Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №678/1313/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1313/26

Провадження №2-678-731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у селищі Летичів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

20 серпня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначено про те, що 23 липня 2024 року зареєстрований шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 (актовий запис № 59). Реєстрацію здійснив(ла) Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. Відповідач уникає будь-якого спілкування зі ним та не виходить на зв`язок, що позбавляє його можливості вирішити дане питання позасудовим шляхом. Проживати однією сім`єю неможливо для них, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Рішення Позивача про розірвання шлюбу усвідомлене, добровільне та безпосередньо пов`язане з бажанням припинити подальше подружнє життя. Спільних неповнолітніх дітей в шлюбі не мають. Надання строку для примирення не потрібно.

Просить шлюб розірвати, прізвище позивача залишити без змін. Розглянути позовну заяву про розірвання шлюбу за його відсутності. Суду довіряє. Відводів не маю. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує. За наявності обставин передбачених Цивільно-процесуальним кодексом України, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

20 серпня 2026 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою та відкрито спрощене позовне провадження.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовільнити повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У заяві від 28 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 просить про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч. 3). Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 4).

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як зазначено у ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1). Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2).

У ч. 1 ст. 113 СК України зазначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У пункті 126 рішення у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Судом встановлено, що 23 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який було зареєстровано Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено актовий запис № 59, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу є виваженою та свідомою, відповідає дійсній волі, причини, з яких сторона наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, сімейні стосунки подружжя є формальними, поновити шлюбно-сімейні стосунки сторони наміру не мають, сторони не примирилися, не ведуть спільного господарства, у зв`язку з чим подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, та порушувало принцип добровільності шлюбу, визначений статтею 24 Сімейного кодексу України, що має істотне значення, а отже перешкод для розірвання шлюбу суд не вбачає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»: Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Цивільна справа про розлучення не пов`язана з виконанням військового або службового обов`язку. Таким чином, судові витрати підлягають розподілу на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з квитанції АТ «Приватбанк» № TS212477 від 14 серпня 2026 року, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути 50% сплаченої суми судового збору на користь позивача з відповідача у розмірі 665,60 грн. та повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченої суми судового збору у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 288-289, 351-352, 354-355 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23 липня 2024 року Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 59.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 665 грн. 60 коп. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції до квитанції АТ «Приватбанк» № TS212477 від 14 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , наявний зареєстрований електронний кабінет

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований електронний кабінет

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко