Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №606/1246/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі: судді Мельник А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: поліцейський ОГ відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковський Віталій Іванович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: поліцейський ОГ відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковський Віталій Іванович, у якому просить скасувати постанову, винесену поліцейським офіцером громади відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковським Віталієм Івановичем, серії ЕНА №7447668 від 26.06.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, в ній не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки ОСОБА_1 у зазначені у постанові час та місце не керував автомобілем ВАЗ-21013 д.н.з. НОМЕР_1 , а тому не міг порушити вимоги п. 2.3в Правил дорожнього руху та, відповідно не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Будь-які докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення відсутні.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання.

15.07.2026 від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою, оскільки поліцейським правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву було додано диск із відеофіксацією вчиненого позивачем правопорушення.

16.07.2026 від представника позивача адвоката Маркушевського Б.Ф. до суду надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив, що на відеозаписах ОСОБА_1 при спілкуванні із працівниками поліції не заперечував факт керування транспортним засобом, оскільки відчував психологічний тиск із сторони поліцейських, які нібито виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, що не відповідає дійсності. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах зазначених у постанові, а лише зафіксовано факт його перебування поряд з вказаним автомобілем. Враховуючи вказане, просив скасувати оскаржувану постанову.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак представником позивача адвокатом Маркушевським Б.Ф. 15.09.2026 було подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов зазначив прохання про розгляд справи за відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: поліцейський ОГ відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковський Віталій Іванович у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

26.06.2026 поліцейським офіцером громади відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7447668, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП України.

У вказаній постанові зазначено, що 26.06.2026 о 19:25 год в м.Теребовля по вул.Січових Стрільців, 68 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП України.

Не погоджуючись із винесеною постановою серії ЕНА №7447668 від 26.06.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно підпункту 2.3 в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 КУпАП. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту пункту 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеофіксацією події, який було досліджено судом у судовому засіданні.

З дослідженого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки було те, що водій не користувався ременем безпеки, тобто порушив вимоги п.2.3 в ПДР України. Із відеозапису слідує, що у ньому відображено рух транспортного засобу ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку працівниками поліції та момент після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Факту керування транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки, ОСОБА_1 не заперечував, навпаки, останній на запитання працівника поліції щодо не користування ременем безпеки відповів: «забув». Також у відеозаписах відображено розгляд поліцейським справи про адміністративне правопорушення та складення оскаржуваної постанови.

Досліджені судом відеозаписи цілком спростовують доводи позивача та його представника, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, та підтверджують порушення ОСОБА_1 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що доводи позивача є безпідставними, відповідачем подано достатні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121КУпАП.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та підтверджували б факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 536/583/17 та від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17.

Зважаючи на те, що відповідачем доведено правомірність дій щодо винесення оскаржуваної постанови, надано докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, а також судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: поліцейський ОГ відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковський Віталій Іванович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ 40108720;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: поліцейський ОГ відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковський Віталій Іванович, адреса місця роботи: вул. Січових Стрільців, 13, м.Теребовля).

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя А.В. Мельник