Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №686/27537/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27537/26

Провадження № 1-кп/686/2506/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт, з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні № 12026243060000290 від 30.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницький, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не неодруженої, маючої на утримані малолітню доньку, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,

встановив:

10.09.2026 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від Окружної прокуратури міста Хмельницького спрямовано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026243060000290 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.07.2026 у цивільній справі №686/16447/26 за заявою ОСОБА_3 видано обмежувальний припис, яким ОСОБА_2 заборонено перебувати за місцем проживання ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 3 місяці, яке набрало законної сили та з яким ОСОБА_2 ознайомлена.

Однак, ОСОБА_2 , нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженням суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя щодо забезпечення виконання рішення суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 25.07.2026 близько 14:00 години та 27.07.2026 о 22.30 години прибула до місця проживання ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де перебувала та вступила із ОСОБА_3 у конфлікт.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушила встановлені судом заходи тимчасового обмеження щодо заборони перебувати за місцем проживання ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , чим заподіяла шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, а також державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відтак, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі приписи застосовані судом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Вищевказані встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються.

Так, до матеріалів обвинувального акту долучено складену 08.09.2026 ОСОБА_2 , в присутності захисника ОСОБА_5 , заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими дізнанням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Згідно із вказаною заявою ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та згідна із встановленими проведеним дізнанням обставинами.

Отже, ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, погодилася з розглядом обвинувального акту за її відсутності та ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

За таких обставин суд, у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України, розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, у спрощеному судовому провадженні (без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження).

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, оцінені відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останньої в його вчиненні, наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується із кваліфікацією дій обвинуваченої за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

При обранні виду та міри покарання судом враховуються визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Сама обвинувачена на момент вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, не одружена, на утриманні має малолітню доньку, непрацююча, раніше не судима.

Разом з тим, ОСОБА_2 активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, визнала вину у повному обсязі, що пом`якшує їй покарання. Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду у максимальному розмірі, визначеному санкцією ст. 390-1 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Окрім того, зважаючи на особу правопорушниці та обставини скоєного діяння, суд вважає за необхідне, в інтересах потерпілих від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний захід в порядку ст. 91-1 КК України, а саме направити останню для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки її на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_2 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Речові докази:

- DVD-R диски з відеозаписами від 11.08.2026 та від 06.09.2026 - залишити в матеріалах кримінального провадження та зберігати при справі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6