Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №475/378/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/378/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.09.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Єгорової Н.І.,

при секретареві Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Доманівка справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 21.06.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4345508 від 21.06.2021 . Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавецем правильності введення коду, направленого кредитодавецем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus".

На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) 15000.00 грн.строком на 30 днів.

Позикодавець виконав умови договори, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок.

Позичальник неналежним чином виконувала умови договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

10.02.2023 було укладено договір №ФК 10-02/23 , відповідно до якого ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами на користь ТОВ “СІТІ ФІНАНС”.

07.11.2025 було укладено договір №07-11/25 , відповідно до якого ТОВ “СІТІ ФІНАНС” відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №.№4345508 від 21.06.2021

Загальний розмір заборгованості за договором кредиту №4345508 від 21.06.2021 , становить 44640 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29640 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також судовий збір в сумі 2662.40грн.та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, двіччі повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.06.2021 між та ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №4345508 від 21.06.2021 про надання споживчого кредиту.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/абоЗаконом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення коду, направленого кредитодавцем на номер мобільного телефону споживача, сказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери) та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus".

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 грн., строк кредиту 30 днів (пункти 1.3, 1.4 Договору).

Відповідно до п.п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 1.425% від суми позики за день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день ..

Відповідно до п.2 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування позикою(включаючи періоди пролонгації).

Згідно з довідкою №20235 від 11.02.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" повідомило про успішність операції про перерахування коштів в сумі 15000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4345508 від 21.06.2021 , на день формування позовної заяви , заборгованість ОСОБА_1 становить 44640 грн., з якої- заборгованість за тілом кредиту 150000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 29640 грн.

10.02.2023 було укладено договір №ФК 10-02/23 , відповідно до умов якого ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами на користь ТОВ “СІТІ ФІНАНС”.

07.11.2025 було укладено договір №07-11/25 , відповідно до умов якого ТОВ “СІТІ ФІНАНС” відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №.№4345508 від 21.06.2021

Відповідачка не спростувала наявність та розмір заборгованості, заходів до погашення кредитної заборгованості не вживає.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідокпередання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено укладення договору з відповідачкою та із-за неналежного виконання умов договору відповідачкою, наявність кредитної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в суамі 29640 грн., які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ч 2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн. суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч. 1ст. 134 ЦПК Україниразом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження надання правової допомоги, позивач надав копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, таблицю обчислення загальної вартості кредиту ,калькуляцію наданих послуг із видами послуг, заявки на надання юридичної допомоги №133 від 02.02.2026 та витягу з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн., на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали у надання усної консультації та підготовці позовної заяви вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.

Суд наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуюч зазначене, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору , сплаченого позивачем при подачі позову , в сумі 2662.40 грн.

Керуючисьст.ст.12,13,81,82,141,247,258,259,264,265,268,273,280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»( 03150, Київ, вул.Гедройця Єжи,6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість по кредитному договору №4345508 від 21.06.2021 на загальну суму 44640 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29640рн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»( 03150, Київ, вул.Гедройця Єжи,6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 26622.40грн.та витрати на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. І. Єгорова