Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №344/13191/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13191/26

Провадження № 3/344/3147/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., з участю захисника Горина В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№710238 від 04.07.2026 року зазначається, що ОСОБА_1 04.07.2026 року о 01-38 год. в м.Івано-Франківську, по вул.Миру, 10, керувала транспортним засобом марки «Chevrolet Cruze», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.9 а. ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, що підтверджується висновком лікаря.

ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнала, пояснила, що алкогольних напоїв не вживала, а результати огляду є недійсними через численні порушення процедури. Суду пояснила, що 04.07.2026 року погодилася пройти медичний огляд та здати біологічний матеріал для проведення відповідного дослідження на стан алкогольного сп`яніння. Разом із тим, зазначила, що під час перебування у медичному закладі мала намір та не відмовлялася від проходження огляду і здачі необхідного біологічного матеріалу. За поясненнями ОСОБА_1 , під час спроби здати біологічний матеріал вона перебувала у дискомфортних умовах, оскільки двері приміщення, де проводилася відповідна процедура, не були зачинені, а інші особи, які перебували у медичному закладі, могли спостерігати за нею. Після цього лікар повідомив, що наданої кількості біологічного матеріалу недостатньо для проведення дослідження. Важає, що її поведінка не була спрямована на ухилення від медичного огляду або свідому відмову від здачі біологічного матеріалу. Навпаки, вона погодилася на проведення медичного огляду та вчинила дії, спрямовані на здачу необхідного матеріалу, однак фактично не змогла надати його в кількості, необхідній для проведення лабораторного дослідження.

Захисник повідомив, що подав адвокатський запит до Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» щодо надання належним чином завіреної копії Акта медичного огляду № 222 від 04.07.2026 року. У відповідь на адвокатський запит було надано копію Акта медичного огляду № 224 від 04.07.2026 року, тобто документа з іншим реєстраційним номером, ніж той, щодо якого було направлено запит. При цьому Акт медичного огляду № 222 від 04.07.2026 року фактично не надано та його наявність матеріалами відповіді не підтверджується. Зазначена обставина має істотне значення для оцінки належності та допустимості доказів у даній справі, оскільки працівники поліції посилаються на відповідний медичний висновок, який, своєю чергою, складений на підставі Акта медичного огляду №222. Водночас виникають обґрунтовані сумніви щодо того, на підставі якого саме документа було проведено медичний огляд та складено відповідний висновок. Також зазначив, що у акті зазначено час початку огляду , а саме 02:00. Однак, безпосередньо дослідивши відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції, можна побачити, що о 02:00 ОСОБА_1 , ще перебувала в патрульному автомобілі на шляху до закладу охорони здоров`я. До медичного кабінету учасники події зайшли лише о 02:20. Відтак, хронологічні дані, зафіксовані у висновку та акті огляду, є недостовірними. Тому вважає, що сам висновок та акт огляду є неналежними доказами в даній справі,

Захисник Горин В.М. звернув увагу на порушення прав людини під час проведення медичного огляду, оскільки двері медичного кабінету під час проведення процедури були привідкриті, у зв`язку з чим сторонні особи, які перебували поблизу, могли бачити процес здачі біологічного матеріалу. Крім того,захисник вказав на обставини проведення тестування за допомогою приладу «Драгер алкотест 5820». Огляд на приладі «Драгер 5820» проводився з грубими порушеннями інструкції (мундштук був відкритий до початку огляду). Також захисник звернув увагу на те, що прилад «Драгер 5820» не пройшов належної повірки, оскільки остання повірка датована 25.09.2025 року, що перевищує встановлений законодавством 6-місячний строк технічного обслуговування. Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Так, ОСОБА_1 ставиться за провину порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п.2.9 а) ПДР України, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 зазначено, що, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до переконання, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки належними та допустимими доказами не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час безпосереднього дослідження судом відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції встановлено, що поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції та перебування у медичному закладі була спокійною, ознак неадекватної поведінки чи очевидних порушень координації рухів не зафіксовано. ОСОБА_1 поводилася послідовно, на запитання працівників поліції відповідала, її поведінка зовні не свідчила про перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Судом також досліджено адвокатський запит, направлений до Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», щодо надання належним чином завіреної копії Акта медичного огляду № 222 від 04.07.2026 року, а також відповідь на нього. З наданої відповіді вбачається, що на адвокатський запит надано копію Акта медичного огляду № 224 від 04.07.2026 року, тобто документа з іншим реєстраційним номером, ніж зазначений у запиті. Разом з тим, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був складений на підставі Акта №222 від 04.07.2026 року. Водночас копію Акта медичного огляду № 222 від 04.07.2026 року надано не було, а відомості щодо його наявності у відповіді на адвокатський запит відсутні. Таким чином, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо того, який саме Акт медичного огляду був складений за результатами огляду ОСОБА_1 та який саме документ покладено в основу медичного висновку, на який посилається сторона обвинувачення. Вказана невідповідність має істотне значення для оцінки належності, допустимості та достовірності відповідних доказів у справі.

Також, суд безпосередньо дослідивши відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції, встановив невідповідність між фактичним часом проведення огляду, зафіксованим на відео, та часом, зазначеним в акті огляду. Зокрема, в акті зазначено, що дата і точний час огляду зазначено о 02 год. 00 хв., тоді як із відеозапису вбачається, що о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 ще перебувала в патрульному автомобілі та прямувала до закладу охорони здоров`я. До медичного кабінету учасники події зайшли лише близько 02 год. 20 хв., після чого фактично було проведено відповідний огляд та тестування.

Крім того, суд звертає увагу на порушення права особи на приватність під час проведення медичного огляду, оскільки, як безпосередньо встановлено судом під час перегляду відеозапису, двері вбиральні під час проведення процедури були привідкритими. Також у приміщенні перебували особи чоловічої статі, які могли бачити процес здачі біологічного матеріалу у виді сечі ОСОБА_1 . Зазначені обставини свідчать про недотримання належних умов проведення медичного огляду та забезпечення приватності ОСОБА_1 під час відповідної процедури.

Також суд вважає, що сама неможливість фізіологічно здати біологічні зразки сечі, з урахуванням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, не може бути безумовною підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП.

Згідно з п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

У рішенні Кобець проти України, Європейський суд з прав людини наголосив, що обвинувачення має бути доведене поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.12.2019 року у справі № 686/18462/17, зазначивши, що за відсутності належних доказів складу адміністративного правопорушення провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП — за відсутністю події і складу правопорушення.

Обов`язок щодо надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Таким чином, під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 було встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.07.2026 року є суперечливим , а його висновки щодо часу проведення огляду не відповідають обставинам справи, а тому суд вважає, що достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості останньої у пред`явленому обвинуваченні за ст.130 ч.1 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№710238 від 04.07.2026 року, в тому числі порушення ОСОБА_1 п. 2.9. а) ПДР України - здобуто не було.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.247, 283-287, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ