Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №951/764/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Суд: Козівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №951/764/26

Суддя: Чапаєв Р. В.

Справа № 951/764/26

Провадження №3/951/301/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Козівського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26.082026.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782666 від 26.08.2026 зазначено, що 11.08.2026 близько 10 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 умисно висловлювала погрози та образи в адресу своєї невістки ОСОБА_2 , чим завдала шкоду психічному здоров`ю останньої та вчинила домашнє насильство.

До матеріалів справи долучено копію рапорта на ім`я начальника відділу поліції № 2 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про зареєстроване повідомлення, протокол прийняття заяви у ОСОБА_2 про вчинене правопорушення від 13.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.08.2026.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, вину у вчиненні правопорушення за описаних обставин не визнала, пояснила, що того дня між нею та ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки остання прийшла до неї за місцем її фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , забирати корову, вважаючи, що корова належить їй. Під час суперечки, яка мала конкретну причину, ОСОБА_1 не висловлювалась нецензурними словами, не погрожувала та не застосовувала фізичної сили. Домашнього насильства вона стосовно ОСОБА_2 не вчиняла. Просить провадження у справі закрити, з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 прибула у судове засідання, надати пояснення відмовилася, та не заявила будь-якої позиції щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров?ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов?язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суд зауважує, що відповідно до викладеної у диспозиції статті 173-2 КУпАП суті адміністративного правопорушення адміністративна відповідальність настає саме за конкретні діяння, які повинні бути зазначені у протоколі, тобто має бути вказано конкретні вчинені особою дії чи бездіяльність та її причинно-наслідковий зв`язок зі шкодою фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою, тощо) того, хто чинить насильство. Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Натомість конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжується складними колізіями. Конфлікт не містить вищеперелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить. Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. На противагу конфлікту, метою домашнього насильства завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінювати ситуацію, більше навіть не намагається себе захистити.

Самі по собі конфліктні стосунки між родичами та вживання нецензурної лексики не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Лише у разі, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи, зазначені дії становлять собою об?єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства, конфлікт не є домашнім насильством.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Таким чином, сварка, про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, не формує собою домашнє насильство та може утворювати склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які би беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_2 .

Також суд розцінює позицію потерпілої як небажання притягувати ОСОБА_1 до відповідальності за вказаним складом адміністративного правопорушення.

Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, серед іншого, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 173-2, 221, 245, п.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП провадженням закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, через Козівський районний суд Тернопільської області.

Суддя Р.В. Чапаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua