Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №333/7251/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.09.2026 Справа № 333/7251/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдинийунікальний№333/7251/25 Головуючий у 1-й інстанції:Круглікова А. В.

Провадження №22-ц/807/2096/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В., Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Руднєвої Вікторії Сергіївни на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах зниклого безвісті сина ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Амур – Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах зниклого безвісті сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , третя особа: Амур – Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини.

В обгрутування позову зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , вданим Виконавчим комітетом Бигирської селищної ради м. Геокчай Азербайджанської республіки 14.09.1994 року, актовий запис № 101 (в перекладі з азербайджанської мови).

19 квітня 2022 року ОСОБА_5 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу до ВЧ НОМЕР_2 Національної гвардії України.

ОСОБА_4 , громадянин України, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно сповіщення сім`ї за № 7819 від 13 листопада 2023 року виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 в період проходження військової служби під час виконання бойового завдання ОСОБА_4 зник безвісти 09 листопада 2023 року в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області.

Згідно наказу від 13 листопада 2023 року № 311, командира ВЧ НОМЕР_2 Національної гвардії України, начальника військового наряду (командира 3-го відділення), 3-го патрульного взводу 1-ої патрульної роти 2-го патрульного батальйону молодшого сержанта ОСОБА_4 (Г-179784), визнано таким, що зник безвісти в районі населеного пункту Старомайське Волноваського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернувся до відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із заявкою, в якій повідомив наведені вище факти. Заява була прийнята, відомості внесені 21 листопада 2023 року до ЄРДР № 12023082040001714 (ЄО 22149 від 20 листопада 2023 року) за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно відповіді Волноваської окружної прокуратури № 51/1-132вих-24 від 16.01.2024 повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023082040001714 триває, вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_6 , а також обставини його зникнення.

Наразі ОСОБА_3 – матір ОСОБА_4 , як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, фактично виконує функції опікуна, відповідно наділена певним обсягом прав та обов`язків під час вирішення вимог та/або спорів до особи, що зникла безвісті.

Після зазначених трагічних подій позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_4 зазначений батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 19 січня 2023 року, актовий запис про народження № 39.

Згідно відомостей, що зазначені в даному Свідоцтві про народження, матір`ю малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначена ОСОБА_1 .

В той же час ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не перебували у зареєстрованому шлюбі. Жодних аліментів на утримання дитини ОСОБА_8 не сплачував.

ОСОБА_4 взагалі не міг проживати із ОСОБА_1 однією сім`єю за місцем її реєстрації (м. Дніпро), оскільки, починаючи з лютого 2022 року він постійно перебував на передовій на Донецькому напрямку, виконуючий конституційний обов`язок щодо захисту Держави. У відрядження приїжджав до дому, за місцем свого проживання (м. Запоріжжя).

До початку збройної агресії ОСОБА_4 перебував під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», протягом всього кримінального провадження, в тому числі під час розгляду кримінальної справи в суді, він на запитання слідчого/суду про соціальні та родинні зв`язки ніколи не повідомляв про те, що фактично перебуває у відносинах із ОСОБА_9 . Кримінальна справа № 333/ 747/20, в якій він є обвинувачем зупинена на підставі ст. 135 КПК України (у зв`язку із мобілізацією).

ОСОБА_4 взагалі не повідомляв ані позивачу, ані матері про те, що у нього народився син.

Наразі у позивача існують обґрунтовані сумніви в тому, що його безвісті зниклий син ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що слугувало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.

Для доведення своєї позиції позивач вважає за доцільне після відкриття провадження по справі просити суд призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, результати якої будуть об`єктивними доказами відсутності кровного споріднення між ОСОБА_4 і дитиною, усунуть будь-які сумніви в батьківстві малолітнього ОСОБА_10 .

На підставі вищевикладеного посилаючись на ч. 3 ст. 137 СК України просив виключити відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 19 січня 2023 за № 39.

У червні 2026 року від представника позивача ОСОБА_11 надійшло клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

В обгрутування клопотання зазначено, що батьком малолітньої дитини – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження записано ОСОБА_4 (можливо ймовірно зі слів матері в порядку ст. 135 СК України).

Позицію самого ОСОБА_4 щодо наявності актового запису про його батьківства відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 при обставинах зникнення його безвісті взагалі встановити не можливо іншим чином, ніж в ході судового розгляду шляхом витребування та дослідження документів складених при вчиненні актового запису про народження дитини, що містяться у третьої особи, а також шляхом проведення генетичної експертизи.

Як зазначалось позивачем в позовній заяві, останній не може ані довести, ані спростувати той факт, що його син ОСОБА_4 , який загинув під час захисту Батьківщини, знав, що саме він записаний батьком дитини – ОСОБА_7 .

Одним із об`єктивних доказів батьківства ОСОБА_4 над дитиною – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 може бути висновок експерта за результатом проведення судово-медичної (генетичної) експертизи, що буде підтверджувати батьківство та родинні відносини між ними. Без зазначених доказів неможливо достовірно встановити факт батьківства ОСОБА_4 над дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В той же час, для підтвердження біологічного батьківства необхідні спеціальні знання.

Для підтвердження обставин того, що в наявності є біологічний матеріал ДНК-профіль ОСОБА_4 , який може бути об`єктом дослідження під час вказаної вище експертизи, у випадку задоволення судом клопотання, позивачем надавались суду докази, що підтверджуються зберігання вказаного біологічного матеріалу ДНК-профілю ОСОБА_4 у Електронному реєстрі геномної інформації людини під абетковим кодом 05480795_25_000474_002_U, що підтверджується листом Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України № 19/36/2-11869-2023 від 23 лютого 2026 року. Зазначені докази були долучені судом до матеріалів справи протокольною ухвалою в судовому засіданні, що відбулось 13 травня 2026 року.

На підставі вищевикладеного просив призначити у цивільній справі № 333/7251/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, зазначив перелік питань експерту, проведення експертизи просив доручити експертам Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз (69068 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року клопотання задоволено, призначено у справі № 333/7251/25 судову молекулярно-генетичну експертизу.

Призначено у цивільній справі № 333/7251/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи є біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , який помер (загинув) під час виконання бойового завдання поблизу пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_7 ?

- Чи походить генетично дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 батька ОСОБА_4 ?

- Чи можуть бути ОСОБА_2 (батько померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 ) та малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком якого записаний ОСОБА_4 , родичами по чоловічій лінії? Яка ступінь спорідненості між ними?

Проведення експертизи доручено експертам Запорізького обласного бюро судово медичних експертиз (69068 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Доведено до відома експерта положення ст. 102 ЦПК України, щодо вимог, які ставляться до висновку експерта.

Зобов`язано ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою та представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали для проведення експертизи.

Зобов`язати ОСОБА_2 з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою та представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали для проведення експертизи.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 .

Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України, про наслідки ухилення від участі в експертизі.

У розпорядження експертів направити матеріали цивільної справи № 333/7251/25.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Руднєвої Вікторії Сергіївни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року у справі № 333/7251/25 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. У разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про неможливість відмови у задоволенні поданого клопотання, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року у справі № 333/7251/25 скасувати,а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач має довести необізнаність померлого щодо запису його батьком дитини, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріали справи містять відомості, які суперечать твердженням про необізнаність ОСОБА_4 щодо його запису батьком дитини. На момент вирішення питання про призначення експертизи судом першої інстанції не встановлено передбачених законом підстав для її проведення, не визначив умови, за яких призначене дослідження взагалі може бути проведене, а отже висновок суду про необхідність призначення експертизи та подальше зупинення провадження у справі є передчасними. Не надав належної оцінки запереченням відповідача-2 щодо визначеної експертної установи,не дослідив обставини проживання дитини та не навів мотивів, з яких відхилив пропозицію щодо проведення експертизи в іншій експертній установі, зокрема у місті Дніпрі, тобто за місцем проживання малолітньої дитини.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Третя особа: Амур – Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності вищезазначеної третьої особи

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи клопотання позивача про призначення у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, суд першої інстанції послався на те, що для повного і всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, враховуючи, що між сторонами виник існує спір з приводу батьківства неповнолітньої дитини, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити ці обставини неможливо, а сторони не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань, тому наявні підстави для призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, яку слід доручити визначеній позивачем установі. Оскільки для проведення експертиз потрібний значний проміжок часу, то провадження у справі необхідно зупинити.

Такий висновок суду в загальному є правильним.

Судом встановлено, що у серпні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах зниклого безвісті сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , третя особа: Амур – Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.1-6).

До позовної заяви позивачем додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 19 січня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_4 зазначений батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис про народження № 39 (т.1 а.с.19).

Також в матеріалах справи наявне копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 НОМЕР_4 від 20 січня 2026 року видане повторно запис поновлено Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 12 (т.2 а.с.115).

Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2025 року у справі № 333/3171/25, оголошено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , який народився в с. Бигир Геокчайського району Азербайджану, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, начальника військового наряду (командира 3 відділення) 3 патрульного взводу 1 патрульної роти 2 патрульного батальйону молодшого сержанта військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, померлим (загиблим) під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області. Датою смерті ОСОБА_4 вважати – ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.108-113).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № витягу 00055914093 від 15 січня 2026 року, Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис 19 січня 2023 року за № 00144344312, номер № 39, підстава запису відомостей про батька: Спільна заява батьків про державну реєстрацію народження від 19.01.2023 року. Державна реєстрація народження проведена Відповідно до статті 126 СК України. Відомості про заявника: ОСОБА_4 (т.2 а.с.95-98).

Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін і диспозитивність (частина третя статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (стаття 102 ЦПК України).

Згідно зі статтею 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Із положень частини першої статті 104 ЦПК України слідує, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 Постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі досудового розгляду" від 12 червня 2009 року N 5 роз`яснив судам, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Отже, аналіз зазначених норм свідчить про те, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимим доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципів змагальності та диспозитивності.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідною заявою учасників справи для з`ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Таким чином, експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування у справі.

При цьому сторони за взаємною згодою можуть обрати експерта або експертну установу для проведення експертизи. Якщо між сторонами такої згоди не досягнуто, то експерта або експертну установу визначає суд.

Цивільний процесуальний закон дає суду право зупинити провадження у справі на час проведення експертизи. ( пункт 5 частини першої статті 252 ЦПК України).

Із матеріалів справи слідує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах зниклого безвісті сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_1 виник спір з приводу оспорювання батьківства дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До обставин справи, що входять до предмету доказування у справі, належить факт кровної спорідненості між ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Обставини щодо оспорювання батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 переконливо можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Колегія суддів зазначає, що між сторонами існує спір щодо оспорення батьківства, а тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі №205/1593/20.

Проведення молекулярно-генетичної експертизи у цій справі має суттєве значення, оскільки висновок експерта мав би підтвердити ту чи іншу позицію сторін щодо батьківства померлого ОСОБА_4 , а доказова цінність такого висновку переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення, та має вирішальне значення у вирішенні спору. Тобто підставою для категоричного висновку для визнання або спростування батьківства в судовому порядку може бути саме висновок судово-генетичної або судово- імунологічної експертизи.

З`ясування факту кровної спорідненості між ОСОБА_4 та сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має важливе значення для встановлення справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства – змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Для підтвердження обставин того, що в наявності є біологічний матеріал ДНК - профіль ОСОБА_4 , який може бути об`єктом дослідження під час вказаної вище експертизи, позивачем надано суду докази, що підтверджують зберігання біологічного матеріалу ДНК-профілю ОСОБА_4 у Електронному реєстрі геномної інфоромації людини під абетковим кодом 05480795 25000474002 U, що підтверджується листом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/36/2-11869-2026 від 23.02.2026. Зазначені докази були долучені судом до матеріалів справи протокольно ухвалою в судовому засіданні, що відбулось 13.05.2026.

Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 7 травня 2009 року , заява № 3451/05, пункт 34) вказав на те, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, що метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, а отже оскаржувана ухвала про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи за клопотанням сторони позивача є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував обов`язок позивача довести необізнаність померлого щодо запису його батьком дитини, не заслуговують на увагу, оскільки на стадії призначення експертизи суд ще не вирішує спір по суті та не робить висновків щодо доведеності обставин.

Призначення судової експертизи за результатами розгляду клопотання відповідача є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Крім того, надання оцінки ухвалі суду про призначення експертизи з точки зору належності та допустимості можливого висновку експерта, як доказу у справі, відноситься до виключної компетенції суду, який розглядає справу по суті, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, висновок експерта судом буде оцінюватись разом з іншими доказами у справі, права на подання яких позивач не позбавлений.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява N 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Суд своєю ухвалою про призначення експертизи не встановлює жодних фактів і не перекладає обов`язок доказування чи по суті не відмовляє в позові, а лише створює умови для збирання належних доказів (висновку експерта).

Принцип про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України), застосовується судом під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про призначення експертного дослідження.

Сторона позбавлена права вимагати скасування ухвали про призначення експертизи лише з мотивів незгоди з майбутнім розподілом обов`язку доказування, адже сама по собі експертиза є законним способом перевірки фактичних обставин справи.

Щодо визначення судом першої інстанції експертної установи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вимог частини 3 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

В клопотанні про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення експертизи просив доручити експертам Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз (69068 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30).

Як вбачається з оскаржуваної ухвал суду та протоколу судового засідання від 05 серпня 2026 року, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Руднєва В.С. в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, у разі задоволення клопотання просила доручити проведення експертизи іншому органу в м. Дніпрі з урахуванням проживання там дитини з матір`ю (т.2 а.с.166-170).

Матеріалами справи установлено та не заперечується сторонами, що дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено Відповіддю № 1660229 від 12 серпня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кругліковою А.В. (т.1 а.с.27).

З урахуванням позиції сторони відповідача ОСОБА_1 , яка у суді першої інстанції заперечувала проти призначення судом експертизи, та позиції позивача, який наполягав на призначенні судової експертизи, з урахуванням обставин справи, а саме те, що мати та дитина проживають у м. Дніпро, колегія суддів вважає за необхідне доручити проведення судової молекулярно-генетичної експертизи державній експертній установі, яка знаходиться у м. Дніпро, оскільки відповідач разом із дитиною проживають у цьому місті, і таке рішення забезпечить безпеку матері та дитини.

Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції такою експертною установою визначає – Дніпровський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (м. Дніпро, Тупик Будівельний, 1).

Водночас суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі, оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу.

Посилання заявника апеляційної скарги на відсутність підстав для зупинення провадження у справі не відповідають процесуальному закону.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду в загальному є правильною, проте з урахуванням обставин справи та приписів частини 3 статті 103 ЦПК України вона підлягає зміні в частині визначення експертної установи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених заявником апеляційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-384 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Руднєвої Вікторії Сергіївни – задовольнити частково.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року в частині визначення експертної установи змінити.

Проведення експертизи доручити Дніпровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (м. Дніпро, Тупик Будівельний, 1).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України (за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов`язків).

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 16 вересня 2026 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Кочеткова І.В. Кухар С.В.