Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №587/1631/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1631/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму заборгованості за Договором №007/04523/10/20 від 28.10.2020 у розмірі 39824.00, суму судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов кредитного договору №007/04523/10/20 від 28.10.2020 року, укладеного між відповідачем і ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА», Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 18000.00 грн., перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів Позичальнику, та становить 300 календарних днів, за користування кредитними коштами Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому пунктом 4.1 Договору. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, натомість відповідач умови договору не виконує.

30.09.2021 було укладено договір № 24-ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 007/04523/10/20.

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 007/04523/10/20. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 007/04523/10/20.

Загальний розмір заборгованості за Договором №007/04523/10/20 від 28.10.2020 р., станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39824.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15891.19 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23932.81 грн.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 06.05.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи здійснювати без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, на адресу його реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення з відмітками поштового відділення: «адресат відсутній». Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21.10.2020 року відповідач звернулась до ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» із заявою про видачу кредиту, зазначивши всі свої анкетні дані та бажаний розмір кредиту.

28.10.2020 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір №007/04523/10/20, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 18 000,00 грн, в готівковій формі, на умовах терміновості, повернення та платності. Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання Договору, перерахування (видачі) коштів Позичальнику і складає 300 календарних днів. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі платіж) визначається Графіком платежів. 3 урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 276,2588% (процентів) річних від Суми кредиту з першого по 12 платіж та 680,2967% (процентів) річних з 13 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів - 11,3531% (процентів) з першого по 12 платіж та 27,9574% (процентів) з 13 до останнього платежу, за період дії Договору - 305,14% (процентів). Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 49 780 грн.; річна процентна ставка по кредиту становить 305,14%. Договір підписано власноручним підписом відповідача.

Аналогічно підписала відповідач паспорт споживчого кредит, чим підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування (матеріали в електронному вигляді).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 28.10.2020 року відповідач отримала від ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» 18 000,00 грн відповідно до умов кредитного договору №007/04523/10/20 від 28.10.2020 року (матеріали в електронному вигляді).

Таким чином, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену Договором суму кредитних коштів.

Натомість відповідач умови Договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Згідно наданого ТОВ «Просто позика» розрахунку заборгованості за кредитним договором №007/04523/10/20 від 28.10.2020 року, станом на 30.09.2021 року загальний розмір заборгованості Боржника, грн 39,824.00, з яких загальна сума заборгованості по кредиту, грн 15,891.19, загальна сума заборгованості по процентам, грн 23,932.81. (матеріали в електронному вигляді)

30.09.2021 було укладено договір № 24-ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 007/04523/10/20. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24-ФП-ПП-202109, ТОВ «Фактор П» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 39824 грн з яких заборгованість по кредиту - 15,891.19 грн, заборгованість по процентам - 23,932.81 грн. (матеріали в електронному вигляді)

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 007/04523/10/20. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 30.01.2026 року до договору факторингу №30-01/26 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 39824 грн з яких заборгованість по кредиту - 15,891.19 грн, заборгованість по процентам - 23,932.81 грн. (матеріали в електронному вигляді)

Правомірність долучених Договорів факторингу відповідачем не оскаржена, рішення про визнання цих Договорів недійсним відсутнє.

За детальним розрахунком заборгованості, складеним позивачем за Договором про надання кредиту №007/04523/10/20 від 28.10.2020 року станом на 30.01.2026 року непогашений залишок заборгованості складає 39,824.00 грн., з яких заборгованість по кредиту - 15,891.19 грн, заборгованість по процентам - 23,932.81 грн. (матеріали в електронному вигляді)

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено надання кредитних коштів у обумовленому Договором розмірі в готівковій формі відповідачу, відповідно до умов Договору.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 39824,00 грн. При цьому, зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає його правильним і обґрунтованим.

Суду не надано доказів, які б спростовували цю заборгованість за кредитним договором.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг чи на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів відповідачу.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору між відповідачем та первісним кредитором, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн, позивачем долучено: Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року; тарифи на послуги; заявку на надання юридичної допомоги від 02.03.2026 року; витяг з Акту №31 від 31.03.2026 року, згідно якого вартість наданих правових послуг склала 13000,00грн.

Суд зважує на ту обставину, що відповідачем не було подано заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених стороною позивача до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вище наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, а також час витрачений на надання послуги, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності. З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 13 000,00 грн до 3 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму заборгованості за Договором № 007/04523/10/20 від 28.10.2020 у розмірі 39824 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко