Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №597/783/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/783/26

Провадження №2/597/560/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, у якій просив визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , право власності на спадкове нерухоме майно, яке складається з:

-земельних ділянок, загальною площею 2,28 га, у межах згідно з планом, зокрема, площею 1,94 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0432, площею 0,34 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0914, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №057911 від 10.06.2003 року, виданого на підставі розпорядження Заліщицької райдержадміністрації від 01.04.2003 року №119, що розташовані на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , який був власником вказаних вище земельних ділянок. ОСОБА_4 до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з ним на день його смерті постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 – син, ОСОБА_3 – син. Крім того, була зареєстрована ОСОБА_5 - дочка, яка фактично не проживала. Відповідно до даних Чортківської державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася. Спадкодавець склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопілської області 02.04.2014 року за реєстровим №2 на належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,28 га, на користь ОСОБА_6 , однак остання за прийняттям спадщини до нотаріуса не зверталася.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Чортківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 . Проте, державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на нерухоме майно з підстав, що неможливо встановити у безспірному порядку факт неприйняття спадщини відповідачем та рекомендувала для вирішення питання звернутись до суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.06.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року суддя Шевчук В.М. закрила підготовче провадження у цивільній справі та призначила справу до судового розгляду.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області від 12.05.2000 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.1983 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.01.2020 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років, про що 28.01.2020 року Товстенською селищною радою Заліщицького району Тернопільської області складено відповідний актовий запис №08.

Відповідно до довідки №185, виданої 20.03.2023 року Ворвулинським старостинським округом Товстенської селищної ради, ОСОБА_4 до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що з ним на день його смерті постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – дочка, яка була зареєстрована, але не проживала.

Також судом встановлено, що дочка померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , про що свідчить заява від 30.05.2026 року. Судом встановлено, що за життя покійний ОСОБА_4 був власником:

-земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,28 га, у межах згідно з планом, зокрема, площею 1,94 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0432, площею 0,34 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0914, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №057911 від 10.06.2003 року, виданого на підставі розпорядження Заліщицької райдержадміністрації від 01.04.2003 року №119, що розташовані на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

19.02.2026 року державний нотаріус Чортківської державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на нерухоме майно, з підстав, що не можливо встановити у безспірному порядку факт неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_3 та рекомендувала для вирішення питання звернутись до суду.

Тому іншого способу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , окрім звернення до суду, у позивача немає.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою . Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно зі ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Належно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зі ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування” п.23 передбачає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності судовому розгляду не підлягають. У разі відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що дані правовідносини є спадковими, а позивач позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому його право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачем – ОСОБА_3 суперечить вимогам закону.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових справ, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , відповідач – ОСОБА_3 визнав позовні вимоги у повному обсязі, відтак останній має право на спадкування майна, яке належало померлому ОСОБА_4 .

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.16, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233-1236, 1241, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275, 1286, 1296-1297 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на спадкове нерухоме майно, яке складається з:

-земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,28 га, у межах згідно з планом, що розташовані на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, зокрема, площею 1,94 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0432, площею 0,34 га, за кадастровим номером 6122082000:01:001:0914, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №057911 від 10.06.2003 року, виданого на підставі розпорядження Заліщицької райдержадміністрації від 01.04.2003 року №119 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №103.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 28.08.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя В.М.ШЕВЧУК