Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №344/11467/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 344/11467/26

Провадження №2/603/331/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 року в розмірі 16 529,30 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 22.05.2019 року шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг з відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». На підставі цього договору ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 15 000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Внаслідок порушення умов договору та неповернення суми кредиту в повному обсязі у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором у розмірі 16 529,30 грн. На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 30.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, разом з позовом заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи,16.09.2026 року повторно не з`явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.09.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд установив такі обставини.

22.05.2019 року шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг сторони уклали договір про надання банківських послуг «Monobank».

Як відомо зі змісту вищевказаної анкети-заяви, ОСОБА_1 погодився із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених вище документів, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, позичальник погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну дозволеного розміру кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. п. 2, 3 анкети-заяви).

Відповідно до п. 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Окрім того, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

ОСОБА_1 підтвердив також, що ця анкета-заява є заявою на відкриття рахунку (п. 9 анкети-заяви).

Відповідно до п. 11 анкети-заяви відповідач просив усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

До позовної заяви долучено також Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, витяг з Тарифів банку «Чорна картка monobank», Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 5.11 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank | Universal Bank» (далі – Умови і правила), примірник яких долучено до позовної заяви, клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами.

Згідно з п. 5.16 Розділу ІІ Умов і правил у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п. 5.19 Розділу ІІ Умов і правил).

У п. 5.20 Розділу II Умов і правил визначено термін повернення овердрафту у повному обсязі, який становить 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Термін погашення відсотків по овердрафту – щомісячно за попередній календарний місяць до 1-го числа.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 і встановлено кредитний ліміт 11.12.2024 року в розмірі 15 000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 , що підтверджується довідками АТ «Універсал Банк» від 06.04.2026 року про наявність рахунку і від 06.04.2026 року про розмір встановленого ліміту.

Як відомо з виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.06.2019 року до 01.12.2025 року відповідач активно користувався наданими йому коштами, здійснював перекази та проводив розрахункові операції, здійснював розрахункові операції у торгівельно-сервісних мережах, а також частково погашав заборгованість за договором. Спірна заборгованість виникла за період з 11.12.2024 року до 01.12.2025 року

Згідно з поясненнями позивача до виписки про рух коштів на рахунку вищевказаний розмір заборгованості відповідача за договором складається з повністю використаного ОСОБА_1 кредитного ліміту в сумі 15 000,00 грн та суми овердрафту у розмірі 1 529,30 грн. Вказаний овердрафт виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості. В такому випадку заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором за відсотками до погашення, за неустойкою. При цьому, банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 06.04.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 року становив 16 529,30 грн, з яких 16 441,10 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 88,20 грн – заборгованість за пенею, 0,00 грн – загальний залишок заборгованості за відсотками. Зі змісту зазначеного розрахунку також видно, що ОСОБА_1 частково погашав заборгованість за договором.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній на момент укладення договору) електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 22.05.2019 року сторони уклали договір про надання банківських послуг «Monobank». За умовами цього договору відповідачу в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок, на який встановлено кредитний ліміт. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу банківську послугу з кредитування шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок останнього. ОСОБА_1 отримав та користувався наданими йому позивачем коштами, а також частково погашав заборгованість за кредитом, проте належним чином не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, чим допустив заборгованість.

Водночас, визначаючись із розміром заборгованості відповідача за договором, суд звертає увагу на те, що згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 06.04.2026 року нарахована пеня в розмірі 88,20 грн.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 706/68/23, від 12.02.2025 року № 758/5318/23), згідно з якими тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання.

Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

На підставі наведеного, враховуючи закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, суд дійшов висновку про те, що на укладений між сторонами договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Отже, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені в розмірі 88,20 грн за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано, а сума заборгованості ОСОБА_1 підтверджується розрахунком заборгованості, який відповідач не спростував, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 року у розмірі 16 441,10 грн, що становить загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту).

У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2 648,19 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (16 441,10 грн * 2 662,40 грн / 16 529,30 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 526, 610, 611, 626, 628, 634, 638, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 року в розмірі 16 441 (шістнадцять тисяч чотириста сорок одну) грн 10 (десять) коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у справі у розмірі 2 648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) грн 19 (дев`ятнадцять) коп. сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя І. М. Галіян