Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №936/1311/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 936/1311/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Джуги С.Д.,

суддів - Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2025 року у складі судді Сухої Н.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 95 925,87 грн.

Позов мотивовано тим, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 20 000 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС товариства.

Згідно п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів, що може бути змінений, в порядку та на умовах визначених в п. 4.2 договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та на строк визначені умовами кредитного договору.

10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» як клієнт відступило позивачу як фактору право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022, заборгованість по якому становила 95 925,87 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 19 850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

Позивач вказує, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушена звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надсилалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022 в розмірі 95 925,87 грн..

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 у розмірі 95 925,87 грн., 2 422,40 грн. судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що нарахування відсотків на тіло кредиту з 24.02.2022 є неправомірним, оскільки 01.03.2022 первинним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» відповідачу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що з 24.02.2022 нарахування відсотків по кредиту зупинено до стабілізації ситуації. Після цього, відповідач жодних повідомлень щодо відновлення нарахування відсотків не отримувала. Вказує на те, що оскільки кредит у сумі 20000 грн. було надано 17.02.2022 року під 0,5% в день, а 24.02.2022 року зупинено нарахування відсотків, то сума боргу має становити 20600 грн.. Враховуючи, що ОСОБА_1 було сплачено суму боргу в розмірі 4510 грн., то загальна сума боргу повинна становити 16090,00 грн. Також вказує на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено розрахунок заборгованості, так як з 25.02.2022 року по 24.10.2022 року позивачем нараховувались відсотки за ставкою 0,99 % в день, яка не передбачена кредитним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2025 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказує, що відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодилася з його умовами, а тому немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором у порядку, визначеному умовами Договору. Розгляд апеляційної скарги просять здійснювати за відсутності ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал».

Представник ОСОБА_1 - адвокат Дорош І.І. в судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Справа на підставі ч. 2ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності учасників справи, які у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 20 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

За умовами договору, строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1.99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,50% в день та застосовується за умови, якщо клієнт до 19.03.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 9.7 кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Договір укладено та підписано його сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е073, який було надіслано ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений у договорі.

ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кошти у розмірі 20 000, 00 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 , що підтверджується копією повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» про перерахування коштів (а.с.46) та повідомленням АТ КБ «Приват Банк» надісланим на запит (а.с.106).

Відповідно до розрахунку заборгованості до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 станом на 10.08.2022 заборгованість відповідача визначена у розмірі 95 925,87 грн., з яких: 19850 грн. - тіло кредиту; 76075,87 грн. - проценти за користування кредитом. Розмір процентної ставки з 17.02.2022 по 24.02.2022 становив 0,5% у день, а з 26.04.2022 - 0,99% у день. Також з наданого розрахунку слідує, що відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 4510 грн. у погашення заборгованості 13.05.2022.

10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №ККЛУ-10082023 містить підписи сторін, скріплений печатками.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 95 925,87 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19 850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

12 вересня 2025 року представник ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» скерував на адресу відповідача досудову вимогу, в якій вимагав від останньої негайно погасити заборгованість за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022 та попередив, що у разі невиконання даної вимоги ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» змушений буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення заборгованості в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер клієнта, верифікований в його особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.

Колегія суддів звертає увагу, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем ОСОБА_1 таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Таким чином, позивач правомірно, на законних підставах набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022.

Задовольняючи позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про надання позивачем належних та допустимих доказів укладення відповідачем кредитного договору та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту.

Між тим, відповідачем до апеляційної скарги додано роздруківку скріншоту мобільного телефону, з якого слідує, що 01 березня 2022 року, відповідачу ОСОБА_1 надійшло повідомлення від кредитора CREDIT7.INT наступного тексту: «З 24.02.2022 нарахування відсотків по кредиту зупинено до стабілізації ситуації. Способи оплати працюють у штатному режимі». 12 грудня 2022 року відповідачу направлено повідомлення від CREDIT7.INT, що до 15.12 є можливість закрити кредит за суму тіла кредиту 19850 грн.

ОСОБА_1 стверджує, що повідомлень щодо відновлення нарахування відсотків їй не надходило. Позивачем у свою чергу також не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідача було поставлено до відома, що нарахування відсотків відновлено.

Оскільки кредитором самостійно було прийнято рішення та повідомлено відповідача про зупинення нарахування відсотків, відтак нарахування відсотків з 24.02.2022 є неправомірним та стягненню з відповідача не підлягає.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Кредитором було надано відповідачу кредит у сумі 20000,00 грн. Відсоткова ставка у період з 17.02.2022 по 24.02.2022 становить 0,5% на день. Таким чином проценти за користування кредитом за цей період становлять 600 грн.. Відповідачем у погашення заборгованості за кредитом було сплачено суму у розмірі 4510,00 грн. Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з відповідача на користь позивача становить 16090,00 грн. (20000 + 600 - 4510).

За наведених обставин, апеляційний суд здійснюючи перерахунок заборгованості, дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Кредит Капітал» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 16090,00 грн..

Що стосується задоволених судом першої інстанції витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. колегія суддів зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., яка була надана згідно договору про надання правової допомоги №0107, укладеного між ТОВ «ФК «Коллект Центр» та АО «Апологет» 01 липня 2025 року.

Згідно детального опису послуг до Акту №766 від 05 вересня 2025 року АО «Апологет» було надано позивачу наступні послуги: усна консультація клієнта 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год 30 хв.; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта. Надані послуги було оцінено адвокатським об`єднанням у сумі 8000 грн.

Згідно ч.ч. 1,4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги принцип співмірності суми правничої допомоги зі складністю справи та наданими адвокатським об`єднанням послугами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із викладенням мотивувальної та резолютивної частини рішення у редакції даної постанови.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем заявлено позов на суму 95925,87 грн. Апеляційним судом задоволено вимоги позивача в загальному розмірі 16090 грн., що складає 16,77% від пред`явлених вимог.

При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.. За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн.

Загальний розмір судових витрат по справі становить 6056 грн., а отже на позивача слід покласти 83,23% від судових витрат по сплаті судового збору, що становить 5040,40 грн., а на відповідача 16,77 % судових витрат - 1015,60 грн.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 4024,80 грн. (5040,40 - 1015,60).

Керуючись ст.ст.141, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2025 року змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів,) суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 у розмірі 16090 (шістнадцять тисяч дев`яносто) гривень та витрат на правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень. В решті - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів,) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий :

Судді: