Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №299/4431/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/4431/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мелай Євгеній Михайлович, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року, у складі судді Надопти А.А., присяжних: Кіш В.В., Костак І.І., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області та Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся у суд із даною заявою, в якій просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним братом дружини ОСОБА_2 ..

Заява мотивована тим, що брат дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалий час хворіє на психічні захворювання, зокрема, він є інвалідом другої групи з дитинства, згідно довідки серії МСЕ 0185065 та висновку МСЕК від 18.06.2009р., йому протипоказана будь-яка праця. Рекомендоване лікування у психіатра.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 він отримує пенсію по інвалідності з дитинства 2-га група, пенсія призначена довічна.

Рішенням Виноградівського районного суду від 22 грудня 2022 року у справі №3115/22 ОСОБА_2 був визнаний недієздатним та призначено племінника ОСОБА_3 опікуном дядька, строк дії рішення два роки з моменту винесення рішення.

Психічний стан ОСОБА_2 не покращився, він надалі не усвідомлює значення своїх дій та не здатен ними керувати, потребує сторонньої допомоги з боку опікуна. Окрім того, призначений опікуном дядька племінник ОСОБА_3 зі змінами в особистому сімейному житті не може належним чином здійснювати відповідні обов`язки опікуна.

Обгрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що він разом із дружиною та тещею ОСОБА_4 , яка є особою з інвалідністю з 2002 року, проживають разом із ОСОБА_2 , а тому може і хоче здійснювати обов`язки опіки над останнім.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 та призначити опікуном недієздатного ОСОБА_2 . Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області. В решті вимог відмовлено. Визначено строк дії рішення терміном на два роки від дня набрання ним законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині встановлення опіки та призначення опікуном недієздатного ОСОБА_2 – орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області та ухвалити нове рішення, яким встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 та призначити опікуном недієздатного – ОСОБА_1 , посилаючись га порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник не має на меті створення штучних умов для подальшого звільнення з військової служби, оскільки як до звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, мав можливість отримати відстрочку по догляду за своєю матір`ю похилого віку, яка сама потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою ЛКК та на час прийняття судом цього рішення мав діючу відстрочку. Також суд першої інстанції в порушення вимог цивільного процесуального закону зазначив у рішенні по справі від 30.04.2026 року про залучення третьої особи – ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак згідно ухвали про відкриття провадження по справі №299/4431/25 від 10 вересня 2025 року така не містить відомостей про залучення до розгляду справи окремого провадження, як третьої особи на права і обов`язки якої може вплинути прийняте рішення – ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на переконання апелянта суперечить принципу юридичної визначеності. Вказує, що під час призначення опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Заявник ОСОБА_1 є членом сім`ї недієздатного ОСОБА_2 , хоч і не перебуває з ним у безпосередніх родинних (кровних) зв`язках, оскільки є чоловіком його рідної сестри, однак, проживає з недієздатним за однією адресою та веде спільне господарство.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Мелай Є.М. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Виноградівська міська рада подала до Закарпатського апеляційного суду клопотання, у якому просить суд розглянути справу за відсутності представника Виноградівської міської ради.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 та призначення опікуном Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області, в іншій частині рішення суду не переглядається.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України наявні підстави для висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом дружини заявника ОСОБА_1 , що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 10.08.2000 року; свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (дружина заявника), серії НОМЕР_3 від 16.02.1989 року; свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 від 27.07.1991 року.

Згідно довідки серії МСЕ № 0185065 та висновку МСЕК від 18.06.2009 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалий час хворіє на психічні захворювання, є інвалідом другої групи з дитинства, йому протипоказана будь яка праця та рекомендоване лікування у психіатра.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 призначена довічна пенсія по інвалідності з дитинства 2-га група.

Рішенням Виноградівкогорайонного суду від 22 грудня 2022 року у справі №3115/22 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний недієздатним та призначено його племінника ОСОБА_3 опікуном дядька, строк дії рішення два роки з моменту винесення рішення.

На даний час психічний стан ОСОБА_2 не покращився, він надалі не усвідомлює значення своїх дій та не здатен ними керувати, потребує сторонньої допомоги з боку опікуна, оскільки стан здоров`я не покращується.

У позовній заяві заявник вказував на те, що він разом із дружиною та тещею ОСОБА_4 яка є особою з інвалідністю з 2002 року, проживають разом із ОСОБА_2 , а відтак може і хоче здійснювати обов`язки опіки над шваґром.

Матеріали справи містять подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 18 лютого 2026 року та Висновок №02.1-15/694, про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у випадку визнання в судовому порядку останнього недієздатним.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Абзац 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що опіку чи піклування щодо такої особи не здійснює/може здійснювати інша особа.

Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала його на зло; негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов`язаним та знаходиться на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 (Виноградів), тому орган опіки і піклування мав мотивувати у своєму рішенні необхідність призначення саме цієї особи опікуном та розглянути питання про призначення опікунами інших близьких за спорідненням до підопічної особи.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 є швагром заявника, отже, заявник ОСОБА_1 та недієздатний ОСОБА_2 не є родичами за походженням. Крім того, у недієздатного ОСОБА_2 є інші близькі особи, які можуть бути його опікунами, такі як його сестра чи племінник, який уже виконував обов`язки опікуна ОСОБА_2 згідно рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2022 року.

Судом першої інстанції обґрунтовано надано критичну оцінку висновку органу опіки та піклування Виноградівської міської ради, та зазначено, що подання органу опіки та піклування не містять обґрунтування про необхідність призначення саме заявника, при наявності у ОСОБА_2 його сестри ОСОБА_6 та повнолітнього внука, опікуном над своїм шваґром ОСОБА_2 .

Крім того, Висновок органу опіки та піклування Виноградівської міської ради не містить відповідного обґрунтування, що ОСОБА_1 має можливість на постійній основі дбати про недієздатного ОСОБА_2 , створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його постійним доглядом та лікуванням. Подання мотивовано поясненнями самого заявника, і при цьому, відсутні жодні відомості про те, що дана інформація перевірялася органом опіки та піклування. Вказане подання також не містить доводів в частині врахування особистих стосунків між заявником та підопічним, та видане без врахування інших родичів ОСОБА_2 , які б могли здійснювати над ним опіку.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, що він є єдиною особою, яка може виконувати функції опікуна ОСОБА_2 .

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення тимчасово опікуном ОСОБА_2 - орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, який відповідно до ст.67 ЦК України зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду не спростовують. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мелай Євгеній Михайлович, залишити без задоволення.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: