Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №588/1564/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1564/26

Провадження № 3/588/466/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді голови фермерського господарства «Зоря», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731297 від 28.07.2026 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 25.07.2026 о 19 год. 40 хв. у м. Тростянець, дорога Н-12 Суми-Полтава, 54 км. + 50, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, технічним станом транспортного засобу, у результаті чого під час виникнення перешкоди для руху не зміг негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, через що пасажир ОСОБА_2 випала з авто через відчинені двері автомобіля, не дивлячись на заборону відчиняти двері, якщо це загрожує безпеці. Внаслідок цього пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Указане діяння інспектором Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Ханюковим Є.В. кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але повідомив суд, що вину не визнає, просить розглянути справу без його участі та закрити провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є необов`язковою.

З урахуванням викладеного вважаю, що справа може бути розглянута без участі ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Положення частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указана норма є бланкетною, а тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено, що останній керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, технічним станом транспортного засобу, у результаті чого під час виникнення перешкоди для руху не зміг негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, через що пасажир ОСОБА_2 випала з авто через відчинені двері автомобіля.

Однак, як вбачається із письмових пояснень та заяви ОСОБА_2 тілесні ушкодження вона отримала з власної необережності, в салон автомобіля пішов пар, вона злякалася за життя, почала відчиняти двері, але вони не відчинялися і вона на ходу вискочила з автомобіля. Претензій до ОСОБА_1 вона не має.

Також із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що під час руху в автомобілі лопнув патрубок пічки і в салон різко пішов гарячий пар. Він став збавляти швидкість. В цей час ОСОБА_2 вистрибнула у бокове вікно автомобіля на вулицю.

Отже обставини, що викладені у протоколі не узгоджуються з доданими до нього доказами.

Крім того, поліцейський зазначив, що вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Разом із тим, положеннями п. 12.3 Правил дорожнього руху передбачено обов`язок водія негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити.

Отже, діяння в якому звинувачується ОСОБА_1 не узгоджується з положеннями вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів, які б підтверджували викладені у ньому обставини.

Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно положень ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, вважаю недоведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на його користь. Відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 124, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Огієнко