Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №688/2028/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 688/2028/26

Провадження № 2/682/1274/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1382694 від 24.12.2019 року у розмірі 13725 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 листопада 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1756023, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 10000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника.

20.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №47-МЛ. Згідно договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором №1756023 від 02.11.2019 року.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував належним чином у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 29700 грн. та складається із: суми простроченого тілу кредиту - 10000 грн.; нарахованих процентів - 13500 грн., комісії - 1200 грн., заборгованості за штрафом - 5000 грн. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.06.2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» направив до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, не зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений за місцем реєстрації та оголошенням на сайті суду, відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 листопада 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1756023, відповідно до умов якого банк надав позичальнику крдит в сумі 10000 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту 02.12.2019, проценти за користування кредитом в сумі 4500 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредиту.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 підписав кредитний договір №1756023 від 02.11.2019 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Z60935 від 02.11.2019.

На підтвердження отримання відповідачем 02.11.2019 року кредитних коштів у розмірі 10000 грн. надано платіжне доручення № 2937322. Крім того, з відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 16.09.2026 року, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку за період з 02.11.2019 року-09.11.2019 року зараховані кошти в сумі 10 000 грн.

20.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №47-МЛ. За умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», відповідно до реєстру прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 20.02.2020 року №47-МЛ слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1756023 від 02.11.2019 року в сумі 29700 грн., що складається із: суми простроченого тіла кредиту 10000 грн.; нарахованих процентів в сумі 13 500 грн., комісії в сумі 1200 грн., штрафу в сумі 5000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заборгованість відповідачем не спростована, власного розрахунку або доказів повернення наданих кредитних коштів не надано, відповідачем належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача та не отримання грошових коштів на вказану банківську карту відповідачем не надано.

Разом зі тим, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором №1756023 від 02.11.2019 року за межами строку кредитування.

Так, відповідно до п.1.3. та п.1.5.2 кредитного договору слідує, що строк кредитування відповідача становить 30 днів, відсоткова ставка фіксована 1,5 % за добу.

П.2.3 цього Договору передбачено умови для прологації договору за умови вчинення відповідачем дій, передбачених розділом 6 Правил, в тому числі сплатити комісію за продовження кредиту. Натомість доказів вчинення відповідачем дій, що свідчили б про пролонгацію договору суду позивачем не надано. Відтак суд вважає, що строк кредитного договору сплив 02.12.2019 року і саме за цей період слід нараховувати проценти за користування кредитом.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягають відсотки нараховані в межах погодженого 30-денного строку кредитування в сумі 4500 грн. (10000 грн. х 1,5 % х 30 днів), в іншій частині проценти нараховані позивачем поза межами строку кредитування, а тому не підлягають стягненню.

Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісними кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором та наступним кредитором, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 20700 грн (10000 грн тіло кредиту, 1200 грн комісія, 4500 грн відсотки, 5000 грн. штраф).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича укладено договір про надання правової допомоги №0107. Згідно акту наданих послуг № Д/21742 від 14.04.2026 та детального опису наданих послуг до акту вбачається, що сума наданих послуг становить 8 000 грн.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 звертала увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, а також з урахуванням розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5575,75 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 1855,61 грн.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.512, 526, 610-611, 1049, 1050 -1054 ЦК України, ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором №1756023 від 02.11.2019 року в сумі 20700 грн., судовий збір в розмірі 1855,61 грн та витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 5575,75 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва