Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №740/5465/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/5465/25

Головуючий у першій інстанції – Роздайбіда О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1438/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Акцент-Банк».

Оскаржується рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року, суддя Роздайбіда О.В., рішення ухвалено у місті Ніжині,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.09.2021 у розмірі 156 063,91 грн., з яких: 113 343,03 грн залишок заборгованості за кредитом; 42 720,88 грн загальна заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг на відкриття банківського рахунку.

На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем було ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

АТ «А-банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Однак відповідач порушив зобов`язання, кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками не надає, внаслідок чого станом на 16.09.2025 заборгованість за кредитним договором складає 156 063,91 грн., з яких: 113 343,03 грн залишок заборгованості за кредитом; 42 720,88 грн загальна заборгованість за відсотками.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав АТ «А-банк».

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року позов задоволено частково: стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.09.2021 у розмірі 66 334,51 грн та судовий збір у розмірі 1 029,52 грн.

В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно ознайомлюватись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що оскільки договором не встановлений розмір процентів то їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Зазначає, що позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів, а тому повинен сплачувати процентну ставку.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення процентів, суд не врахував, що до матеріалів справи додано не тільки тарифи із сайту Банку (як зазначив суд), а і Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому визначені: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надав у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 04 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів, яка містить відомості про відповідача, зокрема про місце його проживання, контактну інформацію та соціальний статус (а.с. 14).

У анкеті-заяві відповідач підтвердив те, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.соm.ua. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-банку www.a-bank.соm.ua.

У матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена»», яка підписана відповідачем 04.09.2021 о 17:56 простим електронним підписом (а.с. 15-16).

До позову АТ «Акцент-банк» додано:

розрахунок заборгованості за договором № б/н від 04.09.2021, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 16.09.2025, за яким загальна заборгованість за наданим кредитом становить 156 063,91 грн., з яких: 113 343,03 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 98 342,97 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 15 000,06 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений), 42 720,88 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, 5 574,57 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 37 146,31 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість (а.с. 12 зворот - 13 зворот);

довідку за лімітами АТ «Акцент-банк» за період з 04.09.2021 по 16.09.2025 за кредитним договором клієнта ОСОБА_1 , відповідно до якої збільшувались кредитні ліміти: 04.09.2021 – 1 000 грн, 15.12.2021 – 2 000 грн, 09.02.2024 – 5 000 грн, 29.05.2024 – 55 000 грн, 19.08.2025 – 113 400 грн (а.с. 20);

довідку АТ «Акцент-банк», відповідно до якої ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до серпня місяця 2028 року, № НОМЕР_3 строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_4 строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_5 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с. 21);

витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та тарифів по картці «Зелена» без зазначення реєстраційних даних та дат, які не підписані відповідачем (а.с. 23-29, 30-31).

Із виписки по картці за період з 04.09.2021 – 16.09.2025 вбачається, що користування банківською карткою та кредитними коштами, банком списувались відсотки за використання кредитного ліміту та кошти за кредитом розстрочка. Згідно виписки сума витрат за вказаний період становить 166 461,37 грн, сума зарахувань за цей період – 12 044,50 грн, сума комісій – 1 884,66 грн, сума кешбеку – 0 грн (а.с. 17-19).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За положеннями частини першої статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» ). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» , чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Звертаючись до суду з позовом банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 113 343,03 грн та заборгованість по відсоткам у розмірі 42 720,88 грн.

Разом з тим, як вбачається із виписки про рух коштів по картці позивач списував з рахунку відсотки за використання кредитного ліміту.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Акцент-банк», суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Окрім того, суд взяв до уваги, що в роздруківці паспорта вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Споживач, підписавши такий документ, підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних споживачем умов кредитування.

Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами, що саме додані до позовної заяви умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що надані йому для ознайомлення документи на момент підписання вказаної заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за відсотками, їх розмірів і порядку нарахування.

Отже, оскільки після вирахування відсотків з тіла кредиту заборгованість за договором № б/н від 04.09.2021 становить 66 334,51 грн (113 343,03 грн (заборгованість по тілу кредиту) – 47 008,52 грн (списані відсотки за користування кредитним лімітом), позов підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «А-Банк» суми тіла кредиту у розмірі 66 334,51 грн.

Вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки боржник ознайомилась з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилась з ними, а тому повинен сплачувати процентну ставку, не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки матеріали справи не містять доказів того з якими саме Умовами і Правилами був ознайомлений відповідач, оскільки витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку не містить підпису боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому визначені: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та який підписаний боржником не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки паспорт споживчого кредиту є інформаційною довідкою про умови кредитування, а не доказом укладання кредитного договору на певних умовах.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про отримання кредитних карток з підписом позичальника.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: