Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №354/1135/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1135/26

Провадження № 3/354/551/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Остап`юк М.В., з участю секретаря судового засідання Вередюка Т.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Брайляк Е.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківський області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду не надано,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно частини першої статті 173-2 КУпАП передбаченавідповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2026 серії ВАД № 254368, 07.08.2026 о 17 год 55 хв у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно висловлював образи, нецензурну лайку в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що проживає зі слів з ним, чим завдав шкоду здоров`ю , не впускав до житла де вони проживають, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат не погодилися з протоколом про адміністративне правопорушення та заперечили проти притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У своїх запереченнях адвокат Брайляк Е.Я. зазначила, що протокол не містить відомостей про те, що обвинувачений висловлював конкретні погрози; погрожував фізичною розправою; погрожував третім особам; переслідував потерпілу; залякував її; здійснював контроль над її поведінкою; позбавляв її можливості вільно пересуватися; застосовував фізичну силу; пошкоджував майно; або вчиняв інші конкретні дії, спрямовані на обмеження її волевиявлення. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена форма вчинення домашнього насильства. Таким чином, протокол не містить зазначення усіх елементів, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.Звинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, базуються виключно на поясненнях потерпілої, будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин матеріали справи не містять. ОСОБА_1 категорично не визнає вину у вчиненні зазначених у протоколі дій. Крім того пояснила, що у матеріалах справи міститься форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. У ній зазначені, зокрема, обставини щодо можливого попереднього психологічного насильства, вживання алкоголю, а також інші відповіді на питання форми. За результатами оцінки поліцейський визначив високий рівень небезпеки. Однак необхідно розмежовувати оцінку ризику майбутнього насильства та доказ факту конкретного адміністративного правопорушення 07.08.2026 о 17:55. Форма оцінки ризиків створена для визначення рівня небезпеки та подальшого реагування, а не для заміни доказування конкретного адміністративного правопорушення. Тому сама наявність позначки «високий» рівень ризику не може автоматично означати, що ОСОБА_1 вчинив саме той конкретний епізод, який зазначено в протоколі. Більше того, частина відповідей у формі стосується попередніх обставин, а не безпосередньо події 07.08.2026 року. Навіть якщо припустити, що між сторонами раніше виникали конфлікти або заявниця повідомляла про попередні випадки насильства, це саме по собі не доводить, що 07.08.2026 року ОСОБА_1 вчинив конкретне правопорушення, описане в протоколі. Кожна адміністративна справа повинна бути розглянута щодо конкретної події, конкретного часу, місця та конкретних дій. Це особливо важливо тому, що протокол стосується одного конкретного епізоду — 07.08.2026 року о 17:55. А також в своїх поясненнях звернула увагу, що у матеріалах, наданих суду, відсутній висновок психолога чи інший документ, який би підтверджував заподіяння шкоди психічному здоров`ю. При цьому обвинувачений не стверджує, що для кожного випадку домашнього насильства закон вимагає обов`язково медичного висновку. Однак у ситуації, коли особа заперечує факт насильства, а об`єктивних свідків чи відеозапису немає, відсутність будь-якого незалежного підтвердження наслідків має істотне доказове значення. Відтак вважає, що матеріали справи не містять достатніх, належних та переконливих доказів на підтвердження всіх елементів складу адміністративного правопорушення, а викладені у протоколі обставини фактично ґрунтуються переважно на повідомленні та поясненнях заявниці, без належного об`єктивного підтвердження. У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП — у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та співставленні, Суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на те, що з усних пояснень, наданих учасниками справи вбачається наявність звичайної сімейної сварки між чоловіком та колишньою дружиною. Обставини справи не відповідають диспозиції ст. 173-2 КУпАП та суті самого домашнього насильства, яке розуміється як дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.

До матеріалів справи не долучено жодного доказу вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, крім пояснень потерпілої та рапорту працівника поліції.

Як вбачається з Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства питання, які стосуються схильності ОСОБА_1 до насильства є заперечними (а.с. 5).

Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_1 хворіє, основний діагноз: наслідки інфаркту мозку (Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 156/25/1115/В, рішення від 29.04.2025 року).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 важко розмовляє, сповільнено та тихо і незрозуміло, що ставить під сумнів можливість заподіяння психологічної шкоди потерпілій під час сварки.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи те, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, і зібрані по справі докази не доводять факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , вина останнього не доведена. З огляду на те, що у Кодексу України про адміністративні правопорушення підстави для закриття справи за недоведеністю вини особи відсутні, Суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, керуючись ч. ч. 1, ст. 173-2, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 16.09.2026.

Суддя: Марія ОСТАП`ЮК