Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №347/2166/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2166/26

Провадження № 1-кп/347/353/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами,кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026096190000077 від 20.08.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянка України, не працевлаштована, одружена, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, депутатом не обиралася, освіта середня, раніше не судима

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 вчинила підроблення посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установами, які мають право видавати такі документи, і які налають права та звільняють від обов`язків з метою використання їх підроблювачем.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, у 2024 році у ОСОБА_3 виник умисел на виготовлення завідомо підроблених документів, з метою подальшого їх використання в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мало створити для її чоловіка, ОСОБА_4 , підстави для реалізації права на відстрочку від загальної мобілізації, у відповідності до пункту 11 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та уникнути призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 і обмежень, встановлених Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X (зі змінами).

Так, наприкінці літа 2024 року, ОСОБА_3 , діючи в супереч вищевказаних обмежень, достовірно знаючи, що посвідчення на одержання державної соціальної допомоги та довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (надалі - довідка) є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, видача яких передбачена Порядком оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11.01.2019 №35 та наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.12.2012 № 1066 «Про затвердження технічного опису бланків форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», вирішила підробити посвідчення на одержання державної соціальної допомоги та довідку, з метою подальшого її подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 та використання як підстави для отримання ОСОБА_4 відповідної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на підробку посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установами, які мають право видавати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язків. ОСОБА_3 використовуючи особистий ноутбук марки «Asus» та мережі Інтернет, здійснила пошук та копіювання зображень вказаних документів та за допомогою програм для редагування фотознімків, у тому числі з використанням інструментів штучного інтелекту, внесла зміни до зазначених зображень документів, зокрема, у зображенні посвідчення про інвалідність ЛАГ № 151126 від 28.11.2018 змінила рукописний почерк та анкетні дані невідомої жінки, замінивши їх на власні анкетні дані, також аналогічним способом внесла зміни до зображення довідки МСЕК № 080406 від 02.09.2008 та інших документів, зокрема висновку МСЕК.

У результаті зазначених дій ОСОБА_3 виготовила комплект підроблених документів, а саме посвідчення НОМЕР_1 від 28.11.2018 та довідку МСЕК №080406 від 02.09.2008, які знаходяться в офіційному обігу, з метою подальшого їх подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 та використання як підстави для отримання її чоловіком ОСОБА_4 відповідної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 використала завідомо підроблений документ.

Так, у січні 2025 року, ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні ОСОБА_5 що за адресою: АДРЕСА_2 з метою надання ІНФОРМАЦІЯ_5 права на відстрочку від загальної мобілізації, у відповідності до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та уникнення призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 і обмежень, встановлених Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X (зі змінами), надала уповноваженим особам згідно необхідного переліку документи, серед яких були: заява ОСОБА_4 , посвідчення на одержання державної соціальної допомоги серією НОМЕР_1 від 28.11.2018, яке видане на її ім`я ОСОБА_3 та довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕК №080406 від 02.09.2008, в які внесено завідомо недостовірні відомості, з метою отримання її чоловіком ОСОБА_4 відповідної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_3 у ОСОБА_4 в лютому 2025 року, більш точної дати та часу встановити не представилося можливим, у мобільному застосунку «Резерв+» відобразилося повідомлення про отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до кінця мобілізації у зв`язку з наявністю у його дружини, ОСОБА_3 , інвалідності II групи та потребою у постійному сторонньому догляді.

Таким чином ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 КК України.

Щодо підстав проведення спрощеного провадження.

Положеннями ч.2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також відповідно до вимог ч. 3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 згідно з якою остання у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, повністю згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження передбаченими ч.1 ст. 394 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. 381 та 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст. 358 КК України, а саме, підроблення посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установами, які мають право видавати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язків з метою використання їх підроблювачем, та ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого офіційного документу.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, її заяву, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 , в підробленні посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установами, які мають право видавати такі документи, і які налають права та звільняють від обов`язків з метою використання їх підроблювачем, та у використанні завідомо підробленого офіційного документу, при обставинах встановлених органом досудового розслідування поза розумним сумнівом, доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установами, які мають право видавати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язків з метою використання їх підроблювачем, та ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого офіційного документу.

Щодо призначення покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винною нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (проступків), особу винуватого та визначені ст. 66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винуватого у вчиненні кримінального правопорушення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд у відповідності до ст. 65-67 КК України, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, мотиви і причини, які призвели до скоєння нею кримінальних проступків, її ставлення та поведінку після вчинення проступків, наслідки що настали, дані про особу, а саме те, що ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих діянь, активно сприяла розкриттю злочину шляхом надання повних та послідовних показів стосовно відомих їй обставин, щиро кається у вчиненому, раніше не судима, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога. За місцем проживання скарг на її поведінку до Космацької сільської ради Косівського району не поступало, характеризується позитивно, порушень громадського порядку не скоювала.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, ОСОБА_3 проживає разом із чоловіком, та ведуть спільне господарство, на утриманні перебуває двоє дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вище наведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи усі обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених проступків, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченої та її відношення до вчиненого, суд, вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів громадян, та за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Встановлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/109-26/6280-ДД від 14.05.2026 року в розмірі 7 701, 76 гривень стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371,373-374, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 358 КК України, та ч.4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;

- за ч.4 ст. 358 КК України п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення експертизи № СЕ-19/109-26/6280-ДД від 14.05.2026 року в розмірі 7 701, 76 гривень.

Речові докази:

- матеріали кримінального провадження, внесеного до СРДР за №12026091190000018 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

- сейф - пакет №200190396 у якому міститься посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу серії ЛАГ №151126 від 20.11.2018 на ім`я ОСОБА_3 та довідка медико-соціальної експертної комісії ІВК №080406 на ім`я ОСОБА_3 - знищити;

- мобільний телефон марки і моделі «Samsung А24». чорного кольору, із ідентифікаторами мобільного обладнання НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . що належить ОСОБА_3 , та упакований у спеціальний пакет ІСR0213968, який передано на зберігання в камеру речових доказів Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано Франківській області – повернути законному володільцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1