набула статусу нового орендодавця та відповідне право вимоги до орендаря щодо сплати орендної плати за період, протягом якого земельні ділянки перебували в його користуванні.

Водночас відповідно до частини першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Частиною третьою цієї статті передбачено обов`язок особи, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Апеляційний суд уважає, що невиконання або неналежне виконання нового власника обов`язку щодо повідомлення орендаря про перехід права власності саме по собі не припиняє та не позбавляє його прав орендодавця, а має значення для належного виконання орендарем обов`язку щодо сплати орендної плати новому власнику. Саме по собі недотримання нового власника земельної ділянки окремих вимог щодо форми або змісту такого повідомлення не може автоматично свідчити про припинення чи не виникнення права на отримання орендної плати, якщо встановлено, що орендар фактично був повідомлений про зміну власника та мав можливість виконати свій грошовий обов`язок.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 13.08.2025 у справі № 279/3076/23, у якій Верховний Суд установив, що нова власниця не дотрималася всіх формальних вимог частини третьої статті 148-1 ЗК України, однак неодноразово повідомляла орендаря про набуття права власності, направляла претензії, додавала свідоцтво про право на спадщину, зазначала контактні дані та характеристику земельної ділянки. Верховний Суд звернув увагу, що суди не встановили, що несплата орендної плати була зумовлена саме невиконанням нового власника обов`язку за частиною третьою статті 148-1 ЗК України. Тобто сам факт неналежності повідомлення не був достатнім для висновку про відсутність вини орендаря.

У цій справі встановлено, що представник позивача звертався до ТОВ «Гетьманське» з листом-повідомленням про необхідність виплати орендної плати за користування спірними земельними ділянками. Крім того, 18.09.2025 позивач направила відповідачу лист-претензію, у якому повідомила про набуття нею права власності на земельні ділянки, зазначила про наявність у неї належним чином оформленого права власності та просила здійснити повну оплату заборгованості, надавши банківські реквізити для проведення платежу. Указаний лист відповідач отримав 07.10.2025.

Таким чином, не пізніше 07.10.2025 ТОВ «Гетьманське» було достовірно відомо про набуття ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки, її вимогу про сплату орендної плати та реквізити для здійснення відповідного платежу.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивачем до листа-претензії було долучено чотири, а не шість свідоцтв про право на спадщину, не спростовує факту повідомлення відповідача про зміну власника та не звільняє його від обов`язку виконати грошове зобов`язання. Відповідачем також не доведено, що саме відсутність окремих документів унеможливлювала здійснення ним орендної плати ОСОБА_1 .

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем установленого частиною третьою статті 148-1 ЗК України строку для повідомлення про набуття права власності на земельні ділянки, колегія суддів зазначає, що такий довід сам по собі не спростовує права ОСОБА_1 на отримання орендної плати за період, протягом якого спірні земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «Гетьманське».

Установлений частиною третьою статті 148-1 ЗК України місячний строк спрямований на своєчасне інформування користувача земельної ділянки про зміну особи власника та, відповідно, орендодавця, а також забезпечення можливості належного виконання ним грошового зобов`язання. Водночас наведена норма не встановлює припинення права нового власника на отримання орендної плати в разі недотримання цього строку та не передбачає звільнення орендаря від обов`язку сплатити орендну плату за період фактичного користування земельною ділянкою.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 указаного Закону договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Факт набуття позивачем права власності на земельні ділянки та існування заборгованості з орендної плати підтверджують наявність у неї порушеного майнового права, яке підлягає судовому захисту.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині помилкового визначення судом першої інстанції розміру заборгованості за 2024 рік.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пунктів 4.1, 4.3 додаткових угод від 31.07.2017 строк дії договорів продовжено до 01.08.2024, а умова про подальше існування договору пов`язана з моментом закінчення збирання врожаю орендарем, а тому, урахувавши засвідчення 02.04.2025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно факту припинення правовідносин із оренди землі, суд стягнув орендну плату за землю за повний 2024 рік.

За визначенням частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами частини першої статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (абзац 1 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

За визначенням пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, законодавство безпосередньо не пов`язує момент припинення строку дії договору оренди землі з датою державної реєстрації його припинення, якщо йдеться про закінчення погодженого сторонами строку, оскільки припинення самого договору (зобов`язання) та припинення речового права оренди — це дві різні юридичні події.

Приписами статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, вимагаючи стягнення орендної плати за весь 2024 рік, не надала належних та допустимих доказів збору ТОВ «Гетьманське» урожаю на земельних ділянках після 01.08.2024.

Суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та помилково стягнув орендну плату за землю за весь 2024 рік.

Із огляду на встановлений договором строк його дії та відсутність доказів продовження фактичного користування земельними ділянками після 01.08.2024, орендну плату за 2024 рік належить стягнути пропорційно періоду дії договору.

Відповідно до умов договорів річна орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:001:1005 становить 6 648,46 грн, а за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:002:1005 – 378,78 грн.

2024 рік був високосним та складався з 366 календарних днів. Період з 01.01.2024 до 01.08.2024 становить 213 календарних днів.

Таким чином, орендна плата за 2024 рік (період із 01 січня по 31 липня 2024 року) за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:001:1005 становить 3 869,19 грн (6 648,46 грн х 213 / 366), а за земельну ділянку з кадастровим номером 7420881600:05:002:1005 – 220,44 грн (378,78 грн х 213 / 366). Загальна сума орендної плати за 2024 рік (період із 01 січня по 31 липня 2024 року) за вказані дві земельні ділянки становить 4 089,63 грн, а за 2018-2023 роки – 42 163,44 грн ((6 648,46 грн + 378,78 грн) х 6)).

Отже, за земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005 та 7420881600:05:002:1005 орендна плата за 2018-2024 роки становить 46 253,07 грн.

Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 суд першої інстанції правильно врахував здійснену відповідачем оплату орендної плати за 2021 рік на користь попереднього власника. Із матеріалів справи вбачається, що 13.10.2023 ТОВ «Гетьманське» сплатило ОСОБА_3 5 956,65 грн орендної плати за 2021 рік, тому підстав для повторного стягнення орендної плати за 2021 рік на користь спадкоємця немає.

Відтак, за земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1004 та 7420881600:05:002:1004 підлягає стягненню орендна плата за 2022-2023 роки та за відповідний період 2024 року.

За 2022-2023 роки розмір орендної плати становить 14 054,48 грн: (6 648,46 грн + 378,78 грн) х 2, а за 2024 рік (період із 01 січня по 31 липня 2024 року) – 4 089,63 грн. Загальний розмір заборгованості за цими двома земельними ділянками становить 18 144,11 грн (14 054,48 грн + 4 089,63 грн).

У підсумку загальний розмір заборгованості ТОВ «Гетьманське» з орендної плати за спірними земельними ділянками становить 64 397,18 грн (46 253,07 грн + 18 144,11 грн).

Доводи апеляційної скарги щодо повної відсутності заборгованості та необхідності відмови в позові в повному обсязі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачеві орендну плату за фактичний період дії договорів оренди відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону, однак розмір заборгованості судом визначено неправильно внаслідок безпідставного включення до розрахунку повного розміру орендної плати за 2024 рік.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції належить змінити в частині розміру стягнутої заборгованості з орендної плати шляхом його зменшення до 64 435,58 грн.

У решті висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ «Гетьманське» заборгованості з орендної плати є правильними, відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а тому підстав для скасування рішення в іншій частині колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено на 83 % (64 397,18 грн із 77 299,64 грн), із відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 104,90 грн (1 331,20 х 83 %).

Оскільки апеляційну скаргу відповідача задоволено частково – зменшено розмір заборгованості на 5 875,22 грн (70 272,40 грн - 64 397,18 грн), що становить 8 % від оскаржуваної суми, із позивача на користь відповідача належить стягнути 127,80 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції (1 597,44 х 8 %).

Керуючись ст. ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381–384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Частково задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське».

Змінити рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.06.2026, зменшивши розмір стягнутої заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420881600:05:001:1005, 7420881600:05:002:1005, 7420881600:05:001:1004, 7420881600:05:002:1004 із 70 272,40 грн до 64 397,18 грн, судового збору – із 1 211,39 грн до 1 104,90 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 127,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не оскаржується, окрім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: О.П. Супрун

Судді: О.А. Луговець

О.Є. Мамонова