Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №462/439/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/439/26 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/811/1912/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 07 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», третя особа: Державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорович Андрій Миколайович про визнання недійсними акта приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу нежитлових будівель, скасування державної реєстрації речового права та відновлення становища, яке існувало до порушення, –

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», третя особа: Державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорович Андрій Миколайович про визнання недійсними акта приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу нежитлових будівель, скасування державної реєстрації речового права та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Просили суд: визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається учасником ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Рент» (код юридичної особи: 45486373) від 23 вересня 2024 року, складений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Рент» (код ЄДРПОУ 45486373), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосадом О.П. та зареєстрований в реєстрі за №№3288, 3289.

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлових будівель літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101), який посвідчений 24 лютого 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М. та зареєстровано в реєстрі за № 244.

- скасувати державну реєстрацію речового права - права власності на нерухоме майно – закінчений будівництвом об`єкт, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Командор Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 43898777) на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки від 06.10.2020 №3295, договору про відступлення прав вимоги №5171 від 27.12.2022, іпотечний договір №4077 від 04.10.2019 та інші документи (вчинену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66477383 від 20 лютого 2023 року о 13:37:05 державного реєстратора Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорича Андрія Миколайовича) та зобов`язати державного реєстратора Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорича Андрія Миколайовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію припинення права власності на нерухоме майно – закінчений будівництвом об`єкт, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Командор Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 43898777).

- відновити становище, яке існувало до порушення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет», а саме: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» (код ЄДРПОУ 37711540) право власності на нерухоме майно – закінчений будівництвом об`єкт, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101), шляхом здійснення державним реєстратором прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права на підставі документів, поданих керівником та/або уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (код ЄДРПОУ 45320950).

Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 28 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», третя особа: Державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорович Андрій Миколайович про визнання недійсними акта приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу нежитлових будівель, скасування державної реєстрації речового права та відновлення становища, яке існувало до порушення.

06 травня 2026 року ТзОВ «ДЕБЕТ» звернулось у Залізничний районний суд м. Львова із заявою про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», третя особа: Державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорович Андрій Миколайович про визнання недійсними акта приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу нежитлових будівель, скасування державної реєстрації речового права та відновлення становища, яке існувало до порушення, у якій просили суд: накласти арешт та заборонити відчужувати закінчений будівництвом об`єкт, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101), що належить на праві власності ТОВ «ПРАЙМ РЕНТ» (код ЄДРПОУ: 45486373).

Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 07 травня 2026 року заяву уповноваженого представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» – Легкої Олени Юріївни про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», третя особа: Державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорович Андрій Миколайович про визнання недійсними акта приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу нежитлових будівель, скасування державної реєстрації речового права та відновлення становища, яке існувало до порушення – повернуто заявнику.

Вищезазначену хвалу суду оскаржила представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ».

Вважає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено заяву про забезпечення позову на відповідність її вимогам ст. 151 ЦПК України.

Не погоджується з висновком суду, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.1 та 6 ст. 151 ЦПК України, оскільки не сплачений судовий збір, разом з тим, заявник не вказала ціну позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертає увагу, що заявником було здійснено сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову згідно вимог ч.6 ст. 151 ЦПК України, якою встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмір.

Наголошує, що в заяві про забезпечення позову ними зазначено, що пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення відсутні (в них немає необхідності), оскільки застосування заходів забезпечення позову жодної майнової шкоди відповідачем не нанесуть Фактично, накладення арешту не позбавить власника майна ТОВ «Прайм Рент» у правах володіння, користування та розпорядження своїм майном, та не позбавляється їх, окрім дій направлених на відчуження нерухомого майна третім особам». Таким чином, вимога встановлена п.6 ч.1 ст. 151 ЦПК України, була дотримана Позивачем при звернення до суду з Заявою про забезпечення позову.

Також звертає увагу, що ними була дотримана вимога встановлена п.5 ч.1 ст. 151 ЦПК України, а саме, в заяві про забезпечення позову зазначено: «Позовна заява не містить вимог майнового характеру, Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви за 4 позовні вимоги немайнового характеру у судовій справі №462/439/26… Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник (Позивач) не встановлюється, так як позов немайнового характеру».

Також зазначає, що в Заяві про забезпечення позову зазначено: «Власником закінченого будівництвом об`єкта, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101) є ТОВ «Прайм Рент».

Таким чином, вважає посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на недотримання позивачем ч.1 ст. 151 ЦПК України є безпідставними та такими, що суперечать змісту Заяви про забезпечення позову та долученим до неї документам.

Просить ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 07 травня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 15 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви про застосування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, а саме: не сплачений судовий збір, не вказано ціну позову, відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру.

За змістом норм ч.ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду: заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на третейського суду (міжнародного комерційного примусове виконання рішення арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду: заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів - юридичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі – 3 328 грн.

Відповідно до чт. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подачу заяви про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ», враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становив 1 331,2 грн.

При подачі заяви про забезпечення позову, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» долучено платіжну інструкцію №23 від 29 квітня 2026 року на суму 1331,20 грн. (а.с. – 116).

Отже, висновок суду першої інстанції, що заявником при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не сплачено судовий збір є помилковими.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що в тесті заяви про забезпечення позову, зазначено, що позовна заява не містить вимог майнового характеру, Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви за 4 позовні вимоги немайнового характеру у судовій справі №462/439/26.

Разом з тим, в тесті ухвали зазначено, що «пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення відсутні (в них немає необхідності), оскільки застосування заходів забезпечення позову жодної майнової шкоди відповідачем не нанесуть. Фактично, накладення арешту не позбавить власника майна ТОВ «Прайм Рент» у правах володіння, користування та розпорядження своїм майном, та не позбавляється їх, окрім дій направлених на відчуження нерухомого майна третім особам».

Що свідчить про дотримання вимог, встановлених п.5 та п. 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України,

Позивачем при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову.

Щодо висновків суду першої інтанції, про те, що всупереч п.7 ч.1 ст. 151 ЦПК України до заяви не долучено жодних належних та достатніх доказів (відомостей) щодо власника (власників) майна на яке просить накласти арешт заявник на дату розгляду заяви, колегія суддів наголошує наступне.

В тексті заяви про забезпечення позову зазначено, наступне: «власником закінченого будівництвом об`єкта, нежитлова будівля літ. «Д-1», «Д’-1» - склад, загальною площею 1274,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141991646101) є ТОВ «Прайм Рент».

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що в ній міститься достатньо інформації щодо предмета забезпечення, як того вимагає стаття 151 ЦПК України.

Колегія суддів зауважує, що учасники судового процесу на власний розсуд обирають як саме їм обґрунтовувати свою правову позицію при подачі до суду тої чи іншої заяви, але це має вирішуватися під час розгляду заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про прийняття чи не прийняття такої.

Заявником обґрунтовано необхідність заходу забезпечення позову, а саме ним наведені мотиви та підстави забезпечення позову у такий спосіб, який він вважав необхідним.

Висновки суду першої інчтанції про те, що заявник не надав іншні відомості, потрібні для забезпечення позову, стосуються розгляду заяви про забезпечення позову по суті, а не при вирішенні питання щодо повернення заяви про забезпечення позову заявнику з підстав невідповідності змісту і форми заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до перевірки відповідності зазначеної заяви вимогам ч. 1ст. 151 ЦПК України, що не відповідає визначеній у ст. 2 ЦПК України меті цивільного судочинства та принципам верховенства права та пропорційності, ст.ст.10,11 цього ж Кодексу.

За таких обставин вказана заява про забезпечення позову підлягала вирішенню по суті без застосування наслідків, передбачених ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскільки заява не містить недоліків, при яких суд повинен її повернути заявнику.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.

Відповідно до частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, наявні підстави для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБЕТ» – задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 07 травня 2026 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2026 року

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.