Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №466/2333/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/2333/25 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б

Провадження № 22-ц/811/4264/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису, припинення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису, припинення сплати аліментів.

Позов мотивував тим, що під час спільного проживання з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , про що Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 07 серпня 2014 року складено актовий запис №632.

Оскільки на момент народження дитини вони з відповідачкою не перебували у шлюбі, відомості про його батьківство відносно дитини внесено на підставі ст. 126 СК України за спільною заявою з відповідачкою.

В подальшому між ними укладено шлюб, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2023 року у справі №465/7598/23.

У травні 2022 року відповідачка повідомила йому, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, на підставі судового наказу №466/1426/25, виданого 13 лютого 2025 року Шевченківським районним судом міста Львова, з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Оскільки він не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про його батьківство мають бути виключені із актового запису №632 від 30 листопада 2017 року, що внесені Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, що є підставою для припинення стягнення з нього аліментів.

З наведених підстав просив:

-виключити відомості про батька ОСОБА_1 із актового запису №632 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 07 серпня 2014 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції;

-припинити з 12 лютого 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом міста Львова від 13 лютого 2025 року у справі №466/1426/25.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису, припинення сплати аліментів - відмовлено.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 не прибули до Львівського НДЕКЦ МВС, що унеможливило проведення відбору зразків букального епітелію для судової молекулярно-генетичної експертизи, внаслідок чого не проведено експертизу, призначену ухвалою суду.

У зв`язку з ухиленням відповідачки від проведення експертизи, наявні підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України, шляхом визнання факту відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною є підставою для виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

На момент реєстрацій себе батьком дитини, ОСОБА_1 не знав, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а дізнався про цей факт лише у травні 2022 року зі слів матері дитини.

Аліментний обов`язок заснований на факті батьківства, тому виключення відомостей про батьківство є обставиною, що має істотне значення, та свідчить про наявність підстав для припинення сплати аліментів.

Просить заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання ОСОБА_4 не з`явилася, причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомила, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи, яка не проведена у зв`язку з ненаданням матеріалу для дослідження.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , про що Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 07 серпня 2014 року складено актовий запис №632.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 30 листопада 2017 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

У свідоцтві про народження дитини, у графі «батько» внесені відомості про батьківство за спільною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі ст. 126 СК України, оскільки сторони на момент народження дитини не перебували у шлюбі.

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №2142, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2023 року у справі № 465/7598/23.

13 лютого 2025 року Шевченківським районним судом м. Львова видано судовий наказ № 466/1426/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту пред`явлення заяви 12 лютого 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що у травні 2022 року відповідачка повідомила йому, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючись з позовними вимогами, ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2025 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

-Чи наявне кровне споріднення між позивачем ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

-Чи являється ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Однак матеріали справи повернуто до суду без виконання ухвали суду з повідомленням Львівського НДЕКЦ МВС від 23 червня 2025 року № СЕ-19/114-25/9880-БД про неможливість проведення експертизи у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 у визначений день до Львівського НДЕКЦ МВС не прибули, що унеможливило проведення процедури відбору зразків букального епітелію для судової молекулярно-генетичної експертизи.

Подаючи апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено.

Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

1.Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

2.Чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24).

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

Попереджено сторони про наслідки ухилення від проведення експертизи згідно ст. 109 ЦПК України.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

29 травня 2026 року Львівським апеляційним судом отримано клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Куряти Валерії від 20 травня 2026 року № СЕ-19/114-26/11872-БД/Кл-1 про надання дозволу на повне або часткове знищення об`єктів експертизи.

Вищезазначене клопотання експерта надіслано в тому числі і сторонам та отримано ОСОБА_4 13 червня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 100).

Факт отримання відповідачкою клопотання експерта свідчить про її обізнаність щодо призначення судом апеляційної інстанції судової молекулярно-генетичної експертизи з метою з`ясування обставин наявності/відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чи являється ОСОБА_1 батьком дитини.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2026 року клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Куряти Валерії від 20 травня 2026 року № СЕ-19/114-26/11872-БД/Кл-1 про надання дозволу на повне або часткове знищення об`єктів експертизи - задоволено.

Надано судовому експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Куряті Валерії дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів молекулярно-генетичної експертизи (біологічних зразків) або зміну їх властивостей, призначеної ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису, припинення сплати аліментів.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що вартість проведення експертизи орієнтовно складає 17400 грн. (кінцева вартість буде визначена у рахунку, який буде сформований на час прибуття всіх осіб до експертної установи у визначений у клопотанні день та час та залежатиме від вартості витратних матеріалів на момент проведення дослідження).

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 з`явитися у період з 10 год. 00 хв до 11 год. 00 хв. 13 липня 2026 року до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна (Збиральна, 24) для відібрання зразків букального епітелію для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. При собі мати документи, що засвідчують особу з їх копіями (паспорти, свідоцтво про народження дитини) та кошти для оплати послуги з проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що ухвала Львівського апеляційного суду від 25 червня 2026 року надіслана відповідачці на її електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доставлена до електронної скриньки 29 червня 2026 року (а.с. 171).

Однак матеріали справи повернуто до суду без виконання ухвали суду з повідомленням Львівського НДЕКЦ МВС від 16 липня 2026 року № СЕ-19/114-26/11872-БД про неможливість проведення експертизи у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 у визначений день до Львівського НДЕКЦ МВС не прибули, що унеможливило відібрання зразків букального епітелію для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 52 Конституції України передбачено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання (ч. 1 ст. 2 СК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ст. 7 СК України).

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (стаття 121 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти російської федерації» №3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява №62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) Європейський суд з прав людини повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №565/657/16-ц та від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Як вбачається з повідомлень експерта про неможливість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, призначеної як ухвалою суду першої інстанції, так і ухвалою суду апеляційної інстанції, причиною непроведення судово-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства ОСОБА_1 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неприбуття ОСОБА_4 разом з дитиною до експертної установи для надання біологічних зразків.

При цьому, будучи повідомленою про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідачка не зазначила жодних причин неявки до експертної установи.

З огляду на те, що під час судового розгляду для вирішення питання про те, чи дійсно ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за клопотанням позивач судом як першої, так і апеляційної інстанції, призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, однак ОСОБА_4 , будучи повідомленою про призначення експертизи, а також про дату, час та місце проведення такої, двічі без поважних причин не з`являлася разом з дитиною на виклик експерта для відібрання зразків, необхідних для проведення експертизи, призначеної судом, колегія суддів дійшла висновку про ухилення відповідачки від надання експертам необхідних матеріалів, як підстави визнання у порядку статті 109 ЦПК України факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, а саме, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з частиною другою статті 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача обов`язку утримання дітей, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Отже, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 551/574/18.

Враховуючи те, колегія суддів дійшла висновку про визнання доведеним факту відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні підстави для виключення відомостей про батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із актового запису № 632 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 07 серпня 2014 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та припинення з 15 вересня 2026 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом міста Львова від 13 лютого 2025 року у справі № 466/1426/25 з моменту набрання законної сили судовим рішенням про виключення його, як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з 15 вересня 2026 року.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, слід змінити та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1937.92 грн судового збору за подання позову та 2906.88 грн за подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису, припинення сплати аліментів - задовольнити частково.

Виключити відомості про батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із актового запису № 632 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 07 серпня 2014 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.

Припинити з 15 вересня 2026 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом міста Львова від 13 лютого 2025 року у справі № 466/1426/25.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійок судового збору за подання позову та 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 88 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.