Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №766/5464/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/5464/26

Пров. №2/766/9682/26

14 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Новотроїцької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ 44840728, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новотроїцьке, вул. Соборна, буд. 73) про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача.

15.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 житловою площею - 28,1 кв.м., загальною площею - 42,2 кв.м.

В обґрунтування позову вказала, що відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на будинок від 10.01.1989 року, житловий будинок АДРЕСА_2 належить їй на праві приватної власності. Вказане свідоцтво було зареєстровано у Генічеському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить відповідний запис на зворотному боці документу від 10.01.1989 року записано в реєстру книгу №1 за реєстровим № 226 ст. 30. Відповідно до Експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку АДРЕСА_3 складається з двох окремих житлових кімнат житловою площею 28,1 кв.м., загальною площею 42,2 кв.м. Під Експлікацією підшите вже згадане вище Свідоцтво про право особистої власності на будинок від 10.01.1989 року, у якому номер будинку АДРЕСА_4 . З огляду на різницю в нумерації будівель, представником було направлено адвокатський запит до відповідача щодо отримання інформації оформленої у вигляді рішення про зміну адреси будинку АДРЕСА_5 на АДРЕСА_2 , на що отримав лист, у якому повідомлено про те, що архівні фонди документації наразі недоступні. 06.01.2026 року, вона звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пірнівської сільської ради Київської області з заявою №70897019 про реєстрацію прав власності на вищевказаний будинок, однак, 14.01.2026 року отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №82835638 мотивоване тим, що: «…відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, на запит державного реєстратора, не підтверджено інформацію про речові права, що виникли та зареєстровані в установленому Законі порядку до 2013р. За інформацією отриманою на запит державного реєстратора, КП “Генічеське БТІ” ХОР (реєстри, архіви тощо) станом на 13 січня 2026 року знаходиться на тимчасово окупованій території, доля архіву бюро невідома…». З огляду на викладене, змушена звернутись до суду.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.05.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, відзив не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.01.1989 року, виданого виконавчим комітетом Сиваської селищної ради народних депутатів, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_6 належить ОСОБА_1 . Свідоцтво видане замість раніше виданого від 20.11.1986 року. Вказане свідоцтво зареєстроване в Генічеському БТІ та записаний в реєстрову книгу №1 допол за реєстровим №226 стр 30 10.01.1989 року.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6524455500:01:073:0015 за адресою: АДРЕСА_6 площею 0,1507 га, що підтверджено копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №981987 від 05.02.2010 року.

За відомостями домової книги на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 ОСОБА_1 зареєстрована у будинку з 10.05.1988 року, що додатково підтверджено відомостями паспорта позивачки.

Листом від 23.03.2026 року №02.1-14/287 Новотроїцька селищна рада Генічеського району Херсонської області на адвокатський запит про надання інформації про зміну адреси будинку АДРЕСА_5 на АДРЕСА_2 повідомлено про неможливість надання вказаної інформації з огляду на перебування смт. Сиваське, Генічеського району Херсонської області під тимчасовою окупацією.

Згідно Інформаційної довідки №461671813 від 26.01.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано. Інформаційна довідка №471483185 від 06.04.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджує відсутність запису про право власності на будинок АДРЕСА_3 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Пірнівської сільської ради Київської області Демидюк Ю.М. №82835638 від 14.01.2026 року, відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на житловий будинок, з огляду на те, що відсутня інформація БТІ про наявність або відсутність реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.02.2025 року №376, Новотроїцька селищна територіальна громада, до складу якої входить с-ще Сиваське віднесена до тимчасово окупованих територій України з 24.02.2022 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на спірний житловий будинок, на підставі свідоцтва про право власності від 10.01.1989 року, який було зареєстровано у КП «Генічеське БТІ» у встановленому законом порядку відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права.

Неможливість для позивачки провести державну реєстрацію свого права власності на спірний житловий будинок, власником якого вона є, через відсутність інформації про зареєстровані речові права до 01.01.2013 року (що стало наслідком неможливістю її отримання від Генічеської філії КП ХБТІ ХОР, яка наразі перебуває під окупацією рф) тягне за собою позбавлення позивачки можливості отримати Витяг з ДРРП відносно вказаного будинку і, відповідно, підтвердити своє право власності на нього перед державними органами та іншими особами.

Натомість, судове рішення в разі задоволення позову у цій справі, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", буде підставою для державної реєстрації права власності позивачка на вказаний житловий будинок, відтак вона зможе отримати Витяг з ДРРП відносно вказаного житлового будинку, як основний документ, що підтверджує право власності на нього.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою не заявлено про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 4, 13, 15, 16, 316, 317, 319 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Новотроїцької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ 44840728, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новотроїцьке, вул. Соборна, буд. 73) про визнання права власності — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 житловою площею - 28,1 кв.м., загальною площею - 42,2 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новотроїцька селищна військова адміністрація Генічеського району Херсонської області, ЄДРПОУ 44840728, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новотроїцьке, вул. Соборна, буд. 73.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

СуддяІ. О. Хайдарова