Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №447/1999/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1490/26

Справа №447/1999/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

28.05.2026 представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» через систему «Електронний суд» звернулася у Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 78935176 від 28.08.2021 року у розмірі 11980 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 28.08.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №78935176. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 3900 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), (далі- ТОВ «ФК «ПОЗИКА», «Новий кредитор») було укладено Договір факторингу №01092025/1 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 78935176 від 28.08.2021. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11980 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 8080 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЗМУ ДМС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

15.06.2026 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвала суду про відкриття провадження від 15.06.2026 була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 16.06.2026, що стверджується довідкою про доставку електронного документу.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

23.07.2026 від представниці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Куриліної В.В. чяерез систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 21.07.2026, 15.09.2026 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Судові повістки були надіслані відповідачу в його електронний кабінет, що стверджується довідками про доставку електронного документу. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Суд встановив:

28.08.2021 між ТОВ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №78935176.

Відповідно до п.3.1. договору, за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3900 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

Відповідно до п. п. 3.2.1. п. 3.2. Договору, пільговий період 30 календарних днів з пільговою процентною ставкою (знижка) 2%.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №3152_251023173031 від 23.10.2025, між підприємствами ТОВ «УПР» та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.08.2021 на суму 3900,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 105341796, призначення платежу: зарахування 3900 грн. на карту НОМЕР_1 .

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1.

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №78935176 від 28.08.2021.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11980 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 8080 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №78935176 від 28.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 11980 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 8080 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд встановив, що 28.08.2021 між ТОВ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №78935176, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3900 гривень 00 копійок. За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Відповідно до п. п. 3.2.1. п. 3.2. Договору, пільговий період 30 календарних днів з пільговою процентною ставкою (знижка) 2%.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "про Електронну комерцію" погодився з умовами договору.

Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11980 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 8080 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 17775,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 11925,00 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 850 грн.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку заборгованості поданого позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, додаткової угоди №78935176 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026 на загальну суму 5500 грн.

Враховуючи те, що предмет позову та характер спірних правовідносин не належать до категорії надзвичайно складних. Проаналізувавши обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, час, об`єктивно необхідний для підготовки процесуальних документів і збору доказів, суд вважає заявлену суму у розмірі 5500,00 грн. завищеною та такою, що не відповідає критерію співмірності.

З урахуванням принципів розумності, справедливості та балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн. Саме ця сума, на думку суду, є справедливою, співмірною та достатньою для компенсації витрат позивача/відповідача у даній справі.

Таким чином суд вважає, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №78935176 від 28.08.2021 у розмірі 11980 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя Павлів В. Р.