Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №607/18175/26
Суддя: Багрій Т. Я.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.09.2026 Справа №607/18175/26 Провадження №3/607/5093/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 13 серпня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи та погрози, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду з невідомих причин не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення з поважних причин не подав, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового зсідання, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП, оскільки безпідставне затягування розгляду справи нівелює завдання кодексу та сприяє уникненню від відповідальності.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА 033030 від 13 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 13 серпня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи та погрози, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю;
- даними рапорту інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Кметик Я.М. від 14 серпня 2026 року;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 серпня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 13 серпня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи та погрози, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 13 серпня 2026 року;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 13 серпня 2026 року про визнання вини, у якому він зазначив, що 13 серпня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 висловлював стосовно матеті ОСОБА_2 словесні образи та погрожував, вибив із її рук телефон;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654865 від 13 серпня 2026 року.
За таких обставин та враховуючи те, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, не надав суду жодних доказів та пояснень, які спростовують його вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема статтею 173-2 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який є неповнолітньою особою, ступінь його вини, вік, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому приходить до переконання, що з метою виховання та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у мінімальному розмірі.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, враховуючи особу ОСОБА_1 , беручи до уваги оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вважаю, що відсутня необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 9, 40-1, 173-2, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua