Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №490/6699/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №490/6699/26

Суддя: Гуденко О. А.

н\п 2-о/490/229/2026 Справа № 490/6699/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романової К.Т., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має неповнолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулись до Центрального районного суду міста Миколаєва із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу подружжя, яке має неповнолітню дитину.

В обґрунтування заяви зазначили, що перебувають у шлюбі з 10.11.2018 року, однак фактично шлюбні відносини між ними припинені з початку 2025 року та спільне господарство не ведеться, у зв`язку з чим шлюбні відносини між заявниками не можуть бути відновленими. Подружжя має неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає з ОСОБА_2 .

Подружжя досягло взаємної згоди щодо розірвання шлюбу, участі у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 року справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді від 27.07.2026 року відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Матеріалами справи встановлено, що 10 листопада 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що 10 листопада 2018 року складено відповідний актовий запис №5582, що підтверджується копією свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 10.11.2018 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ».

В шлюбі у заявників народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

Заявники досягли згоди щодо визначення місця проживання дитини, участі у вихованні та умов утримання їх спільної дитини шляхом укладення 03.07.2026 року Договору про сплату аліментів та Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення проживання дитини, які були посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ященко К.Л. та які зареєстровані в реєстрі за №1049 та №1046 відповідно.

Згідно укладеного між батьками договору спільна дитина заявників ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде проживати разом з матір`ю. Вказаним договором заявники узгодили питання їх участі у вихованні та умови утримання дитини.

Також, заявники погодили розмір аліментів, які сплачуватимуться батьком на утримання дитини.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі заявників, між ними втрачене взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних стосунків між заявниками не можливе і суперечить інтересам подружжя.

Шлюб це добровільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка спрямований на створення сім`ї та зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам обох з подружжя, а тому відповідно до ст. 109 Сімейного Кодексу України, такий шлюб розривається судом.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили

Враховуючи, що заявники мають різні погляди на життя, шлюбно-сімейні стосунки між ними припинені, заявниками досягнуто згоди щодо місця проживання дитини та участі батьків у її вихованні, суд приходить до висновку, що спільна заява подружжя про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 109, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має неповнолітню дитину- задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 листопада 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 10 листопада 2018 року складено відповідний актовий запис №5582, - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Гуденко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua