Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №587/2116/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/2116/26

Номер провадження 22-ц/816/2738/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Замченко А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 року, ухвалене у складі судді Гончаренко Л.М. у м. Суми,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

28.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі - ТОВ «Укр кредит фінанс») звернулося до Сумського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1585-6461 від 06.08.2025 в розмірі 58 292,11 грн., з яких: 18 453,10 грн заборгованість за кредитом, 30 189,01 грн заборгованість за нарахованим відсотками, 9 650,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.08.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 9 000,00 грн. на строк 300 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту 20 %.

16.09.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 6 300,00 грн, строк кредитування продовжено та становить 341 день.

13.10.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн, строк кредитування продовжено та становить 368 днів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору та додаткових угод, а відповідач порушив умови договору і кредит не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 10.04.2026 становить 58 292,11 грн, з яких: 18 453,10 грн заборгованість за основною сумою боргу, 30 189,01 грн заборгованість за відсотками, 9 650,00 грн заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс»; стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 1585-6461 від 06.08.2025 у розмірі 48 642,11 грн та 2 213,52 грн судових витрат; відмовлено в задоволенні решти вимог відмовити.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6461 від 06.08.2025 та додаткові угоди укладено та підписано сторонами в електронній формі, із застосуванням електронного підпису за допомогою одноразових паролей-ідентифікаторів А9566, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а ТОВ «Укр кредит фінанс» виконано свої зобов`язання за договором та додатковими угодами та перераховано на картку НОМЕР_3 кредитні кошти в загальній сумі 19 300,00 грн.

Суд зазначив, що доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору. Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. При цьому нарахована позивачем заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України в розмірі 9 650,00 грн стягненню не підлягає, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність стягнення заборгованості за договором у сумі 48 642,11 грн, з яких 18 453,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 30 189,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

31.07.2026 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 року скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

13.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли доповнення до його апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач кредитного договору з позивачем не укладав, заяв про отримання кредиту не подавав, електронного підпису (одноразового ідентифікатора) не створював та не використовував, а також жодних грошових коштів від позивача не отримував. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що ним було подано відзив та клопотання, у яких вказувалося на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підписання договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а також доказів перерахування коштів безпосередньо на його банківський рахунок. Вказує, що зазначені позивачем реквізити банківського рахунку (IBAN) та номер картки йому не належать, а суд першої інстанції не дослідив належним чином питання належності банківського рахунку та безпідставно відхилив його клопотання про витребування банківської виписки й підтвердження перерахування коштів саме йому. Крім того, позивачем не подано первинних бухгалтерських документів та роздруківок технічних логів від електронних смс-агрегаторів (TurboSMS, AlphaSMS та як Вайбер), які б підтверджували факт надсилання та отримання одноразового ідентифікатора на його мобільний номер, а також відомостей про IP-адресу пристрою, з якого здійснювався вхід до особистого кабінету чи підписання договорів.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

27.08.2026 від позивача ТОВ «Укр кредит фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 року у справі № 587/2116/26 - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу аргументовано тим, що кредитний договір № 1585-6461 від 06.08.2025 укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9566 для підписання кредитного договору, а позивач засвідчив його кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. На підтвердження факту укладення договору та перерахування кредитних коштів у матеріалах справи містяться електронний доказ у паперовій формі, моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі, довідка про перерахування суми кредиту та лист (довідка) ТОВ «ФК «Контрактовий дім». При цьому зазначено, що ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою, не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, у зв`язку з чим надати виписку по рахунку відповідача є неможливим. Лист (довідка) ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та довідка про перерахування суми кредиту визначені як достовірні і належні докази перерахування відповідачу коштів у загальній сумі 19300,00 грн.

Крім того, відзив аргументовано тим, що сторонами було погоджено умови кредитного договору, зокрема щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, а також строку кредитування. Строк кредитування було продовжено за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, а відповідач підтвердив ознайомлення з такими умовами шляхом підписання додаткових угод за допомогою одноразових ідентифікаторів. Проценти за користування кредитом визначені відповідно до умов договору, їх розмір сторонами договору визначено за спільною згодою, а комісія за видачу кредиту є одноразовою та не застосовувалась як санкція за невиконання зобов`язань. Згідно з розрахунком заборгованості штраф та пеня відповідачу не нараховувались, відтак, на думку позивача, відсутні порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з цим позивач вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 року прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права

Щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу

01 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій заявник зазначив, що ТОВ «Укр кредит фінанс» не надало жодного доказу, який він просив надати, зокрема доказів руху коштів, отримання ним СМС та повідомлень у Viber, а також номера картки та рахунку, на які нібито були перераховані кошти. Наголосив, що коштів не отримував та договорів не підписував.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

06.08.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6461. Згідно з умовами даного договору відповідач отримав кредит в сумі 9 000,00 грн, зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом. Комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми виданого кредиту. Кредит надається строком на 300 днів (матеріали електронної справи). Договір підписано одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A9566.

16.09.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 6 300,00 грн, строк кредитування продовжено та становить 341 день (матеріали електронної справи). Договір підписано одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A4886.

13.10.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн, строк кредитування продовжено та становить 368 днів (матеріали електронної справи). Договір підписано одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A7367.

У договорі зазначено персональні та контактні дані відповідача, а саме: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Сумським РВ УМВС України в Сумській області 29.07.2011; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 вих. № 281047-1652766088-15042026, 06.08.2025 на розрахункову картку № НОМЕР_3 було здійснено платіж у сумі 9 000 грн (номер транзакції 1652766088). Платником зазначено ТОВ «Укр Кредит Фінанс». У призначенні платежу вказано: «Видача кредитних коштів за договором 15856461, 20250806, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ».

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 вих. № 276833-1675509138-15042026, 16.09.2025 на зазначену розрахункову картку № НОМЕР_3 було здійснено платіж у сумі 6 300 грн (номер транзакції 1675509138). Платником зазначено ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Призначення платежу: «Видача кредитних коштів за договором 15856461, 20250916, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ».

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 вих. № 276833-1675509138-15042026, 13.10.2025 на розрахункову картку № НОМЕР_3 було здійснено платіж у сумі 4 000 грн (номер транзакції 1691040109). Платником зазначено ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598. У призначенні платежу вказано: «Видача кредитних коштів за договором 15856461, 20251013, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо доводів апеляційної скарги про неукладення та непідписання кредитного договору

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6461 від 06 серпня 2025 року ним не укладався та не підписувався, у зв`язку з чим вважає недоведеним виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися, зокрема, у письмовій (електронній) формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронному документі та якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII).

За змістом статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, законодавство прямо передбачає можливість укладення кредитного договору в електронній формі та підписання такого договору одноразовим ідентифікатором.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів електронної справи, 06 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6461.

Згідно з умовами цього договору позичальнику надано кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 300 днів, із визначенням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом та комісії за видачу кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту. Зазначений договір оформлено в електронній формі та підписано одноразовим ідентифікатором A9566.

Колегія суддів враховує, що підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором A9566 здійснено в межах передбаченої кредитодавцем процедури укладення електронного договору та є результатом послідовного вчинення передбачених такою процедурою дій, спрямованих на укладення конкретного правочину, що свідчить про належне вчинення відповідачем дій щодо підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461.

Кредитний договір містить персональні та ідентифікаційні відомості про позичальника - ОСОБА_1 , зокрема паспортні дані, місце проживання, РНОКПП НОМЕР_5 , номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_3 та адресу електронної пошти.

16 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої передбачено надання додаткових кредитних коштів у розмірі 6 300,00 грн та продовження строку кредитування до 341 дня. Вказану додаткову угоду підписано одноразовим ідентифікатором A4886.

13 жовтня 2025 року між тими самими сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461, за умовами якої передбачено надання додаткових кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн та продовження строку кредитування до 368 днів. Зазначену додаткову угоду підписано одноразовим ідентифікатором A7367.

Таким чином, після укладення первісного договору вчинено ще дві юридично значущі дії щодо зміни його умов, кожна з яких оформлена в електронній формі та підписана окремим одноразовим ідентифікатором.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що одноразові ідентифікатори A9566, A4886 та A7367 були використані іншою особою або що відповідні електронні документи були сформовані без волевиявлення відповідача.

Самого заперечення відповідача щодо факту укладення та підписання договору за встановлених у справі обставин недостатньо для спростування доказів, якими підтверджується вчинення відповідних електронних правочинів.

Колегія суддів також враховує, що на виконання умов договору та додаткових угод ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило перерахування коштів на розрахункову картку № НОМЕР_3 , номер якої зазначений у кредитному договорі.

Зокрема, відповідно до довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15 квітня 2026 року вих. № 281047-1652766088-15042026, 06 серпня 2025 року на зазначену картку здійснено платіж у сумі 9 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: «Видача кредитних коштів за договором 15856461, НОМЕР_7 , ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ».

16.09.2025 на цю саму картку здійснено платіж у сумі 6 300,00 грн, а 13.10.2025 - платіж у сумі 4 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: «Видача кредитних коштів за договором 15856461, 20250806, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ».

Крім того, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1585-6461 від 06 серпня 2025 року, відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, а саме: 19 серпня 2025 року - у розмірі 1 899,11 грн, 02 вересня 2025 року - 1 899,11 грн, 29 вересня 2025 року - 4 097,48 грн та 26 жовтня 2025 року - 4 015,89 грн, що підтверджується матеріалами електронної справи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що 06 серпня 2025 року між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного в електронній формі договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461. При цьому доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не укладав та не підписував зазначений договір, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак не спростовують висновків суду першої інстанції щодо факту його укладення та підписання.

Щодо сплати відповідачем комісії за надання кредиту

Відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1585-6461 встановлена комісія за видачу кредиту становить 20.00 % та дорівнює 1800 грн (п. 4.7).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником «комісії, пов`язаної з наданням кредиту» є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Також апеляційний суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

За таких обставин сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення комісії, яка визнана нікчемною, не можуть вважатися належним виконанням зобов`язання зі сплати такої комісії, а тому підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Відповідно, зазначені платежі мають бути враховані при визначенні фактичного розміру заборгованості відповідача за процентами, що зумовлює необхідність відповідного перерахунку суми кредитної заборгованості.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1585-6461 від 06.08.2025 ОСОБА_1 станом на 10.04.2026 має заборгованість у розмірі 58 292,11 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 18 453,10 грн, заборгованість за відсотками - 30 189,01 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 9 650,00 грн (матеріали електронної справи).

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором № 1585-6461 від 06.08.2025 у сумі 48 642,11 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 18 453,10 грн та заборгованість за відсотками - 30 189,01 грн.

При цьому відповідно до пункту 4.7 кредитного договору встановлена комісія за видачу кредиту у розмірі 20,00 %, що становить 1 800 грн.

Оскільки положення кредитного договору щодо сплати зазначеної комісії апеляційний суд визнав нікчемними, сплачені відповідачем кошти в її рахунок не можуть бути враховані як належне виконання зобов`язання зі сплати комісії та підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням сплати відповідачем 1 800 грн у рахунок комісії, яка є нікчемною, заборгованість за процентами підлягає зменшенню з 30 189,01 грн до 28 389,01 грн (30 189,01 грн - 1 800 грн). Відповідно, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 46 842,11 грн (18 453,10 грн + 28 389,01 грн)

Щодо клопотання про витребування доказів

У суді апеляційної інстанції відповідач заявив клопотання про витребування доказів у ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зокрема первинних бухгалтерських документів, технічних логів електронних смс-агрегаторів щодо надсилання та отримання одноразових ідентифікаторів, відомостей про IP-адресу пристрою, з якого здійснювався вхід до особистого кабінету, а також доказів направлення йому позовної заяви та доданих до неї документів.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому за змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами.

Матеріали справи містять достатній обсяг доказів для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі, його підписання одноразовим ідентифікатором, отримання кредитних коштів та здійснення часткового погашення заборгованості.

Саме по собі заперечення відповідача щодо використання його персональних даних, способу направлення одноразових ідентифікаторів чи належності йому IP-адреси не свідчить про недостатність наявних у справі доказів та не зумовлює необхідності витребування додаткових документів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання про витребування доказів немає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив факт укладення сторонами кредитного договору в електронній формі, підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором, отримання ним кредитних коштів та виникнення кредитних правовідносин. Доводи апеляційної скарги про неукладення та непідписання договору є необґрунтованими та належними доказами не підтверджені.

Водночас суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при визначенні розміру заборгованості. Умова договору про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемною, оскільки договором не визначено додаткових чи супутніх послуг, за які така комісія встановлена. Сплачені відповідачем 1 800 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Отже, заборгованість за процентами становить 28 389,01 грн, а загальний розмір заборгованості - 46 842,11 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Висновки суду щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а за подання апеляційної скарги відповідач сплатив 4 992,00 грн.

Позивач просив стягнути 58 292,11 грн, з яких за результатами апеляційного перегляду підлягає стягненню 46 842,11 грн. Отже, позовні вимоги задоволено на 80,36 % (46 842,11 грн : 58 292,11 грн ? 100), а в іншій частині відмовлено - на 19,64 %.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 2 139,44 грн (2 662,40 грн ? 80,36 %), а з позивача на користь відповідача - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 980,55 грн (4 992,00 грн ? 19,64 %).

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, Сумський апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2026 рокузмінити в частині визначення розміру заборгованості та розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1585-6461 від 06 серпня 2025 року у розмірі 46 842,11 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 139,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 980,55 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.М. Худик

Судді: Я.Л. Петен

А.О. Замченко