Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №344/23031/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/23031/25

Провадження № 22-ц/4808/1680/26

Головуючий у 1 інстанції ОСТРОВСЬКА Н. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

з участю секретаря Панасюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оліградський Мирослав Васильович, на рішення Галицького районного суду від 09 червня 2026 року, у складі судді Островської Н. І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року представник ТОВ «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 151 999,95 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 25.03.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 688316, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала 20000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідачки.

Відповідачка свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконала, внаслідок чого має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 151 999,95 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 999,95 грн, заборгованості за процентами в розмірі 132 000 грн.

У зв`язку з зазначеним, просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також судові витрати по справі за сплату судового збору та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Галицького районного суду від 09 червня 2026 року з урахуванням ухвали суду від 23 червня 2026 року про виправлення описки, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 137 039,95 грн, з яких: 19 999,95 грн - заборгованість за тілом кредиту та 117 040,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2202,02 грн та 2000 грн витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Оліградський М. В. подав апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, при розгляді справи місцевим судом порушені норми матеріального права та процесуального права.

Зазначає, що між відповідачкою та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено кредитний договір № 688316 від 25.03.2023 в електронній формі.

Позивач наданими доказами доводив, що відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 151 999,95 грн.

Право вимоги за кредитним договором № 688316 від 25.03.2023 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі укладеного договору факторингу № 01022024-1 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ « ФК «Кредит-Капітал» від 01.02.2024.

Кредитний договір № 688316 від 25.03.2023 був укладений строком на 420 днів, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір та умову вказаного договору щодо встановлення денної процентної ставки у 2,5%.

Вказує, що у договорі № 688316 від 25.03.2023, було фактично визначено не один строк кредитування та не одну відсоткову ставку кредиту. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом «Про захист прав споживачів».

Представник відповідача вказував, що позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Зазначає, що визначена судом до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 117 400,00 грн, навіть з врахуванням положень Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» не є співмірною сумі кредиту у 20 000,00 грн, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (в шість разів перевищує суму тіла кредиту) у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Представник ОСОБА_1 просив зупинити провадження в справі що розглядається до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати касаційного цивільного суду справи № 552/672/23, у якій вирішується питання щодо права суду давати оцінку справедливості тих чи інших умов кредитного договору та зміни розміру нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору.

Вважає справедливим буде відмова у задоволенні вимоги щодо стягнення процентів, оскільки 19 999,95 грн є більш ніж достатнім розміром стягнення грошових коштів з відповідачки ОСОБА_1 , оскільки вона ніде не працює, доходів не має, на її утриманні перебуває двоє дітей, а її чоловік, солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час бойових дій з відбиття збройної агресії російської федерації зник безвісти.

Просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 999,95 грн., з яких: 19 999,95 грн – заборгованість за тілом кредиту, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Також просив стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

Представник позивача ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» Усенко М. І. 04.09.2026 через систему «Електронний суд» надіслав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Копія ухвали апеляційного суду від 31.07.2026 про відкриття провадження в справі доставлена до електронного кабінету ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» 31.07.2026. Відзив на апеляційну скаргу подано лише 04 вересня 2026, тобто з пропуском строку для подання відзиву який встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження в справі - 10 днів з дня отримання такої ухвали, який настав 11 серпня 2026 року. Таким чином відзив представника позивача слід залишити без розгляду, відповідно до ст. ст. 126, 178 ЦПК України.

У судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференцзв`язку представник ОСОБА_1 – адвокат Оліградський М. В. підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення вищезазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, а тому з урахуванням положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з відповідачки підлягає до стягнення сума заборгованості по тілу кредиту у розмірі 19 999,95 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 117 040 грн.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.03.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 688316, який підписано електронним підписом позичальника шляхом введення одноразового ідентифікатора Х256.

Сума кредиту за умовами договору складає 20 000,00 грн, строк кредиту - 420 днів.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1.43 % в день та застосовується відповідно до умов. Якщо Споживач до 24.04.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного Графіком платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно з п.п. 1.7-1.8.2 орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10%. З стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23036,00% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 178 400 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 173 120 грн.

Особливості нарахування процентів та строку кредитування визначені розділом 3 договору.

Відповідно до п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 688316 від 25.03.2023 споживачу ОСОБА_1 розраховано графік платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки (період знижки до 24.04.2023).

Згідно з довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 688316 від 25.03.2023, ідентифікований товариством «Селфі Кредит» з підписанням позичальником одноразовим ідентифікатором Х526.

На підставі укладеного ТОВ «Селфі Кредит» з ТОВ «Пейтек» договору від 03.05.2022, на номер картки НОМЕР_1 перераховано 20 000,00 грн.

Інформацією АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_1 . Клієнт верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по верифікації клієнта від 01.03.2023. Крім того повідомлено, що по рахунку НОМЕР_1 25.03.2023 відбулось зарахування коштів на суму 20000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 688316 від 25.03.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, позичальником ОСОБА_1 кредит не погашено, сума заборгованості за договором станом на 01,02.2024 становить 151 999,95 грн, з яких: 19 999,95 грн заборгованість за тілом кредиту та 132 000,00 грн заборгованість за відсотками.

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024-1, згідно з умовами якого кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру боржників від 01.02.2024 до договору відступлення прав вимоги №01022024-1 від 01.02.2024, перейшло право вимоги до 11550 боржників на загальну суму заборгованості 180521381,22 грн, у тому числі, за № 1347 до боржника ОСОБА_1 перейшло право грошової вимоги за кредитним договором у сумі 151 999,95 грн, з яких: 19 999,95 грн залишок по тілу кредиту; 132 000 грн залишок по відсотках.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 надіславши їй досудову вимогу.

Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору та наявність у неї заборгованості за тілом кредиту у сумі 19 999,95 грн, разом з тим не погоджується із сумою заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитними коштами.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.2 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 25.03.2023 укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 № 688316встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по оплаті за користування кредитними коштами та вказаних обставин не заперечувала.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Із матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції представництво інтересів ОСОБА_1 здійснювала адвокат Крохмалюк С. С., яка 28.01.2026 подала до суду заяву про допуск її до участі в справі, у тому числі через підсистему Електронний суд, в якості представника відповідача ОСОБА_1

Адвокат Крохмалюк С. С. згідно поданої заяви від 11.03.2026, ознайомилася із матеріалами справи в повному обсязі 15.04.2026.

09.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Крохмалюк С. С. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника. Позовні вимоги визнала частково, вимогу про стягнення тіла кредиту в сумі 20 000 грн визнала повністю, решту вимог не визнала, посилаючись на те, що ОСОБА_1 як член сім`ї військовослужбовця має право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині звільнення від сплати відсотків за користування кредитом. Заперечувала також проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу, зазначивши, що її чоловік зник безвісти на війні та на її утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, що ставить її в скрутне матеріальне становище.

Будь-яких інших заперечень по суті заявлених до неї позовних вимог відповідачка ОСОБА_1 та її представник не заявляли.

Із наданих стороною відповідача доказів встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який в період з 30.12.2023 по 09.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Званівк, н.п. Білогорівка, н.п. Берестове Донецької області.

Суд першої інстанції з урахуванням п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, відповідно до якого військовослужбовцям та членам їх сімей на період проходження служби штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів на придбання житла та/або автомобіля, вірно встановив, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 проходить військову службу з 30 грудня 2023 року, тому з цього часу відсотки за користуванням кредитом не підлягали нарахуванню.

За таких обставин суд вірно розрахував розмір заборгованості за відсоткамиза період 25.03.2023 по 29.12.2023, який становить 117 040,00 грн.

Поряд з цим представник ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23 (провадження №61-4595сво25).

Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Представник відповідачки у апеляційній скарзі щодо зупинення провадження у справі посилався на оспорення відповідності умов кредитного договору вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме щодо відповідності нарахування та сплати відсотків засадам справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, у суді першої інстанції відповідачка заперечувала позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами саме з урахуванням пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при цьому представник відповідачки в суді першої інстанції не посилалася на порушення засад справедливості, добросовісності, розумності при визначенні заборгованості по відсотках.

У справі, № 552/672/25 (провадження №61-4595сво25) що перебуває на розгляді Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, вирішується питання про те, чи в праві суд давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору. Натомість у справі що переглядається сторона відповідача, заперечуючи позовні вимоги на обставини щодо несправедливості умов кредитного договору не покликалася.

З огляду на зазначене правовідносини у справі що переглядаються та у справі що перебуває на розгляді Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не є подібними, а тому підстав для зупинення провадження в справі колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів на підтвердження їх вимог та заперечень постановив рішення у якому у відповідності до укладеного між сторонами кредитного договору з урахуванням пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», правильно визначив розмір процентів за користування кредитом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оліградський Мирослав Васильович, залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду від 09 червня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2026 року.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин