Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №592/5904/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/5904/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М.

Номер провадження 33/816/1309/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 164-10 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Баришевої А. І., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Грицик Г.О., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Грицик Г.О. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ФОП ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8

500 грн.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн, за те, що 14 березня 2026 року о 12:00 год за адресою м. Суми, вул. Роменська, 1, ОСОБА_1 здійснював заготівлю та прийом металобрухту без відповідних дозвільних документів у сфері роботи з металобрухтом, чим порушив ст. 4, ст. 5 ЗУ «Про металобрухт», а саме: не виписувались акти прийому металобрухту для фізичних осіб, не видавались чеки з розрахункової книги, порушені строки зберігання відеозаписів з камер відеоспостереження.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Грицик Г.О. подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції постановлена з фундаментальним та грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, та побудованою на неналежних і недопустимих доказах.

Апелянт зауважує, що стосується безпосередньо інкримінованої статті, судова практика чітко вказує: частина 1 статті 164-10 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших актів законодавства. Тому для настання відповідальності за цією статтею в протоколі про адміністративне правопорушення має бути не просто загальна згадка закону, а чітко встановлено, які ж саме конкретні норми законодавства, що регулюють здійснення операцій з металобрухтом, було порушено. Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачення у протоколі поліції обмежилося абстрактним та узагальненим формулюванням «порушив ст. 4, ст. 5 ЗУ "Про металобрухт"».

Також захисник вказує, що письмовими матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою діяв не як самостійний суб`єкт заготівлі, що веде комерційну діяльність у власних інтересах, а виключно як зберігач та представник юридичної особи. Згідно з Договором відповідального зберігання від 02 січня 2025 року укладеним із ТОВ «СПЕЦЛОМ», ОСОБА_1 лише приймав на збереження майно, яке юридично належало товариству. Відповідно до Довіреності № 28 від 01 березня 2025 року, ТОВ «СПЕЦЛОМ» уповноважило ОСОБА_1 виключно представляти інтереси товариства.

Окрім цього, апелянт вказує на те, що поліцейський склав адміністративний протокол 14 березня 2026 року і вказав у ньому, що правопорушення було виявлено саме в цей день — 14.03.2026 о 12:00. Проте, як головний доказ провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення в березні 2026 року, до матеріалів справи поліція додала його письмові пояснення, які датовані 14 квітня 2025 року. Використання судом як доказу письмових пояснень особи, відібраних поліцією за 11 місяців до інкримінованого у 2026 році правопорушення, є порушенням принципів оцінки доказів, закріплених у статті 252 КУпАП. Цей документ не є належним доказом, оскільки жодним чином не стосується, не підтверджує і не спростовує обставини подій, що відбувалися 14 березня 2026 року.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Грицик Г.О., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП, підтверджується, наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 000049 від 14 березня 2026 року;

- копією документа, що посвідчує особу;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджено здійснення ФОП ОСОБА_1 : надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля відходами та брухтом;

- витягом з Реєстру платників єдиного податку, відповідно якого ФОП ОСОБА_1 зареєстрований на здійснення господарської діяльності;

- коп. договором оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2025 року;

- коп. договором зберігання від 02 січня 2025 року;

- коп. акта приймання-передачи майна на зберігання від 02 січня 2025 року;

- довіреністю ТОВ «СПЕЦЛОМ» в особі директора ОСОБА_2 від 01 березня 2025 року № 28, яким уповноважено ОСОБА_1 представляти інтереси Товариства з питань закупівлі металобрухту чорних та кольорових металів;

- поясненнями ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд погоджується з висновками судді про правильну оцінку доказів, які є належними, допустимими та достовірними. Сукупність вказаних доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

На спростування доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що стаття 164-10 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 164-10 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту, визначено Законом України «Про металобрухт».

Тому, вираховуючи вище викладене, апеляційний суд визнає складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, таким, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та повністю розкриває усю суть адміністративного правопорушення, містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, які не дотримані останнім та порушення яких тягне за собою настання адміністративної відповідальності за дане правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки за ч. 1 ст. 164-10 КУпАП такою особою може бути посадова особа суб`єкта господарювання або громадянин - суб`єкт підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.

У матеріалах справи є довіреність ТОВ «СПЕЦЛОМ» в особі директора Казьонного В.О. № 28 від 01 березня 2025 року, згідно якого уповноважено Недвижаєва Р. С. представляти інтереси Товариства з питань закупівлі металобрухту чорних та кольорових металів. Зокрема надано останньому право складати від імені Довірителя документи: приймально-здавальні акти, розрахункові квитанції, сертифікати якості, посвідчення радіаційної та вибухонебезпечності, товарно-накладні та інші, а також ставити підпис від імені Довірителя та вчиняти всі інші правочини, пов`язані з виконанням цієї Довіреності.

Вказане свідчить, що між ТОВ «СПЕЦЛОМ» та ОСОБА_1 наявні представницькі відносини з питань закупівлі металобрухту чорних та кольорових металів. Тому останній є суб`єктом правопорушення, як посадова особа суб`єкта господарювання.

Окрім цього, апеляційний суд зауважує про те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про металобрухт», як посадова особа суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність від імені товариства, а не як фізична особа – підприємець.

Твердження апеляційної скарги, що поліцейський склав адміністративний протокол 14 березня 2026 року і вказав у ньому, що правопорушення було виявлено саме в цей день — 14.03.2026 о 12:00. Проте, як головний доказ провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення в березні 2026 року, до матеріалів справи поліція додала його письмові пояснення, які датовані 14 квітня 2025 року. З урахуванням змісту інших матеріалів справи апеляційний суд вважає зазначення у письмових поясненнях дати 14 квітня 2025 року очевидною технічною опискою, та не є достатньою підставою для скасування постанови суду.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, повністю доведена, та встановлена згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Грицик Г.О. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.