Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №672/620/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №672/620/26

Суддя: Рибачук О. Г.

Справа №672/620/26

Провадження №2/672/598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 8858,68 грн та судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в загальній сумі 2000,00 грн. Однак, всупереч підписаній угоді не виконала умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також судові витрати у справі.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 03.01.2020 між ОСОБА_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено Договір №402500 про надання коштів у позику.

Відповідно до умов зазначеного договору, товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика видається строком на 29 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 0,01 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних).

Сукупна вартість позики за акційною ставкою складає 100,29 % від суми позики або 2 005,80 грн та включає в себе: проценти за користування позикою 0,29% від суми позики або 5,80 грн. Сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 155,10 % від суми позики або 3 102,00 грн та включає в себе: проценти за користування позикою 55,10% від суми позики або 1 102,00 грн.

У разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором: з 1 по 3 день прострочення виконання зобов`язань Клієнта, нарахування процентів, не здійснюється; у разі прострочення виконання зобов`язань за Договором більше ніж на 3 календарних дні, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству процент за користування позикою у розмірі стандартної процентної ставки від суми позики за кожен день користування позикою, починаючи з першого дня користування позикою у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; з 4 дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, таке нарахування здійснюється до дня повернення позики, але не більше ніж до 90-го дня прострочення.

В подальшому, 01.02.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №551981 до Договору №402500 про надання коштів у позику, у відповідності до умов якого у зв`язку із неможливістю виконання Клієнтом зобов`язань за Договором № 402500 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 03.01.2020 року у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт звернувся до Товариства із проханням продовження строку користування позикою, Сторони домовились про наступне: продовжити строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2. Договору строку користування позикою; встановити нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів – не пізніше 01.02.2020.

Крім цього, Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: процентна ставка становить 1,60% процентів від суми позики за кожен день користування позикою (584,00 процентів річних) у межах строку повернення позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

Всі інші умови Договору, не вказані в цьому Додатковому договорі, залишаються незмінними і Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та є невід`ємною частиною Договору.

Надалі, 01.02.2020 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №552113 до Договору №402500 про надання коштів у позику, у відповідності до умов якого у зв`язку із неможливістю виконання Клієнтом зобов`язань за Договором №402500 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 03.01.2020 року у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт звернувся до Товариства із проханням продовження строку користування позикою, Сторони домовились про наступне: продовжити строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2. Договору строку користування позикою; встановити нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів – не пізніше 02.03.2020.

Крім цього, Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: процентна ставка становить 1,60% процентів від суми позики за кожен день користування позикою (584,00 процентів річних) у межах строку повернення позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

Всі інші умови Договору, не вказані в цьому Додатковому договорі, залишаються незмінними і Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та є невід`ємною частиною Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів в сумі 2000,00 грн на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6671-ВП від 28.04.2026, котрий міститься у матеріалах справи.

21.10.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу №015-220221, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Сіроко Фінанс» Права грошових вимог до Боржників, які виникли у ТОВ «Лінеура Україна» на підставі кредитних договорів з Боржниками в розмірі дійсної заборгованості. Права грошових вимог, що відступаються, ТОВ «Лінеура Україна» ТОВ «Сіроко Фінанс», їх кількість, сума та деталізація визначаються відповідним реєстром.

Умовами п.4.3 договору факторингу передбачено, що права вимоги переходять до ТОВ «Сіроко Фінанс» з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру прав вимоги.

Відповідно до витягу з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог №015-220221/01 від 22.02.2021, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 7444,20 грн.

В подальшому, 21.10.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №20241021/2, відповідно до умов якого за цим договором ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» передає грошові кошти (Розмір фінансування) у розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату у передбачений договором спосіб, а ТОВ «Сіроко Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №20241021/2 від 24.04.2026, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 7444,20 грн.

Таким чином, згідно розрахунку заборгованості, відповідачка має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №402500 від 03.01.2020 на загальну суму 8858,68 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту – 2000,00 грн; суми заборгованості за нарахованими процентами – 5444,20 грн та 1414,48 грн – інфляційне збільшення.

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди в повному обсязі не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 7000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №211100087 про надання правової допомоги від 22.04.2026. Крім того, матеріали справи містять розрахунок суми судових витрат у даній справі, акт №1 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору №211100087 від 22.04.2026 та рахунок №1 від 22.04.2026 та платіжну інструкцію №2921 від 28.04.2026. Із наданих документів вбачається, що сума понесених позивачем витрат на правову допомогу становить 7000,00 грн.

Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а заперечення відповідачки щодо їх розміру відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054,1077-1082 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (ЄДРПОУ - 42655697) заборгованість за кредитним договором №402500 від 03.01.2020 у розмірі 8858 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 68 коп, з яких: 2000,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 5444,20 – сума заборгованості за відсотками та 1414,48 грн – інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (ЄДРПОУ - 42655697) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі - 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», ЄДРПОУ – 42655697, місцезнаходження: 79013, вул.С.Бандери, буд.87, офіс 54, м.Львів.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 16.09.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua