Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №930/1513/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/1513/26

Провадження № 33/801/947/2026

Категорія: 304

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач: Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби по мобілізації військової частини НОМЕР_1 , курсанта прискореної програми «Фахова підготовка бойового медичного взводу» військової частини НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, а також стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до обставин встановленим судовим рішенням, 04.06.2026 згідно з приписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2026 № 817/11985 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно з командуванням військової частини НОМЕР_2 проводилися профілактичні заходи на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) щодо запобігання вживанню алкогольних напоїв і наркотичних засобів, а також перебуванню військовослужбовців у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння на території зазначеної військової частини. Так, 04.06.2026 близько 13:40 під час проведення вищезазначених заходів на території військової частини НОМЕР_2 було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідала обстановці). Таким чином, молодший сержант ОСОБА_1 04.06.2026 перебував на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду КНП «ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР» № 0821 від 04.06.2026.

Отже суд дійшов висновку, що своїми діями молодший сержант ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Не погодившись з постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у цій справі закрити в зв`язку з недоведеністю вини або відсутністю складу адміністративного правопорушення, а у разі неможливості закриття провадження – пом`якшити призначене стягнення, врахувавши обставини, що пом`якшують відповідальність.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та доказам. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 7, 245, 280 КУпАП, в оскаржуваній постанові обмежився констатацією фактів, викладених у протоколі, та визнанням ним вини, не дослідивши належним чином допустимість доказів. Зокрема, висновок медичного огляду КНП «ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР» № 0821 від 04.06.2026 є ключовим доказом у справі. При цьому суд не перевірив, чи дотримано встановлену процедуру направлення на огляд, чи був він добровільним, та чи відповідає сам висновок вимогам чинної Інструкції. Зауважує, що будь-які порушення процедури огляду ставлять під сумнів допустимість цього доказу.

Звертає увагу, що кваліфікація дій за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП можлива лише за умови доведення, що правопорушення вчинене в умовах особливого періоду. Однак суд першої інстанції не надав оцінки, чи перебував військовослужбовець на території частини, виконуючи обов`язки служби, що є обов`язковою умовою для складу цього правопорушення згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наголошує на тому, що при призначенні стягнення місцевий суд не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність. Без належної уваги залишилось те, що правопорушення вчинено за збігом тяжких особистих обставин: виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, що супроводжувалося значним психологічним навантаженням; отримання поранення 05.07.2026 та тривале лікування, що підтверджується медичною картою №20063 від 06.07.2026. При цьому не враховано щире розкаяння винного, що підтверджується визнанням вини в суді першої інстанції та заявою про розгляд справи за його відсутності. Отже вважає, що суд першої інстанції безпідставно призначив максимальне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, без урахування пом`якшувальних обставин, що свідчить про невідповідність стягнення тяжкості правопорушення.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що встановлений законом десятиденний строк для подання апеляційної скарги був пропущений з поважної причини, а саме: у зв`язку з виконанням бойових завдань у зоні бойових дій за межами місця дислокації (бойове розпорядження командира мінометної батареї 1 батальйону ТРО 109 обр ТРо №172 від 26.06.2026) та отриманням в подальшому поранення 05.07.2026, пов`язаного із захистом Батьківщини, і проходженням лікування з 06.07.2026 по теперішній час, що підтверджується формою первинної облікової документації №001/о первинна медична карта №20063 від 06.07.2026, та довідкою ВЛК від 14.07.2026 № 2026-0713-1424-1556-3, що позбавило його об`єктивної можливості підготувати скаргу у визначений законом строк.

Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Враховуючи обґрунтування апеляційної скарги в частині пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення та матеріалів справи, причини пропуску процесуального строку необхідно визнати поважними та поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови Немирівського районного міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, що підтверджується відміткою про вручення повістки члену сім`ї 09.09.2026, а тому не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статей 268, 277-2 КУпАП.

Апеляційний суд, враховуючи положення статті 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов до такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 1 Розділу І Закону України «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно з абз. 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 266-1 КУпАП визначено порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Також порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12 січня 2024 року №32 передбачено два види огляду: посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно із п. 3 Порядку огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що у разі встановлення факту перебування у стані сп`яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до частини третьої статті 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Як слідує з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 142 від 19 травня 2026 року молодший сержант ОСОБА_1 з 19 травня 2026 року прибув до військової частини НОМЕР_1 на навчання за прискореною програмою «Фахова підготовка бойового медика взводу (ВОС-878) та зарахований на продовольче забезпечення зі сніданку 20 травня 2026 року (а.с.3).

Відповідно до протоколу № ОДВ/481 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, від 04 червня 2026 року, 04.06.2026 відповідно до припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2026 № 817/11985 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно з командуванням військової частини НОМЕР_2 проводилися профілактичні заходи на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) щодо запобігання вживанню алкогольних напоїв і наркотичних засобів, а також перебуванню військовослужбовців у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння на території зазначеної військової частини.

Так, 04.06.2026 близько 13:40 під час проведення вищезазначених заходів на території військової частини НОМЕР_2 було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідала обстановці). Тим самим, молодший сержант ОСОБА_1 04.06.2026 перебував на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду КНП «ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР» № 0821 від 04.06.2026.

З огляду на викладене, у діях молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В матеріалах справи міститься направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.06.2026 № 7/848 , з якого вбачається ОСОБА_1 04.06.2026 о 15 год. 10 хв. направляється на огляд з ознаками алкогольного або іншого сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.7).

Відповідно до висновку КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 04 червня 2026 року № 0821, висновок за результатами медичного огляду та лабораторних досліджень: ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання Канабіс (а.с.8).

Таким чином, військовослужбовець молодший сержант ОСОБА_1 у порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в умовах особливого періоду перебував в стані наркотичного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_2 , тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У протоколі ОСОБА_1 зазначив: «Вину свою визнаю, прошу суд суворо не карати». Протокол підписаний ОСОБА_1 та особою, яка його склала.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції, відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. В протоколі про військове адміністративне правопорушення зазначив, що свою провину визнав.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з тих підстав, що він не перебував на території військової частини, не виконував обов`язків військової служби, також є необґрунтованими.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 04.06.2026 перебував саме на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), де його було виявлено з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що вживання саме військовослужбовцем наркотичних речовин та виконання ним обов`язків військової служби в стані наркотичного сп`яніння на території військової частини в умовах особливого періоду може становити небезпеку життю й здоров`ю як самого військовослужбовця, так і інших осіб, і є неприпустимим.

На даний час в країні триває воєнний стан, і вживання наркотичних речовин військовослужбовцями перешкоджає підтриманню належного рівня військової дисципліни та правопорядку, зменшує бойову готовність військових частин та спроможність виконувати визначені завдання задля захисту Вітчизни.

Звільнення військовослужбовців від відповідальності за вчинення таких дій моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень, і як наслідок, підриває обороноздатність країни в цілому.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП)

Таким чином, доводи апелянта апеляційний суд не приймається до уваги та розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, апеляційному суду надано не було.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що при призначенні стягнення необхідно врахувати обставин, що пом`якшують відповідальність, а саме: виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, що супроводжувалося значним психологічним навантаженням; отримання поранення 05.07.2026 та тривале лікування, що підтверджується медичною картою №20063 від 06.07.2026; щире розкаяння винного, що підтверджується визнанням вини в суді першої інстанції та заявою про розгляд справи за його відсутності суд виснує наступне.

Зазначені апелянтом відомості не спростовують ні факту перебування ОСОБА_1 на території підрозділу військової частини НОМЕР_2 , ні факту перебування його у стані наркотичного сп`яніння, який підтверджений висновком медичного огляду та іншими доказами у справі.

Посилання апелянта на стан його здоров`я, наявність бойових травм, виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, що супроводжувалося значним психологічним навантаженням, отримання поранення 05.07.2026 та тривале лікування, також не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів того, що зазначений стан ОСОБА_1 позбавляв його можливості усвідомлювати характер своїх дій або впливав на достовірність результатів проведеного медичного огляду.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що 04.06.2026 під час виконання службових обов`язків на території військової частини НОМЕР_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння, в умовах воєнного стану, та провину визнає.

Отже, ці доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про невідповідність призначеного адміністративного стягнення вимогам статті 33 КУпАП та його надмірність з огляду на збіг тяжких обставин апеляційний суд також відхиляє.

Відповідно до статті 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як слідує з постанови суду першої інстанції, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, визнання ним вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також вчинення правопорушення в умовах воєнного стану.

Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн призначено судом першої інстанції є мінімальним в межах санкції частини третьої статті 172-20 КУпАП.

Посилання апелянта на відсутність шкідливих наслідків від вчиненого правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, що підтверджується матеріалами справи, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо виду та розміру накладеного адміністративного стягнення.

Зважаючи на це, підстав для зміни накладеного адміністративного стягнення апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, постанова Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 02 липня 2026 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко