Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №602/566/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/566/26

Провадження № 2/602/453/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

"16" вересня 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» або Товариство або позивач) через свого представника Паладич А.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі у тексті також ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» або кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі також - відповідач або позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 2021418, на підставі якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти. В подальшому право вимоги за кредитним договором було відступлене позивачу на підставі укладеного договору факторингу. Відповідно, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 у кредитному зобов`язанні. В порушення умов укладеного кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, кредит повністю не повернув, проценти за користування кредитними коштами повністю не сплатив, внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви у нього перед позивачем існує заборгованість за договором у загальному розмірі 64711,49 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 20199,99 гривень, заборгованість по відсоткам – 34411,50 грн, пеня, штраф –10100,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, письмових заперечень проти позову до суду не подав.

Ухвалою суду від 19.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 15.07.2026 розгляд цивільної справи відкладено на 16.09.2026.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак попередньо подав до суду клопотання, у якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини свого неприбуття в судове засідання суд не повідомив.

Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явився у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то, керуючись ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини, та дійшов наступних висновків.

Щодо укладення кредитного договору

30 грудня 2024 року ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: шляхом надсилання електронного повідомлення про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Заяву-анкету, Паспорт споживчого кредиту, Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2021418, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів) та Інформаційне повідомлення споживача з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», що підтверджується доданими до позовної заяви копіями зазначених електронних документів (а.с. 6 зворот-13).

Станом на 30.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (код 42350798) було зареєстроване як фінансова компанія та мало чинну ліцензію на надання коштів та банківських металів у кредит, що убачається зі змісту загальнодоступної інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/.

Перед підписання вищезгаданих документів позичальник пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID НБУ, про що свідчить додана до позовної заяви довідка щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи клієнта і верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору № 2021418 від 30.12.2024 (а.с. 13 зворот).

Згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Нормою абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, у порядку визначеному законодавством, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали у письмовій формі у вигляді електронного документа договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2021418 від 30.12.2024 (далі у тексті – Кредитний договір), на підставі якого між його сторонами виникли кредитні правовідносини, що врегульовані нормами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Щодо умов кредитного договору

Кредитним договором передбачені наступні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає 20200,00 грн, тип кредиту - кредит (пункт 1.3.); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів (пункт 1.4.); тип процентної ставки – фіксована (пункт 1.5), підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит) (пункт 1.5.1); стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 28.01.2025 року включно (пункт 1.5.2); знижена процентна ставка – 0,03% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов: якщо, споживач до 28.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою(пункт 1.5.2.1); пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 29.01.2025 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно); мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (пункт 1.6); кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (пункт 2.1); сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору, дати надання кредиту – 30.12.2024 або 31.12.2024 (пункт 2.2).

Підписавши Кредитний договір, його сторони, у т.ч. позичальник, добровільно прийняли умови цього договору, погодилися з ними і взяли на себе відповідні договірні зобов`язання.

Щодо надання кредиту

На підтвердження надання кредитних коштів позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» (платіжний сервіс PayTech) за вих. № 20250819-2747 від 19.08.2025, адресований ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», у якому зазначено, що між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №31102024-4 від 31.10.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 20200,00 грн. Також у листі зазначено, зокрема: номер трансакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» -f4228d44-162d-4529-b567-fab67627856d; банк-еквайр – АТ «ПУМБ»; дата виконання – 30.12.2024; призначення платежу: зарахування на картку, зазначено номер електронного платіжного засобу, який відповідає реквізитам платіжної картки позичальника, вказаним у Кредитному договорі (а.с. 23).

Досліджуючи та оцінюючи зазначений вище лист як доказ надання кредитних коштів відповідачу за Кредитним договором, суд зауважує, що ТОВ «ПЕЙТЕК» (код ЄДРПОУ 44103264) є фінансовою установою, яка включена 27.08.2021 до Державного реєстру фінансових установ та має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 зазначене товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Наведене підтверджується як змістом вищезгаданого листа, так і змістом загальнодоступної інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/.

Враховуючи те, що сума переказу, дата його виконання, а також номер картки (ЕПЗ), на який переказано кошти, відповідають умовам Кредитного договору, то за відсутності доказів на спростування здійсненого переказу та/або отримання відповідачем зазначеної суми, суд вважає доведеним факт належного виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту відповідачу.

Щодо відступлення права грошової вимоги за договором

В подальшому, 13 серпня 2025 року, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» як Клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» як Фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 01.02-30/25 (нижче у тексті - Договір факторингу), за пунктом 2.1 якого Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. (а.с. 23 зворот-26).

Право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором (пункт 3.1.3 Договору факторингу).

На підтвердження виконання умов Договору факторингу позивачем надано копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10148 від 18.08.2025 на суму 1997803,90 грн, а також Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу від 13.08.2025 № 01.02-30/25, підписаного сторонами Договору факторингу (а.с. 27-28).

У Реєстрі боржників зазначено, зокрема, таку інформацію: ПІБ відповідача (боржника), його РНОКПП, номер Кредитного договору - 2021418, дату видачі кредиту 30.12.2024, суму виданого кредиту – 20200,00 грн, загальну суму боргу – 64711,49 грн, у т.ч. суму залишку заборгованості по основному боргу – 20199,99 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України (у редакції, яка діяла станом на дату укладення Договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З наведених вище правових норм слідує, що договір факторингу є правочином, внаслідок якого відбувається заміна кредитора у зобов`язанні.

Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Суд також встановив, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) станом на дату укладення Договору факторингу було зареєстроване як фінансова компанія та мало чинну ліцензію на діяльність фінансової компанії з факторингу, що убачається зі змісту інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/.

Тобто, на момент укладення Договору факторингу його сторони володіли спеціальною правоздатністю для вчинення відповідних правочинів.

Таким чином, на підставі наведеного вище суд встановив, що право грошової вимоги до відповідача, яке виникло за Кредитним договором, перейшло 13.08.2025 до позивача і останній з того часу є новим кредитором у спірному правовідношенні.

Щодо розміру заборгованості за договором

На обґрунтування розміру заборгованості до позовної заяви додано Розрахунок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 2021418 від 30.12.2024, виконаний кредитодавцем ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», згідно з яким загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором станом на 13.08.2025 складає 64711,49 грн, з яких: заборгованість по тілу – 20199,99 грн, заборгованість по процентам – 34411,50 грн, заборгованість по штрафу – 10100,00 грн (а.с. 21 зворот-22).

Зі змісту розрахунку заборгованості слідує, що проценти за користування кредитом нараховані кредитодавцем у період з 30.12.2024 по 13.04.2025, а відповідач здійснив часткову оплату на суму 5239,09 грн, з яких кредитодавцем зараховано у погашення основного боргу – 0,01 грн, у погашення заборгованості за процентами – 5239,08 грн.

Здійснення часткових оплат відповідачем за Кредитним договором свідчить про визнання ним існування кредитного зобов`язання.

Суд, перевіривши правильність нарахувань сум заборгованостей за основним боргом та процентами у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості, дійшов висновків про те, що вони нараховані відповідно до умов укладеного Кредитного договору та чинного законодавства - у розмірі, який передбачений договором, з урахуванням фактичних оплат, здійснених відповідачем; проценти нараховані у межах строку кредитування.

Суд констатує, що відповідач свого контррозрахунку процентів за Кредитним договором не навів, доказів повної чи часткової (понад ту суму, яка вказана у розрахунку) оплати в рахунок погашення заборгованості суду не надав.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Уклавши Кредитний договір, його сторони добровільно прийняли умови цього договору, погодилися з ними і зобов`язалися їх виконувати.

Суд установив, що відповідач, який отримав кредитні кошти, не виконав взяті на себе договірні зобов`язання за Кредитним договором - кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, чим порушив права позивача як кредитодавця.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і їх слід задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 54611,49 грн, що складається із заборгованості за кредитом – 20199,99 грн та заборгованості за нарахованими процентами – 31411,50 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафами в розмірі 10100,00 грн, то вони є необґрунтованими з наступних міркувань.

Частинами першою-другою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пунктах 6.4, 6.4.1, 6.4.2 Кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 2020,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 404,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.

Як убачається зі змісту розрахунку заборгованості, наявного у матеріалах справи, штраф за прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором нарахований кредитодавцем у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене вище, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 10100,00 грн, а відтак у її задоволенні слід відмовити.

Отже, позов підлягає до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 553 від 26.05.2026 (а.с. 6).

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 84,4% від заявленої суми (54611,49 х 100 / 64711,49), то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2247,07 грн (2662,40 х 84,4%).

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 5, 12, 13, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 273-275, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 2021418 від 30.12.2024 в розмірі 54611,49 грн (п`ятдесят чотири тисячі шістсот одинадцять гривень 49 коп).

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» сплачений судовий збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2247,07 грн (дві тисячі двісті сорок сім гривень 07 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_2 , МФО 300528.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: В. НАУМЧУК