Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №522/15068/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15068/25

Провадження№ 3/522/5081/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 вересня 2026 року Місто Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М.,, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.07.2026 о 23:56, перебуваючи на вул.Канатна, 81, в м.Одесі , керував електросамокатом Wings, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу тазоаналізатору Alcotest Drager ARLM-0438. Результат: 0,83 проміле. Від керування відсторонений. Чим порушив п.2.9.а. ПДР

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене, ч.1 ст.130 КУпАП: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

За вказаним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №723917 від20.07.2026 року, передбачене ч.1 ст.130 КпАП, який підписав правопорушник.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник Гладка В.О. не з`явились. , про місце та час слухання справи повідомлялись належним чином.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, стосовно якої складені матеріали, яка в судове засідання не з`явився.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа, будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На адресу суду надійшла письмова заява представника ОСОБА_1 -Гладкої В.О., згідно яких просила закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на наступне.

1. ОСОБА_1 не надавалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

2.Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не підтверджують факт того, що 19.07.2026 0 23:56:00 в м.Одесі на вул. Канатна, 81 ОСОБА_1 керував електросамокатом Wings. При цьому в пункті 6 Протоколу взагалі відсутні відомості про марку, модель, номерний знак і належність вказаного електросамокату, які дозволили б однозначно стверджувати, що він дійсно є транспортним засобом.

3.Матеріали справи не містять доказів того, що газоналізатор Alcotest. Drager ARLM-0438, за допомогою якого був проведений огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння мав діючий станом на 20.07.2026 сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Крім того, у випадку відхилення аргументів, зазначених у заяві, захисник Гладка В.О. просила розглянути можливість застосування стосовно ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУПАП, оскільки останньому на момент складання протоколу мав повних 17 років, на теперішній час лише здобув повну середню освіту та не має доходів для сплати штрафу.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи заяви адвоката Гладкої В. О. та дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з боді-камер працівників патрульної поліції, з яких вбачається наступне.

Відеозапис №1:

Таймкод 23.56.14 зафіксовано факт того, що ОСОБА_1 , 19.07.2026, перебуваючи в м.Одесі на вул. Канатна, 81 керував електросамокатом Wings.

Відеозапис №2:

Таймкод 00.08.47 ОСОБА_1 після зупинки співробітниками поліції, повідомляє що приїхав з м.Дніпра в м.Одесу для подання документів у навчальний заклад, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння погоджується, поводить себе спокійно. Огляд відбувається на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу тазоаналізатору Alcotest Drager ARLM-0438. Результат: 0,83 проміле. Після проходження огляду ОСОБА_1 не виявляє незгоду з його результатами. Відеозапис процедури проходження огляду та складання протоколу є безперервним.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту, виходячи із наступного.

1.Щодо доводів адвоката, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не підтверджують факт керування ОСОБА_2 електросамокатом. З відеозаписів з боді-камер працівників патрульної поліції, вбачається, що о 23.56.14 ОСОБА_1 , 19.07.2026, перебуваючи в м.Одесі на вул. Канатна, 81 керував електросамокатом марки Wings. Крім того, водій не заперечував жодного разу факту керування транспортним засобом, відразу погодився пройти огляд на місці, був згоден з усіма діями співробітників поліції, результатами тестування та зі складеним протоколом, який підписав без застережень.

2.Щодо доводів адвоката, що ОСОБА_1 не надавалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння.

Згідно п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі -Інструкція) таке направлення видається поліцейським у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров?я; при цьому поліцейський має забезпечити доставку водія до найближчого закладу охорони здоров?я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення; доказів вручення відповідачу чи його ознайомлення із направленням матеріали справи не містять.

Як встановлено в судовому засіданні, водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, пройшов та погодився з його результатом, даних про те, що останній наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я, матеріали справи також не містять, таким чином надання направлення на огляд є необов`язковим

3.Щодо доводів адвоката, що матеріали справи не містять доказів того, що газоналізатор Alcotest. Drager ARLM-0438, не мавдіючий станом на 20.07.2026 сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці із застосуванням газоаналізатору Drager -0438. Згідно чеку алкотестеру, датованого 20.07.2026 року, датою останнього градуювання є 12.11.2025 року. Тобто в даному випадку, сертифікований та періодично перевірений прилад використано в допустимих часових межах строку його дії. Судом також враховано, що газоаналізатори Drager Alcotest є засобами вимірювальної техніки медичного призначення та потребують внесення у Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, а також регулярної повірки (калібрування). Використання «Газоаналізаторів Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують правильність результатів вимірювання.

Також, відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належить, крім інших газоаналізатор Drager Alcotest 0415. Згідно з роз`ясненнями Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» газоаналізатори марки «Drager Alkotest», виробництва компанії Drager Saftety AG aст; Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки. Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації;метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 0438» було проведено, згідно до роздруківки тесту, 25.11.2025 року, тобто станом на дату проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу (20.07.2026 ) не закінчився.

З відео вбачається, що тестування проводилось без зовнішнього втручання в роботу приладу, будь-яких технічних помилок при його роботі не було встановлено. Таким чином доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№723917 від 20.07.2026 року за ч.1 ст.130 КпАП;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 0,83 проміле;

-довідкою про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія;

- чеком алкотестера Drager Alcotest;

-відеозаписами з нагрудних камер співробітників УПП, на яких зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ст.245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясувавши всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Норма ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, суд відносить суд відносить вчинення правопорушення у неповнолітньому віці, а також те що, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Згідно ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4)передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Приймаючи до уваги особу правопорушника, а саме те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 був неповнолітнім, (17років), вперше притягується до адміністративної відповідальності, закінчив повну середню освіту у 2026 році, не має фінансової можливості сплатити штраф, суд вважає можливим застосувати стосовно останнього захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП, у виді попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24-1, 130, 221, 247, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Застосувати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя Вадим КОВАЛЕНКО