Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №127/16292/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/16292/26

Провадження № 33/801/938/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В.,

розглянувши за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Геращенко Тетяни Василівни,

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

на постанову Вінницького міського суд Вінницької області від 10 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662181 від 10 травня 2026 року, складеного об 11:32 год, – водій ОСОБА_1 10 травня 2026 року о 09:45 год в м. Вінниці по вул. Юрія Клена, 21, керував автомобілем «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння; медичний огляд проводився у встановленому законом порядку в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР», лікарем наркологом, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 665,60 грн.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність зупинки транспортного засобу. Як вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки є те, що «не фіксувався чинний страховий поліс». Після пред`явлення водієм електронного полісу страхування зауважень щодо цього вони не мали. У подальшому було встановлено, що раніше стосовно ОСОБА_1 складались протоколи за ч. 1 ст. 130 КУпАП і саме після цього йому запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Однак сама лише наявність таких відомостей у відомчих базах не є передбаченою законом підставою для ініціювання огляду.

Оскільки первинна зупинка транспортного засобу здійснена без належних правових підстав, усі подальші процесуальні дії є похідними від неправомірної зупинки, а їх законність викликає обґрунтований сумнів. За таких обставин висновок суду про законність зупинки не можна вважати належно обґрунтованим.

Крім того, не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він мав право звернутися до медичного закладу для повторного огляду протягом двох годин після первинного, однак цим правом не скористався, хоча був незгоден із його результатом. Такий висновок є помилковим, оскільки доводи скарги щодо порушення порядку проведення медичного огляду не були спростовані судом та підтверджуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом.

Висновок лікаря-нарколога ґрунтується виключно на результатах швидкого тесту, який є лише попереднім скринінговим методом і не може беззаперечно підтверджувати стан наркотичного сп`яніння без підтвердження лабораторним методом. У зв`язку з цим висновок медичного огляду № 0374 від 10 травня 2026 року не можна вважати належним і допустимим доказом, оскільки його отримано з порушенням встановленого порядку.

Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Геращенко Т. В. апеляційну скаргу підтримала і просить її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у тому числі відеозапис події, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662181 ОСОБА_1 10 травня 2026 року о 09:45 год в м. Вінниці по вул. Юрія Клена, 21, керував автомобілем «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом у закладі охорони здоров`я.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно статті 283 КУпАП України має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були, а тому висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин не ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах.

Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок щодо винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України - керування транспортирним засобом у стані наркотичного сп`яніння, наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662181 від 10 травня 2026 року (а. с. 2);

- висновком медичного огляду водія транспортного засобу КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» № 0374 від 10 травня 2026 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (а. с. 4);

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП (а. с. 6);

- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, що брали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення (а. с. 7).

Проте апеляційний суд не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним у ній доказам у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно та без достатніх правових підстав визнав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Докази, покладені судом першої інстанції в основу висновку про винуватість особи, не можуть бути визнані належними, допустимими та достатніми для підтвердження її вини за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки отримані та зібрані з істотним порушенням вимог чинного законодавства.

Про істотні порушення вимог законодавства під час отримання та збирання доказів свідчать наведені нижче обставини.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з статтею 266 КУпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як диспозиція статті 130 КУпАП України, так і стаття 266 КУпАП України передбачає проходження огляду на стан сп`яніння водіями, тобто особами, які керують транспортними засобами.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП України (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КУпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності повного та належного лабораторного підтвердження стану наркотичного сп`яніння особи, зазначаючи при цьому таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено загальний порядок та процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 13 червня 2024 року пункт 10 викладено в новій редакції та закріплено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Детальніше процедура врегульована в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 6, 7 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 пункти 2, 8, 9 даної Інструкції викладено в новій редакції та передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункту 2).

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження-газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (пункт 8).

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові (пункт 9).

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Із системного аналізу діючих підзаконних актів вбачається, що в 2024-2025 роках законодавцем внесені зміни у сфері процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння та більш чітко врегульовано порядок дій лікаря при освідуванні особи та порядку використання експрес тестів в поєднанні із подальшим лабораторним дослідженням біологічної рідини.

Ключова суть таких змін у діюче законодавство (два підзаконних нормативних акти) полягає у можливості лікаря-нарколога (фельдшера) на початковому етапі огляду використати експрес-тести на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Але у разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням, та проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Таким чином, дані, отримані в результаті експрес-тестування, є лише попереднім результатом.

Для отримання остаточного результату необхідно проводити лабораторні дослідження. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути підтверджені більш специфічним методом, який визначний в діючій Інструкції - газовою (рідинною) хромато-мас-спектрометрією на вміст наркотичного засобу. Якраз для забезпечення проведення якісного лабораторного дослідження і передбачено законодавством, що лікар проходить за відповідною програмою згідно із законодавством тематичне вдосконалення, яке обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункт 2 Інструкції).

Так, матеріали справи містять висновок № 0374 від 10 травня 2026 року за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у ОСОБА_1 встановлено стан наркотичного сп`яніння за результатом швидкого тесту аналізу сечі - канабіс.

Водночас будь-яких висновків за результатами лабораторного дослідження, які б підтверджували наявність наркотичного засобу або психотропної речовини, матеріали справи не містять.

Як вбачається з інструкції з експлуатації використаного швидкого експрес-тесту, останній є імунохроматографічним засобом для діагностики in vitro та забезпечує лише попередній аналітичний результат щодо наявності наркотичних речовин або їх метаболітів у зразку сечі. Відповідно до інструкції виробника, усі позитивні результати такого тестування підлягають обов`язковому підтвердженню більш специфічними лабораторними методами дослідження, переважно методом газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС).

При цьому позитивний результат експрес-тесту сам по собі свідчить виключно про можливу наявність наркотичної речовини або її метаболітів у біологічному середовищі особи та не підтверджує факт перебування у стані наркотичного сп`яніння, ступінь такого сп`яніння, частоту вживання відповідних речовин чи джерело їх потрапляння до організму. Крім того, інструкція виробника прямо передбачає можливість отримання хибнопозитивних результатів під впливом окремих лікарських засобів, продуктів харчування або технічних і процедурних помилок.

Незважаючи на отримання позитивного результату експрес-тесту, вимоги пунктів 6, 7, 8, 9 Інструкції та пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року дотримані не були. Зокрема, у ОСОБА_1 не було відібрано біологічних зразків (крові, сечі, слини чи інших біологічних середовищ) для проведення лабораторного дослідження, що прямо передбачено відповідною Інструкцією. Лікарем закладу охорони здоров`я не дотримано встановленої законом процедури: обов`язкове лабораторне дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини не проводилося, у зв`язку з чим огляд здійснено з очевидним порушенням вимог Інструкції, що є підставою для визнання його недійсним.

Зазначені порушення підтверджуються також відеозаписом, з якого вбачається, що лікар при складенні висновку про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння керувався виключно результатами швидкого тесту.

Пунктом 21 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Також, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.

Таким чином, з урахуванням наведеного та того, що лабораторна діагностика для уточнення наявних речовин впливу не проводилася, чим порушено вимоги Інструкції та Порядку, результати проведеного освідування ОСОБА_1 не можуть вважатися дійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.

За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

Постановив:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області 10 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська