Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №465/1171/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/1171/26

1-кп/465/875/26

Вирок

Іменем України

11.09.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000903 від 10.12.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.02.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів, що становить 17000 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 382 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи притягнутим доадміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до постанови Галицького районного суду міста Львова від 10.06.2025 (судова справа №461/4050/25, провадження №3/461/1529/25), згідно якої, останньому призначено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 років, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з такою, не виконав дану постанову суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати та усвідомлюючи протиправність своїх дій, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов?язковими для виконання всіма фізичними особами на всій території України, діючи умисно, 09.12.2025, перебував за кермом автомобіля марки «Skoda Fabia», номерний знак « НОМЕР_1 » та керував ним. При цьому, ОСОБА_4 рухаючись на даному автомобілі по автодорозі у м. Львові близько 09:21 год.був зупинений на вул. Окружній поблизу будинку №92, працівниками УПП у Львівській області ДПП, які в подальшому, склали відносно ОСОБА_4 адміністративні протоколи за ч. 5 ст. 126 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №535536), та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 3 ст. 122 КУпАП (постанова серії ЕНА №6308104), які направлено до Франківського районного суду м. Львова для розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєному визнав, надав пояснення про мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення аналогічні викладеним у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно із п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Признаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, що відповідатиме поняттю та меті покарання, буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.02.2026 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., який не виконаний.

Відтак, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч.4 ст.70 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарання за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.02.2026 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1600 (однієї тисячі шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1