Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №682/416/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №682/416/26

Суддя: Маршал І. М.

Справа № 682/416/26

Провадження № 2/682/616/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Маршал І.М.,

секретаря Захарчук С.П.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Шаргородської Н.І.

прокурора Олех О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, заінтересована особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських (материнських) прав, заінтересована особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради. В обґрунтування позову позивач вказував, що 19.02.2012 між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу та спільного проживання сторони мають дітей – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя між сторонами не склалося, з вересня 2024 року проживають нарізно. Шлюб між сторонами розірвано 20.11.2024 року за рішенням Славутського міськрайонного суду. Відповідно до наказу Славутського міськрайонного суду від 09.10.2024 року з відповідачки на користь позивача постановлено стягувати аліменти в розмірі частини заробітку з 25.09.2024 року і до повноліття дітей. Станом на 01.01.2026 року існує заборгованість відповідача зі сплати аліментів у розмірі 124 619,88 грн. Увесь цей час ОСОБА_2 з дітьми не спілкується, не навідує, участі у їх житті не бере та ними не цікавиться. Позивач вказує, що він несе відповідальність за матеріальне забезпечення дітей, за їх харчування, придбання сезонного одягу, взуття, шкільного приладдя, а також забезпечення належних умов для навчання та розвитку. Позивач просив позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути із відповідачки сплачений позивачем судовий збір 1331,20 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов із викладених у ньому підстав.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про день та час судового розгляду за викликом до суду не з`явилася.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородська Н.І. підтримала заявлений позов.

Прокурор Шепетівської окружної прокуратури Олех О.В. в судовому засіданні підтримала поданий суду письмовий висновок, відповідно до змісту якого вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.02.2012 між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №31.

Від шлюбу та спільного проживання сторони мають дітей – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_1 - є батьком малолітніх дітей, а матір`ю - відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_1 від 16.05.2012 року, Серії НОМЕР_2 від 16.04.2015 року, Серії НОМЕР_3 від 05.08.2017 .

Шлюб між сторонами розірвано 20.11.2024 року за рішенням Славутського міськрайонного суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , якій позивач є племінником, суду показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили в шлюбі, мають троє дітей дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та сина ОСОБА_10 . Два роки тому ОСОБА_2 покинула дітей чоловікові. Вона стверджує, що відповідачка зловживає алкогольними напоями, дітей не гляділа, не готувала їсти. Вона з цих питань ні до племінника, ні до органів опіки не зверталася. Останнім часом вона допомагає племіннику – приходить готувати їсти, наглянути за дітьми.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що є сусідкою ОСОБА_1 понад 10 років. ОСОБА_1 проживав з дружиною ОСОБА_2 та трьома дітьми. Відповідачка завжди була для дітей поганою матірю, на її погляд діти ходили голодні – про це їй повідомив сусід, особисто до неї діти не приходили і їсти не просили.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона була у шлюбі із дядьком позивача та зберегла із його родичами гарні стосунки. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були одружені, народились троє дітей, спершу вони жили гарно, але після народження третьої дитини ОСОБА_2 почала випивати, залишала дітей самих удома. Вона, попри те, що працює в управлінні соціального захисту населення, з питань неналежної поведінки матері чи загрози для дітей до органу опіки і піклування не зверталася.

Заслухана судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що вона проживає із батьком і сестрою та братом. Батьки розлучилися і їх мати пішла проживати окремо, вона припускає що із іншим чоловіком. Із матірю вона не спілкується, таке рішення прийняла сама, заблокувала мамин номер телефону у своєму телефоні. Батько їй пояснив, що ОСОБА_2 зрадила його. Вона на матір ображена.

Заслухана судом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила, що вона проживає із батьком, сестрою та молодшим братом. Раніше з ними проживала ще мама ОСОБА_2 , до розлучення батьків. Раніше, коли всі проживали разом, вона пригадує, що батько завжди був на роботі, мама – вдома, вона ніколи не працювала, подруг не мала, ні з ким, окрім рідних не спілкувалася. Увесь вільний час вони проводили вдома із мамою, ніколи не їздили на відпочинок. Фінансами у сімї розпоряджався батько. Батько вигнав маму з дому, вона проживає у бабусі. Вона, як і старша сестра, заблокувала мамин номер телефону у своєму телефоні. Маму вона бачила два тижні тому, коли та приходила до них додому, вона цікавилася як у них справи.

Діти сторін ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 проживають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 із батьком, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житлі осіб від 26.03.2026, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради та актом обстеження житлово-побутових умов служби у справах дітей від 10.04.2026. Стороною позивача не надавались докази на підтвердження належності позивачу вказаного житла. Позивач працює у ПрАТ «Геберіт керамік продакшн» сортувальником з 14.12.2021 року по т.ч., де характеризується позитивно ( характеристика від 29.01.2026).

Діти навчаються: ОСОБА_16 , 2017 р.н. є учнем Славутської гімназії №6, ОСОБА_13 та ОСОБА_17 є ученицями Славутської гімназії №5. Згідно довідок про участь батьків у шкільному житті дітей від 20.04.2026 року та 23.04.2026 року останні два навчальні роки вихованням дітей займається батько.

Відповідно до довідок сімейного лікаря від 21.04.2026 року у період з березня 2025 року по березень 2026 року із дітьми ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 приходить тато.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 , відповідно до інформації про місце реєстрації особи від 26.02.2026. За цією ж адресою відповідач і проживає, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов служби у справах дітей, сімї та молоді Улашанівської сільської ради від 09.04.2026. Відповідач за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2025 року мала дохід лише від Управління соціального захисту населення у вигляді соціальної бюджетної виплати у розмірі 2 100 грн. на місяць. Станом на квітень 2026 року згідно інформації у акті обстеження житлово-побутових умов та листі від 27.04.2026 року служби у справах дітей, сімї та молоді Улашанівської сільської ради - ОСОБА_2 проживає в будинку своєї матері в с. Улашанівка, офіційно не працює, їздить зі своєю матірю ОСОБА_20 на тимчасові заробітки в м. Київ.

Відповідно до довідки-характеристики від 20.04.2026 року виданої Улашанівською сільською радою ОСОБА_2 за час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе із позитивної сторони.

Згідно судового наказу від 11.10.2024 року із відповідачки на користь позивача стягуються аліменти в розмірі частини її доходу, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.01.2026 - заборгованість 124 619,88 грн. Як вказав позивач 01.09.2026 року відповідачкою перераховано 11 600 грн. в рахунок сплати аліментів.

Відповідно до змісту висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради від 06.05.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 орган опіки вважає за доцільне позбавити матір батьківських прав. Такий висновок зроблено з огляду на те, що на думку органу, ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, на що також у своєму висновку звернув увагу прокурор, що стороною позивача не надано жодних доказів про те, що відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, проживання відповідачки окремо від дітей сталося через конфлікт між сторонами, власного житла відповідачка не має, проживає у будинку своєї матері ( бабусі дітей), відповідно до інформації отриманої від органів місцевого самоврядування – відповідач має тимчасові заробітки, тобто має нерегулярний дохід, сплатила у вересні 2026 року аліменти на суму 11 600 грн., що на погляд суду свідчить про її бажання брати участь у житті дітей, їх утримувати. Під час судового розгляду справи діти вказували, що мати при зустрічі з ними цікавилася їх справами. В той же час висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , наданий органом опіки і піклування не містить жодних фактичних даних чи переконливих доказів, які свідчили б саме про умисне ухилення ОСОБА_2 від виконання нею материнських обов`язків.

Перелік підстав для позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 СКУ, є вичерпним. При цьому ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови доведення винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який застосовується лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення матері чи батька до дитини. Такий підхід допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, а обов`язок довести свідоме й умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків покладається на позивача.

Отже, як було встановлено судом, попри те, що ОСОБА_2 не проживає із дітьми в одному житлі, вона підтримує зв`язок з дітьми (мала місце очна зустріч), цікавиться їх життям та частково сплачує кошти на їх утримання.

Разом з тим, з огляду на викладене, стороною позивача недоведено обгрунтованості заявлених вимог позову щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав.

Отже, суду не представлено будь-яких доказів, крім пояснень позивача викладених у позові про свідоме ухилення, винну поведінку відповідача щодо виховання, піклування про спільних дітей.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, згідно з пунктом 2 якої ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Розрив правового зв`язку між дитиною та одним із батьків є вкрай негативним заходом, що може погано вплинути на стан здоров`я дитини, в тому числі психічного, подальше життя дитини, її самоусвідомлення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги інтереси дітей, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не доведено категорична необхідність вжиття цього заходу для забезпечення інтересів неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265, ЦПК України, суд -

вирішив:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, заінтересована особа Служба у справах дітей виконавчого комітетуту Славутської міської ради, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua