Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №307/1385/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 307/1385/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2026 року у складі судді Наумової Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, відсотків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, відсотків та моральної шкоди, - повернуто особі, яка її подала.

Заперечуючи ухвалу суду ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне встановлення обставин подання позову та порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував, що позов подано та підписано законним представником ОСОБА_1 , а саме її батьком ОСОБА_2 . Вказує, що малолітня особа може бути позивачем у цивільній справі через законного представника, але суд першої інстанції фактично ототожнив цивільну процесуальну правоздатність із цивільною процесуальною дієздатністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , особі яка її подала на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 , станом на день звернення до суду із позовною заявою має лише 13 повних років, тобто є малолітньою особою, а відтак немає цивільної процесуальної дієздатності та не може особисто звертатися до суду в якості позивача.

Однак, з таким висновком суду не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що у березні 2026 року ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 110000 грн., 201940,77 грн. нарахованих відсотків за користування коштами за період з 02.05.2025 по 30.03.2026 року та 22000 грн. моральної шкоди.

Позовна заява була сформована і подана через систему «Електронний суд» та підписана ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 08 листопада 2012 року, ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи, яка виникає у момент народження (частина перша статті 25 ЦК України). Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій (частина перша статті 30 ЦК України).

ЦК України розрізняє такі види дієздатності фізичної особи: часткову - до чотирнадцяти років (стаття 31), неповну - від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 32) та повну - яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (стаття 34).

За змістом частини першої статті 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

За статтею 46 ЦПК України цивільна процесуальна правоздатність - це здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи; її мають усі фізичні і юридичні особи.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб`єктивних прав й інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник - виконує на підставі повноваження, наданого йому, зокрема, законом, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи. Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати дві функції - захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво); представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво).

Процесуальний представник не заміщає сторону в цивільному судочинстві, а діє поряд з нею, на захист її суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Особиста участь у справі дитини не є перешкодою для участі у цій справі батьків дитини як її законних представників.

У частині першій статті 242 ЦК України закріплено, що законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі).

Отже, дитина має право самостійно звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

У статті 154 СК України передбачено, що батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Здійснювати захист прав дитини, в тому числі у судах, у першу чергу покликані її батьки. Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, частина перша статті 59 ЦПК України).

Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 ЦПК України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої права і інтереси.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18 (провадження № 14-115цс21).

У даному випадку, позовна заява була підписана та подана не малолітньою ОСОБА_1 особисто, а її законним представником — батьком ОСОБА_2 . Повноваження законного представника підтверджуються копією свідоцтва про народження, яке додано до позовної заяви.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви особі яка її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, є помилковими.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вказаних обставин, ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 379, 381,382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: