Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №591/11615/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/11615/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/786/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 122-4 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маховика Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Маховика Р.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

За результатом розгляду об`єднаного провадження по справі відносно ОСОБА_1 , постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 листопада 2025 року останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він:

- 04 жовтня 2025 року о 09 год. 22 хв. у м. Суми по просп. Свободи, 37, АЗС «АМІК» керуючи т/з BMW 316, д.н.з. НОМЕР_1 , під час початку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам, допустив пошкодження пістолету автозаправної колони. Внаслідок ДТП завдано матеріальні збитки третім особам. Своїми діями порушив вимоги п. 10.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

- 04 жовтня 2025 року о 09 год. 22 хв. у м. Суми по просп. Свободи, 37, АЗС «АМІК» керуючи т/з BMW 316, д.н.з. НОМЕР_1 , під час початку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам, допустив пошкодження пістолету автозаправної колони. Внаслідок ДТП завдано матеріальні збитки третім особам. У ході проведення розшукових заходів був встановлений, порушив п. 2.10 А ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник Маховик Р.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову судді скасувати, а провадження у справі – закрити, за відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, останньому інкриміновано порушення п. 10.1 ПДР України та пошкодження пістолету автозаправної колонки. При цьому, наявним в матеріалах справи відеозаписом підтверджується те, що пістолет автозаправної колони був цілий і повернутий на місце, а на схемі ДТП відсутня будь-яка інформація про опис та характер завданих пошкоджень і до матеріалів справи не додано жодного доказу, який би підтверджував, що діями ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду юридичній особі та розмір цієї шкоди.

Крім того, як зазначає апелянт, з фабули складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ст. 122-4 КУпАП вбачається, що йому не інкриміновано залишення місця ДТП і суд не в праві був вийти за межі фабули звинувачення та самостійно її розширити. Однак, у даному випадку, суд на вказане уваги не звернув та притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, тобто, перейняв на себе функцію обвинувачення, що свідчить про порушення права особи на справедливий суд. При цьому, будь-яких умисних дій на залишення місця ДТП ОСОБА_1 не вчиняв, більш того, як вбачається з наданих відеозаписів камер відеоспостереження АЗС, останній зупинився після того, як відчув, що відірвався шланг заправочної колонки, вийшов з авто, повернувся до приміщення АЗС, щоб з`ясувати, чи є до нього претензії матеріального характеру, повідомив касиру про пригоду, вишукував заправника, спілкувався з ним, залишався на місці події, потім знову повернувся до приміщення АЗС, а після спілкування з працівниками АЗС поїхав. Касир запевнила його в тому, що нічого страшного не трапилось, він може їхати, однак, вказані обставини були проігноровані судом першої інстанції.

На думку апелянта, винуватість ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП «поза розумним сумнівом» зібраними у справі доказами не доведена, а тому, вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні і дане рішення підлягає безумовному скасуванню з закриття провадження у даній справі.

Доповівши зміст оскаржуваного судового рішенні та доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень визнав в повному обсязі та просив призначити йому більш м`яке адміністративне стягнення, захисника Маховика Р.В., який підтримав позицію свого підзахисного, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та врахувавши думку учасників провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Розглядаючи вказану справу, суддя першої інстанції, дослідивши зібрані по справі докази та надавши їм належну правову оцінку, вірно встановив, що працівником поліції відносно ОСОБА_1 було обґрунтовано складено протоколи серії ЕПР1 №476324 від 07 жовтня 2025 року та ЕПР1 №476337 від 07 жовтня 2025 року, оскільки він, перебуваючи 04 жовтня 2025 року на АЗС «АМІК», керуючи транспортним засобом BMW 316, д.н.з. НОМЕР_1 , під час початку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам, допустив пошкодження пістолету автозаправної колони, внаслідок чого третім особам було завдано матеріальні збитки, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, тобто, не дотримав вимог п.п. 10.1, 2.10 а) ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, і вказані обставини жодним чином спростовані не були.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що до початку апеляційного розгляду захисником Маховиком Р.В. було направлено клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату ОСОБА_1 на рахунок ПП «АМІК» 10926 грн. 84 коп. на відновлення пошкодженого ним пістолету автозаправної колони, і з огляду на позицію останнього в суді апеляційної інстанції щодо повного визнання вини, наявність в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень, апеляційним судом під сумнів не ставиться, а оскаржуване рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Що стосується адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, то апеляційний суд вважає за можливе змінити застосований до нього захід на більш м`який, з врахуванням наступного.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди та ін.

Санкцією ст. 122-4 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Види адміністративних стягнення закріплені у частині 1 ст. 24 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У даному випадку, більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, санкція якої передбачає, в тому числі, адміністративний арешт, який є більш суворим покаранням, ніж ті, які передбачені санкцією ст. 124 КУпАП, а тому, адміністративне стягнення має бути накладено на останнього в межах санкції саме ст. 122-4 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при визначенні виду стягнення, яке має бути накладено на ОСОБА_1 , суддею суду першої інстанції було враховано суспільну небезпеку вчинених останнім правопорушень та особу порушника, а саме, те, що він допустив порушення ПДР, керуючи транспортним засобом, після скоєння ДТП залишив місце події, що свідчить про відсутність у нього критичної оцінки своїм діям та що належних висновків він для себе не зробив.

З огляду на вказане суддя і дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Разом з тим, у долученій до матеріалів справи захисником ОСОБА_2 характеристиці з місця роботи ОСОБА_1 за підписом директора ТОВ «ВКК «ЕЛЕКТРИФІКАТОР», вказано, що останній обіймає у товаристві посаду підсобного робітника та за СУМІСНИЦТВОМ ВОДІЯ автотранспортних засобів. За час роботи в ТОВ «ВКК «ЕЛЕКТРИФІКАТОР» показав себе як досвідчений та відповідальний підсосний робітник та водій автотранспортних засобів, відмінно володіє технікою та електронними системами навігації, що дозволяє ефективно планувати маршрути. Дотримується правил дорожнього руху та демонструє високий рівень безпеки водіння, його дорожній звіт бездоганний, він має допуск до керування різними типами транспортних засобів. Відзначається високою відповідальністю, пунктуальністю та дисциплінованістю. Завжди виконує поставлені завдання вчасно та якісно, комунікабельний, ввічливий, відповідальний. Під час роботи дотримується правил безпеки праці та техніки безпеки, показав себе як кваліфікований та відповідальний працівник, здатний виконувати поставлені завдання на високому рівні. Дисциплінарні стягнення та попередження відсутні.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що у даній справі відсутні докази, якими б підтверджувалось те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

З огляду як на вищезазначене, так і на те, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, спричинену шкоду у заявленому розмірі відшкодував, апеляційний суд вважає адміністративне стягнення, накладене на останнього судом першої інстанції несправедливим через суворість, і необхідним та достатнім для його виправлення та попередження в подальшому вчинення правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу за санкцією ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга захисника – частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Маховика Р.В. - задовольнити частково.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 змінити, в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124 КУпАП адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений законом, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

В іншій частині постанову судді залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.