Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №679/802/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/101/2026

Справа № 679/802/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026244200000040 від 18.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин, Хмельницької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року о 12 год. 20 хв, ОСОБА_4 перебуваючи на шостому поверсі зі своєю матір`ю ОСОБА_5 у третьому під`їзді будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , переслідуючи мотив особистих неприязних відносин, наніс потерпілій ОСОБА_5 щонайменше шість ударів кулаком правої руки в область лівої частини обличчя, яка в цей час прикривала обличчя лівою рукою.

Від нанесених ударів ОСОБА_5 зазнала фізичного болю та отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основної фаланги другого пальця лівої кисті, яке за своєю тяжкістю відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та спричинило тривалий розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин обличчя, м`яких тканин склепіння черепа ліворуч, закритого перелома кісток носа, осадненої рани лівої вушної раковини за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.

Так обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати. Вказав, що внаслідок отриманих поранень та перенесених переживань він мав певні розлади психіки.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що примирилась з обвинуваченим та немає до нього будь яких претензій.

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України. Обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо вищезазначених обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349, ст. 351 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, крім того перевіреними судом в порядку ст. 349 КПК України, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є нетяжким (ч. 1 ст. 122 КК України);

- особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та проживання, із середньою освітою, неодруженого, є військовослужбовцем, виконує обов`язки з оборони держави, раніше не судимий,

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, відсутність претензій потерпілої та примирення сторін, добровільне відшкодування шкоди.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ст.122 ч.1 КК України, із застосуванням ст.75 КК України. Так як приходить до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, бо саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, підстави для його обрання відсутні Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України,ст.ст. 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України виконання обов`язків, покладених на засудженого військовослужбовця ОСОБА_4 , та контроль за його поведінкою покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.

Речові докази:

- деформовану пляшку коричневого кольору, яка поміщена до сейф-пакету WAR1048436, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВнП №2 Шепетівського РУП - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1