Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №573/161/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 573/161/26

2/950/541/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту Гоу» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 139677 від 27 липня 2020 року.

Позивач зазначив, що 27 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 139677, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 000 грн строком на 26 календарних днів, з кінцевим строком повернення 21 серпня 2020 року.

Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 2 % за кожний день користування кредитними коштами.

Позивач посилається на те, що свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідачка належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 8 000 грн, з яких: 2 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 000 грн - заборгованість за процентами.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш ту Гоу» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 139677.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав копію договору факторингу, витяг з реєстру боржників, а також платіжний документ про сплату коштів за передане право вимоги.

25 листопада 2025 року позивач направив відповідачці вимогу про погашення заборгованості у розмірі 8 000 грн. Заборгованість відповідачкою не погашена.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 000 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк до суду не надходив. Заяв чи клопотань від відповідачки до суду не подано.

08 березня 2026 року позивач подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Суд розглядає справу без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень статей 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України. Оскільки судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що кредитний договір № 139677 укладений в електронній формі. Його укладення підтверджується ідентифікаційними даними відповідачки, номером кредитного договору, датою його укладення, використанням одноразового ідентифікатора та відомостями про направлення відповідачці відповідного коду на номер телефону.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та підписується сторонами в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину, а електронний договір, укладений у встановленому законом порядку, має юридичні наслідки, аналогічні наслідкам договору, укладеного у письмовій формі.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивач надав інформацію про успішну фінансову операцію від 17 грудня 2025 року, відповідно до якої 27 липня 2020 року на платіжну картку було перераховано 2 000 грн. У документі зазначено номер транзакції, дату та час операції, суму платежу, дані платіжної картки, код авторизації та реєстраційний номер операції.

Надані документи узгоджуються між собою та підтверджують факт укладення кредитного договору і отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 2 000 грн.

Відповідачка не надала суду доказів повернення кредиту, сплати процентів, недійсності договору або припинення зобов`язань іншим способом.

За змістом статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, особисто боржником, у строк та у спосіб, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідачка не виконала обов`язок щодо повернення кредитних коштів у визначений договором строк, суд вважає доведеним факт порушення нею умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш ту Гоу» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021.

За умовами цього договору первісний кредитор передав позивачу права грошової вимоги до боржників, перелік яких визначений у реєстрі боржників.

Витяг з реєстру боржників містить відомості щодо ОСОБА_1 , її дати народження, реєстраційного номера облікової картки платника податків, номера кредитного договору № НОМЕР_1 , дати його укладення, суми кредиту та розміру заборгованості.

Платіжним документом підтверджується виконання позивачем зобов`язань щодо оплати права вимоги за договором факторингу.

За змістом статей 1077, 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги до боржника.

Наданий договір факторингу містить істотні умови щодо передання прав грошової вимоги, а витяг з реєстру боржників дає можливість ідентифікувати саме вимогу до відповідачки за кредитним договором № 139677.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 та від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20, правова природа договору визначається не його назвою, а змістом прав та обов`язків сторін, а договір факторингу передбачає передання права грошової вимоги за плату.

Досліджені судом документи підтверджують оплатність передання права вимоги, наявність у позивача статусу нового кредитора та належність йому права вимоги до відповідачки.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кеш ту Гоу» є належним позивачем у цій справі.

З наданого позивачем розрахунку та виписки щодо стану заборгованості станом на 24 листопада 2025 року вбачається, що за кредитним договором № 139677 обліковується: 2 000 грн - непогашене тіло кредиту; 6 000 грн - нараховані проценти; 0 грн - комісія; 0 грн - штрафні санкції.

Загальна сума заборгованості становить 8 000 грн.

Розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору, строком кредитування та даними реєстру боржників. Відповідачка розрахунок не спростувала, доказів здійснення платежів або іншого розміру заборгованості суду не надала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 139677 від 27 липня 2020 року в розмірі 8 000 грн, з яких 2 000 грн - тіло кредиту та 6 000 грн - проценти.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольняються повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки у повному розмірі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесення цих витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги від 29 грудня 2023 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19 лютого 2026 року та платіжну інструкцію від 19 лютого 2026 року на суму 10 500 грн.

З акта вбачається, що адвокатом заявлено: консультацію щодо врегулювання спору - 1 година, вартістю 2 000 грн; підготовку та подання позовної заяви, формування доказів і аналіз судової практики - 2,5 години, вартістю 5 000 грн; підготовку інших процесуальних документів та моніторинг руху справи - 1,5 години, вартістю 3 000 грн; копіювальні та поштові витрати - 500 грн. Загальна сума за актом становить 10 500 грн.

Суд бере до уваги, що факт укладення договору про надання правничої допомоги, підписання акта та здійснення оплати підтверджують понесення позивачем відповідних витрат у договірних відносинах з адвокатом.

Разом з тим сам факт сплати коштів адвокату не означає автоматичного стягнення з іншої сторони всієї заявленої суми.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, ціну позову, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, необхідний для її виконання, та поведінку сторін.

Ця справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Для її розгляду не вимагалося проведення експертизи, допиту свідків, дослідження значної кількості складних доказів або участі представника у судових засіданнях.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відзив на позовну заяву, заперечення, зустрічний позов або інші складні процесуальні документи відповідачкою не подавалися.

Основний обсяг роботи представника полягав у підготовці позовної заяви, долученні типового пакета доказів та поданні заяви про розподіл судових витрат.

Заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн перевищує суму основної заборгованості, яка підлягає стягненню, та є неспівмірною зі складністю справи, обсягом фактично необхідної роботи і способом її розгляду.

При цьому суд не заперечує факту понесення позивачем витрат у розмірі 10 500 грн, однак визначає розмір витрат, які підлягають компенсації за рахунок відповідачки, з урахуванням критеріїв необхідності, обґрунтованості, розумності та пропорційності.

З урахуванням ціни позову, характеру спірних правовідносин, обсягу доказів, відсутності судових засідань та процесуальних заперечень відповідачки суд вважає розумним і співмірним розміром компенсації витрат на професійну правничу допомогу суму 5 000 грн.

Вказана сума забезпечує відшкодування необхідних витрат позивача на підготовку та супровід позову, водночас не покладає на відповідачку обов`язок компенсувати витрати, які не відповідають складності цієї конкретної справи.

Такий підхід відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої під час розподілу судових витрат суд має оцінювати їх реальність, необхідність та розумність, а розмір компенсації не може визначатися виключно умовами договору між клієнтом і адвокатом.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню частково - у розмірі 5 000 грн. У задоволенні вимоги про стягнення решти таких витрат у розмірі 5 500 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, заборгованість за кредитним договором № 139677 від 27 липня 2020 року у розмірі 8 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 000,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн. Всього стягнути - 15 662 грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя Роман БАКЛАНОВ