Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №494/1664/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1715/26

Номер справи місцевого суду: 494/1664/26

Головуючий у першій інстанції Римар І. А.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 30 липня 2026 року

встановив:

Постановою судді Березівського районного суду Одеської області від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 23 червня 2026 р о 03.48 год в м. Березівка Одеської обл по вул. Мисливській (Фрунзе) ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 11194 д/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоанолізатору Alcotest Drager 6820, результат 1,50 проміле, тест №25. З результатом згоден. Від керування т/з відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим своїми діями порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 30 липня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

За доводами апеляційної скарги суд не урахував інтервал проміжку часу, який минув між зупинкою транспортного засобу та проходженням огляду, що становить 3 хвилини, що на переконання апелянта є порушенням порядку проведення огляду. Суд помилково ототожнив державну метрологічну повірку (діє 1 рік) та сервісне калібрування приладу (діє 6 місяців), та не врахував, що станом на час проведення огляду минуло 7 місяців від дня останнього калібрування алкотестеру. До протоколу про адміністративне правопорушення внесено недостовірні відомості в частині зазначення відомостей про те, що водія відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом передачі керування тверезому водієві. Також суд не урахував, що огляд на стан сп`яніння проводився одним поліцейським, а протокол про адміністративне правопорушення складено іншим правоохоронцем. Відеозапис не є безперервним та складається з окремих відеофайлів. Крім цього, суд не надав належну правову оцінку тому, що він є багатодітним батьком, який виховує дитину з інвалідністю та автомобіль є єдиним засобом забезпечення життєдіяльності його родини та транспортування дитини до лікарні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги.

Вислухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі" (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі "О`Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266КУпАП).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).

Так розділом II указаної Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (пункт 1 Розділу II Інструкції).

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 3 Розділу II Інструкції).

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5 Розділу II Інструкції).

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Розділу II Інструкції).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 9 Розділу II Інструкції).

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 10 Розділу II Інструкції).

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі- Порядок).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 4 Порядку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння (пункт 5 Порядку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам (пункт 6 Порядку).

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункт 7 Порядку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).

Наведені вище вимоги національного законодавства правоохоронцями дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема до одних із таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, акт огляду, а також інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу постанови, серед іншого, поклав відомості, зафіксовані у: протоколі про адміністративне правопорушення, результатах тесту за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager 6820», акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, відеозаписах, долучених до справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №700468 поліцейськими зафіксовано, що: «23 червня 2026 року о 03:48 в м. Березівка,

вул. Мисливська (Фрунзе) 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 11194» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager» 6820 (ARSC-0114), результат 1,50 проміле, тест №252, з результатом згодний, від керування тз відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві.

Вказаний вище протокол ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підписав без зауважень.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи убачається, що правоохоронці зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у останнього поліцейські виявили ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 підтвердив, що ввечері вживала алкоголь, а саме пиво (03:51:14 – час вказаний на відеозаписі). На вимогу поліцейського ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу (алкотестеру). За результатами проходження нею огляду, цифровий показник приладу зафіксував 1,50 проміле алкоголю в крові, при максимально допустимій нормі 0,20 проміле. З такими результатами огляду ОСОБА_1 погодився, у зв`язку з чим поліцейськими повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. З відеозапису також убачається, що поліцейські вживали заходів, спрямованих на відсторонення водія від керування транспортним засобом.

З роздрукованих результатів спеціального технічного засобу від 23 червня 2026 року, отриманих за результатами проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, убачається, що у її крові зафіксовано 1,50 проміле алкоголю.

Ці ж відомості щодо результатів проведення огляду, зафіксовані поліцейськими у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Достовірність інформації, зафіксованої у вказаних вище документах, засвідчена підписом ОСОБА_1 .

Установивши та зафіксувавши, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та погодився з результатами огляду, проведеного на місці зупинки, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недійності результатів огляду, отриманих на місці події, з підстав наведених в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що за клопотанням ОСОБА_1 , суд витребував у правоохоронців належним чином засвідчені копії таких документів: свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на газоаналізатор «Alcotest Drager 6820», заводський номер НОМЕР_3 , чинного станом на 23 червня 2026 року; сертифіката відповідності (за наявності) документа, що підтверджує дату останнього сервісного калібрування зазначеного спеціального технічного засобу.

На виконання вимог суду, правоохоронцями надано копії наступних документів:

-свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM185110325, чинного до 05 листопада 2026 року, згідно з яким вказаний вище засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки;

-декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки N СДІ-1786-3ВТ відповідно до якого Газоаналізатор "Drager Alkotest 6820", заводський серійний номер ARSC-0114 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ № 94 від 13 січня 2016 року;

-cертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробницва;

-сервісної книжки, яка містить відомості про сервіс, градуювання та державну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки "Drager Alkotest 6820" серійний номер ARSC-0114. Остання повірка законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відбулась 05 листопада 2026 року, наступна дата обов`язкових операцій 05 листопада 2026 року.

Згідно ст. 8 Закону України «Пр ометрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.

Пунктом 13 «Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 374 від 04 червня 2015 року, періодичній повірці підлягають вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно з Наказом Мінекономрозвитку України N 1747 від 13 жовтня 2016 року "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями " міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить 1 рік.

Зважаючи на те, що остання повірка законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відбулась 05 листопада 2025 року, з використанням якого проводився 23 червня 2026 року огляд ОСОБА_1 , тобто до закінчення терміну повторної повірки приладу Драгер «Алкотест 6820» (05 листопада 2026 року), тому підстави вважати результати огляду недійсними відсутні.

З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 не повідомляв правоохоронців про те, що за 15 хвилин до початку проведення огляду він вживав алкоголь, тому відсутні підстави стверджувати, що існували обставини, які перешкоджали правоохоронцями провести огляд водія одразу після зупинки транспортного засобу.

За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, правоохоронцями вчинялися дії спрямовані на відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Стосовно посилань апелянта про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд зауважує про таке.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Посилання апелянта про те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи за своїм обсягом та повнотою відповідають критерію достатності, та містять фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями встановлено обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, фіксування обставин проходження ним такого огляду, складання адміністративних матеріалів.

Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, апелянтом не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.

Сама по собі та обставина, що протокол про адміністративне правопорушення склав інший поліцейський, а ніж той, що проводив огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, не має правового значення.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що суд не надав належну правову оцінку його сімейному стану.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1)попередження; 2)штраф; 3)оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4)конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5)позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1)громадські роботи; 6)виправні роботи; 6-1)суспільно корисні роботи; 7)адміністративний арешт; 8)арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок (ст. 24 КУпАП).

Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені вчастині першій статті 24цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення (ст. 25 КУпАП).

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. ч. 2-4 ст. 30 КУпАП).

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 33 КУпАП).

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1)щире розкаяння винного; 2)відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3)вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4)вчинення правопорушення неповнолітнім; 5)вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1)продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2)повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3)втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4)вчинення правопорушення групою осіб; 5)вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (ст. 35 КУпАП).

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч. 2 ст. 36 КУпАП).

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Врахувавши наведені вище положення законодавства, суд першої інстанції вважав необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативні основне і обов`язкове додаткове адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З такими висновками суду, погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.

Аналіз змісту санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави дійти висновку, що за вчинення цього правопорушення, законодавець імперативно визначив покладення на винну особу, як основного (штраф), так і додаткового стягнення (позбавлення права керувати транспортними засобами). У такому випадку, суд у межах його повноважень, не наділений правом накладати стосовно водія лише стягнення у виді штрафу, оскільки санкція цієї статті за своєю правовою природою є безальтернативною.

Така логіка законодавця обумовлена характером інкримінованого правопорушення, яке полягає у використанні джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль, особою, яка знаходиться у стані сп`яніння, що свідчить про підвищену протиправність діяння.

Безальтернативність стягнення також спрямована на досягнення у суспільстві превентивної мети, а саме запобігання вчиненню цих правопорушень, як безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Отже, є вірним висновок суду щодо наявності правових підстав для накладення на ОСОБА_1 , як основного, так і додаткового стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що ґрунтується на вимогах закону.

Отже, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 30 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко