Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №453/991/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 453/991/26 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.

Провадження № 33/811/1518/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Козака Володимира Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Козака Володимира Івановича на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 16 травня 2026 року, о 20 год. 15 хв., автодорозі в с. Межиброди траса М-06 Київ-Чоп 678 км, керуючи автомобілем марки «Volvo FH 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «SCHMITZ SCS24L-1362 EB», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу та кріплення з напівпричіпом, внаслідок чого під час руху відбулось від`єднання напівпричепа та падіння на дорожнє покриття, що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п. 2.3.а ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Козак В.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що з оскаржуваною постановою вони не погоджуються.

Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками поліції безпідставно.

Повідомляє, що в с. Орява, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 помітив, що на дорогу вибігла тварина, після чого розпочав плавне гальмування уникаючи зіткнення, під час цього напівпричіп зірвався з кріплення та впав на дорогу.

Наголошує, що водій до моменту ДТП проїхав 150 км., що було б не можливо на технічно несправному транспортному засобі.

Зазначає, що на момент виїзду транспортного засобу з підприємства автомобіль був повністю справний.

Звертає увагу, що гальмування здійснювалося для того, щоб уникнути наїзду на дику тварину, окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував технічно несправним транспортним засобом.

У судове засідання апеляційного суду, призначене на 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не прибув, про причини неявки не повідомив, адвокат Козак В.І. просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Козака В.І., який не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пунктом 2.3 а ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №5667877 від 16 травня 2026 року (а.с. 2), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 16 травня 2026 року, о 20 год. 15 хв., автодорозі в с. Межиброди траса М-06 Київ-Чоп 678км, керуючи автомобілем марки «Volvo FH 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «SCHMITZ SCS24L-1362 EB», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу та кріплення з напівпричіпом, внаслідок чого під час руху відбулось від`єднання напівпричепа та падіння на дорожнє покриття, що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками;

- інформації зі схеми місця ДТП від 16 травня 2026 року (а.с. 3-4), на якій відображено місце події, та розміщення транспортних засобів, дорожня обстановка;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5), з яких вбачається, що він керував автомобілем «Volvo FH 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «SCHMITZ SCS24L-1362 EB», д.н.з. НОМЕР_2 , поблизу с. Орява, Львівської області, побачив тварину, яка вибігла на дорогу, у зв`язку з чим він розпочав гальмування, транспортний засіб розхитало, після чого зірвався причіп.

Твердження апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками поліції безпідставно, спростовуються доказами, описаними вище за текстом.

Посилання апелянта на те, що водій ОСОБА_1 до моменту ДТП проїхав близько 150 км, а тому транспортний засіб не міг бути технічно несправним, є необґрунтованим, оскільки факт подолання певної відстані не підтверджує технічну справність усіх вузлів та механізмів транспортного засобу, зокрема елементів кріплення напівпричепа. Технічна несправність могла виникнути або проявитися безпосередньо під час руху, у тому числі під впливом навантаження чи гальмування.

Окрім того доводи апелянта, що водій здійснював плавне гальмування у зв`язку з раптовою появою тварини на дорозі, не доводить відсутності технічної несправності транспортного засобу та неналежного кріплення напівпричепа, зазначені аргументи є припущенням і не може вважатися належним доказом технічної справності транспортного засобу.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Козака В.І., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Сколівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Козака Володимира Івановича - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.