Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №473/2795/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2795/26

РІШЕННЯ

іменем України

"16" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33905,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30 січня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5282038. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, який в свою чергу зобов`язався щомісячно частинами (відповідно до узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 24 січня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0100% за кожен день користування кредитом (застосовується, якщо позичальник до 08 лютого 2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (знижена процентна ставка)), в інших випадках у розмірі 0,95 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

В разі порушенням умов договору відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

26 серпня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу №01.02-33/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5282038 від 30 січня 2025 року.

Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33905,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18905,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Паладич А.О. не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за кредитом.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 30 січня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5282038. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, який в свою чергу зобов`язався щомісячно частинами (відповідно до узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 24 січня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0100% за кожен день користування кредитом (застосовується, якщо позичальник до 08 лютого 2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (знижена процентна ставка)), в інших випадках у розмірі 0,95 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

В разі порушенням умов договору відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

26 серпня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу №01.02-33/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5282038 від 30 січня 2025 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання шляхом перерахування позичальнику кредитних коштів на банківську картку, реквізити якої зазначено відповідачем в п. 2.1 кредитного договору (а.с.24).

Таким чином, на підставі вказаного договору відповідач набув відповідні права та обов`язки позичальника.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання.

Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, з укладенням договору факторингу до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшли всі права кредитора, що виникли з кредитного договору №5282038 від 30 січня 2025 року.

З матеріалів справи також убачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитом становить 10000,00 грн, заборгованість за процентами – 18905,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нараховані штрафи не підлягають стягненню.

З розрахунком позивача в частині заборгованості за кредитом, процентами, суд погоджується, оскільки такі нарахування здійснені у повній відповідності з умовами кредитного договору (зокрема проценти нараховані за узгодженими процентними ставками та в межах строку кредитування).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог 85 %) також слід стягнути 2263,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 37616221, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5282038 від 30 січня 2025 року в розмірі 28905,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18905,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 37616221, судові витрати в розмірі 2263,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан