Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №731/399/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/399/26

Провадження №2-а/731/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Смаглюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7459302 від 28 червня 2026 року, винесену поліцейським ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Астаніним В.І. про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 28 червня 2026 року поліцейським Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Астаніним В.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7459302 від 28 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, за порушення п. 2.1 ПДР України, а саме керування автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , без наявності при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за що було притягнено до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На думку позивача, зазначена постанова винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства, а обставини вказані в змісті спірної постанови не відповідають дійсності.

Вказує, що його було притягнено до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Разом з тим вказує, що обставини змісту спірної постанови не відповідають дійсності, оскільки ним категорично заперечується подія керування транспортним засобом. Примусова зупинка автомобіля не здійснювалася, а працівники поліції на неодноразову вимогу не надали доказів, у відповідності до ст. 251 КУпАП, які б свідчили про керування ним транспортним засобом. З огляду на це вказує, що не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також звертає увагу суду на неправомірній вимозі працівника поліції, щодо перевірки належних йому документів, як імовірного водія транспортного засобу, який перебував у зупиненому стані, не порушував правила дорожнього руху, та на формальному розгляді справи. Також позивач звертає увагу суду на юридичну невизначеність та суперечливість оскаржуваної постанови. Зокрема, у ній поліцейський обмежився лише загальним посиланням на порушення п. 2.1 ПДР України, який містить цілий перелік окремих обов`язків щодо наявності та надання різних документів, проте не зазначив, який саме підпункт інкримінується водієві. Крім того, зміст постанови є взаємовиключним: з одного боку, в ній зафіксовано відмову позивача пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а з іншого — містяться персональні дані водія та відомості про належність йому автомобіля, які поліцейський встановлював саме на підставі цих документів.

Тому позивач вважає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2026 року адміністративну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 02 вересня 2026 року. Додатково зобов`язано ГУНП в Чернігівській області надати всі наявні матеріали адміністративного правопорушення від 28 червня 2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та Варвинський відділ ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7459302 від 28 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2026 року адміністративну справу залишено без розгляду.

19 серпня 2026 року, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, від позивача надійшла до суду платіжна інструкція про сплату судового збору у сумі 665,60 грн (а.с. 24, 25).

28 серпня 2026 року на виконання ухвали суду від 13 серпня 2026 року Варвинський відділ ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав належним чином засвідчену копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7459302 від 28 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 26, 27).

01 вересня 2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву з проханням повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи про правомірність винесеної постанови. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що 28 червня 2026 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Focus» (д.н.з. НОМЕР_1 ) у межах населеного пункту, рухався з увімкненим дальнім світлом фар та засліплював інших учасників дорожнього руху. Це є порушенням п. 19.2 ПДР України та слугувало підставою для зупинки транспортного засобу. На вимогу працівників поліції надати посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль і чинний страховий поліс, а також повідомити свої анкетні дані, водій відмовився, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Щодо наявності реквізитів посвідчення водія та даних свідоцтва про реєстрацію в оскаржуваній постанові, не підтверджує фізичне пред`явлення документів. Поліцейський Астанін В.І. діяв у межах та у спосіб, які передбачені законодавством, всі вимоги законодавства при цьому витримав, постанова про адміністративне правопорушення відповідає встановленій формі, а тому вона не підлягає скасуванню.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2026 року продовжено розгляд адміністративної справи № 731/399/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено наступну дату судового засідання – 16 вересня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 22, 44). У прохальній частині позову вказав на здійсненні розгляду справи за його відсутності.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 01 вересня та 15 вересня 2026 року звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 28 червня 2026 року серії ЕНА № 7459302 (а.с. 7, 27), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУПАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 28 червня 2026 року о 23 годині 25 хвилин по вул. Миру, 60, с-ща Варва не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва реєстрації транспортного засобу, чим порушив п. 2.1 ПДР України.

Суд зважає, що частиною першою ст. 126 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком “Діти”; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України “Про автомобільний транспорт”, “Про дорожній рух” та “Про перевезення небезпечних вантажів” (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка»; д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Як вбачається з положення п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 5 ст. 77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова, а саме фабула правопорушення не містить посилання на «керування» ОСОБА_1 транспортним засобом, адже викладена так: «28 червня 2026 року о 23 годині 25 хвилин по вул. Миру, 60, с-ща Варва не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва реєстрації транспортного засобу, чим порушив п. 2.1 ПДР України». Крім того в постанові ЕНА №7459302 міститься запис «До постанови подаються: відеофіксація бодікамери», однак відзив на позовну заяву не містить відеозаписів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та не надано обґрунтованих причин неподання такого відеозапису.

Крім того представником відповідача не надано на підтвердження правомірності постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, законність його зупинки працівниками поліції та факт відмови позивача пред`явити документи, передбачені пунктом 2.1 ПДР України.

Отже, наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем не доведена.

При цьому рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу принципу презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України та діє в адміністративному праві, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його дій, не спростував викладені позивачем обставини, тим самим не довів правомірність прийнятого ним рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що вказує на порушення відповідачем прав позивача.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 229, 246, 286 КАС України, ст. 251, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (юридична адреса: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40108651) про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Астаніна Владислава Ігоровича серії ЕНА №7459302 від 28 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.І. Савенко