Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №344/4026/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4026/26

Провадження № 2/344/3829/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія ЕЙС» 28.02.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 витребувана інформація по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 321781745 на суму 12 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9WH68. Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 12 000,00 шляхом перерахування через банкпровайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 92 535,30 грн., яка складається з: 22 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 70 535,30 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 321781745 від 16.09.2021 у розмірі 92 535,30 грн.; судові витрати у розмірі 2662.20 грн., та 7000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача адвокат Зелінський Павло Любомирович подав до суду відзив на позов в якому зазначає, що відповідач позовні вимоги не визнає. Посилається на те, що вважає, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору та інших належних доказів, позбавляє відповідача та суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами в зазначеній позивачем сумі. Тому, позивач не довів отримання прав вимоги за кредитним договором №321781745 від 16.09.2021 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Також, вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи сторінки договору (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів), що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Відповідач не укладав/підписував саме ті сторінки договору позики, які долучено в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно у матеріалах справи відсутні докази погодження відповідачем вказаних в цих документах процентних ставок та інших кабальних умов кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не доводить однозначно, що ОСОБА_1 погодив саме ці (а не інші) кредитні умови. Доказів належності саме відповідачу зазначеного “одноразового ідентифікатора” разом з позовом не надано.

Крім того, вважає, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Відповідно до пункту 1.7 кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 16.10.2021 року. В п 1.8 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. (пункт 1.8 договору). Позивачем не надано суду доказів пролонгації кредитного договору відповідно до умов п.1.8 кредитного договору. За таких обставин у кредитора були відсутні підстави для нарахування процентів поза межами строку кредитування встановленого п.1.8 договору. Відповідно до п. 1.9. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно за період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30 процентів річних, що становить 0,45 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Нарахування 70535,3грн. процентів не базується на умовах договору, а тому є безпідставним та суперечить принципу розумності та добросовісності, в той ж час згідно умов договору нарахуванню підлягають 1512грн. процентів. Вказана сума виходить із отриманих 12000грн. позики та 153,3 процентів річних та 30 днів дії процентної ставки. 153,3%процентів річних = 0,42% (12000 грн х 0,42% х 30 днів:100%) 1512грн.. Враховуючи наведене, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 70535,30 грн. не є співрозмірною тілу кредиту в загальній сумі 12000,00 грн., оскільки суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) за користування коштами. Також зазначає, що договором, який не погоджено ОСОБА_1 , передбачено надання 12000грн., в той ж час надання додаткових кошти в сумі 10000грн. ОСОБА_1 взагалі не мають будь яких правових підстав та доказів факту надання даних коштів, а від так їх стягнення є безпідставним. На підставі зазначеного, представник відповідача просив суд відмовити ТОВ «ФК «ЕЙС» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Щодо витрат на правову допомогу, то вважає такі завищеними та не співмірними, тому просив їх зменшити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, та відповідь на відзив, в якому представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що при заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача за наявними матеріалами справи та поданим відзивом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст. 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1 та 2статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

У статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що 16.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 321781745 на суму 12 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9WH68. Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 12 000,00 шляхом перерахування через банкпровайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Вказаними договорами факторингу чітко визначений момент переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників і позивачем на підтвердження зазначеного надані відповідні докази, зокрема, реєстр права вимоги та акт прийому передачі реєстру боржників, належним чином підписані.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ Фінансова компанія Ейс заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що за договорами факторингу до позивача ТзОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Щодо заявлених представником відповідача доводів щодо не підписання (не укладення) договору позики на умовах зазначених позивачем, суд зазначає наступне.

Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився. Договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 321781745 від 16.09.2021 первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у сумі 22 000,00 грн.

Відповідно до умов договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – Дисконтний період), а саме до 16.10.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п. 1.7.). Відповідно до п. 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30 процентів річних, що становить 0,42 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.12. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Згідно виписки з особового рахунку загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 92 535,30 грн., яка складається з: 22 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 70 535,30 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до інформації ПАТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку (платіжні картки) - НОМЕР_2 . У період від 16.09.2021 до 26.09.2021 на вказану картку були зарахування - 12000,00 грн., 2200 грн., 500 грн., 2000 грн., 5300 грн.

Таким чином, матеріали справи підтверджують перерахування коштів у розмірі 22 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить та вказував ОСОБА_1 у заяві про отримання кредиту.

Щодо позиції сторони відповідача щодо надмірно високої процентної ставки за користування кредитними коштами, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідач добровільно уклав кредитний договір, був ознайомлена з умовами такого договору, погодився з ними шляхом накладання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом.

А тому, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, те що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти на підставі кредитного договору, в добровільному порядку не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 321781745 від 16.09.2021 у розмірі 92 535,30 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 70 535,30 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662.40 грн..

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662.40 грн..

Щодо витрат професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року укладеної між ТзОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» та АБ «Соломко і Партнери»; додаткову угоду №25770899374 до договору про надання правничої допомоги; акт прийому передачі наданих послуг на загальну суму 7000 грн.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Тому, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи, що судове засідання проводилося без участі сторін по справі, клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3500,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) - заборгованість за кредитним договором № 321781745 від 16.09.2021 у розмірі 92 535 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн. 30 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) - витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,.

Рішення виготовлено та підписано 14.09.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК