Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №447/2519/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1720/26

Справа №447/2519/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.09.2026 ? Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

?головуючої судді Друзюк М.М.

?за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.

?розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, –

в с т а н о в и в :

? Стислий виклад позиції сторін.

? Позивачка подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 01.01.2026 до досягнення дитиною повноліття.

?В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 28.10.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області зареєстровано її шлюб з відповідачем, про що складено відповідний актовий запис №115. Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

? Судовим наказом Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №447/2685/25 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третьої заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02.09.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досягла повноліття і виплати аліментів припинилися. З січня 2026 року з відповідача стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось.

03 березня 2026 року заступником начальника Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового стягнення аліментів з ОСОБА_2 . З січня 2026 року неповнолітня донька ОСОБА_3 була позбавлена права на своє утримання. Неповнолітня донька ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою та повністю знаходиться на її утриманні. Позивачка не має постійної та добре оплачуваної роботи, відтак зазначила, що самостійно утримувати спільну з відповідачем доньку важко.

?Відповідач працює у ТОВ «Земля і воля», яке розташоване у м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області, а також отримує кошти від цього сільськогосподарського підприємства за здачу 60 га землі в оренду, отже має стабільний належний дохід.

? Враховуючи вищенаведене, просить суд задовольнити позов.

? Процесуальні дії у справі.

? Ухвалою від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

? На адресу суду 10.08.2026 надійшов відзив від відповідача, в якому зазначає, що в позовній заяві позивачка просить не змінити розмір аліментів, які вже визначені судом, а ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, на яку вже судовим наказом від 18.09.2025 у справі №447/2685/25. Зазначив, що йому невідомі підстави закінчення виконавчого провадження про стягнення аліментів відповідно до судового наказу. На даний час виконавчий документ – судовий наказ про стягнення аліментів не скасований та не визнаний таким, що не підлягає виконанню, рішення про зміну розміру аліментів немає, про інші підстави для закінчення виконавчого провадження відповідачу невідомо. Відповідач не відмовляється сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини та повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі, який вже визначений судом в розмірі 1/6 частки (половини від 1/3 частки, яка визначена на утримання двох дітей). На даний час збільшити розмір аліментів не має можливості, оскільки на його утриманні знаходяться батьки, малолітній син, цивільна дружина та її двоє дітей. Враховуючи викладене, в задоволенні позову просить відмовити.

?На адресу суду 14.08.2026 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що позивачем долучено до позовної заяви всі наявні на час подання позову, належні, достовірні та достатні докази, які підтверджують потребу ОСОБА_3 в отриманні матеріальної допомоги, скільки аліменти, які сплачувались відповідачем відповідно до судового наказу від 18.09.2025 у цивільній справі №447/2685/25, перестали стягуватися з січня 2026 року. До позовної заяви долучено копію довідки про доходи ОСОБА_2 № 4 від 23 лютого 2026 року, яка видана ТОВ «Земля і Воля», з якої вбачається, що з січня 2026 року аліменти з відповідача не стягувалися. Вказав, що відповідачем не надано доказів того, що на його утриманні перебувають батьки та малолітній син. Зазначає, що відповідач не укладав шлюб з матір?ю малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , така не є дружиною відповідача, відтак не має права на утримання від відповідача як чоловіка відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 84 Сімейного кодексу України. Крім того, малолітній син ОСОБА_6 зареєстрований у м. Бобровиця Чернігівської області, тобто з жодним з батьків у с. Кобижча дитина не зареєстрована. Відтак, у відповідача відсутній обов`язок як щодо утримання малолітньої дитини та дружини, так і щодо утримання двох дітей ОСОБА_7 – пасербиці ОСОБА_8 , 2009 р.н., та ОСОБА_9 , 2016 р.н., оскільки такі відповідачем не усиновлювалися. Представник позивачки зазначив, що відповідач не бере участі в матеріальному забезпеченні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження. Як вбачається з довідки про доходи відповідача, відповідач має місце праці та систематичний щомісячний дохід, крім того має у приватній власності нерухому майно: земельну ділянку, житловий будинок, та є орендодавцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

?Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

?Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

? Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.10.2006, укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний актовий запис №115, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_11 .

? Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.09.2025 (виданого повторно), ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

?Судовим наказом Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №447/2685/25 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 02.09.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

? Як вбачається з копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2026, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-н/447/383/25, 447/2685/25 виданого 18.09.2025, закінчено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10.06.2026 у справі №447/4034/25 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_12 – задоволено частково. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 березня 2026 року в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на повнолітню доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання та в частині судового збору - змінено, зменшивши розмір аліментів з 1/4 до 1/6 та зменшивши розмір судового збору з 1211,20 грн. до 908,40 грн.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2026 у справі №447/2237/26 у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, і до досягнення дитиною повноліття.

?Згідно з довідкою про доходи №695 від 30.07.2026, доходи ОСОБА_2 за період з жовтня 2025 по грудень 2025 становлять 95 971,23 грн.

?Згідно з довідкою про доходи №4 від 23.02.2026, доходи ОСОБА_2 за період з серпня 2025 по січень 2026 становлять 198 072,36 грн. З довідки вбачається, що в січні 2026 року у відповідача відсутнє утримання по судових листах.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №79235965, станом на січень 2026 року у боржника ОСОБА_2 відсутня заборгованість.

?Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.06.2025,народився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №796293, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання безтерміново.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №796293, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання безтерміново.

Відповідно до заяви ОСОБА_14 від 13.06.2025, із числа військовозобов`язаних членів її сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) вона обирає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який доводиться їй сином.

Відповідно до заяви ОСОБА_13 від 13.06.2025, із числа військовозобов`язаних членів його сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) він обирає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який доводиться йому сином.

? Згідно з довідкою №16 від 23.02.2026, виданою Кобижчанським старостинським округом Бобровицької міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Його сім`я складає: ОСОБА_7 - цивільна дружина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - пасербиця, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - пасинок.

? Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №466279760 від 02.03.2026, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,48 га та житлового будинку розташованого на землях Кобижчанської сільської ради загальною площею 53,9 кв.м.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою та другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За положеннями частин 1, 3 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1, ч.5 статті 183 Сімейного кодексу України , частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (суд ураховує правову позицію в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 (справа № 755/14148/18).

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, позивачка здійснює догляд за дитиною, а відповідач є особо працездатного віку, має змогу та законодавчо закріплений обов`язок надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

При вирішенні питання про стягнення аліментів суд бере до уваги, що ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою, остання несе витрати по утриманню дитини та займається її вихованням, врахує необхідність захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалась обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів забезпечить надійний захист її інтересів та отримання надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Дана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці (робота за трудовим договором, відповідно до вимог КЗпП, робота за контрактом за кордоном тощо).

Зазначені положення передбачають мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній буде визначатися судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а тому обов`язок щодо її матеріального забезпечення покладається на обох батьків.

Суд бере до уваги, що відповідач має на утриманні малолітнього сина та непрацездатних батьків, однак зазначена обставина не звільняє його від обов`язку утримувати неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд виходить із принципів розумності, справедливості та рівності прав і обов`язків батьків щодо дитини, враховує матеріальне становище сторін, потреби неповнолітньої дитини, а також наявність у відповідача іншої малолітньої дитини та непрацездатних батьків, яких він також зобов`язаний утримувати.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що аліменти мають забезпечувати належне утримання дитини, однак їх розмір повинен бути не більш як достатнім для розумного задоволення матеріальних потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача та інших його дітей.

Відтак, суд вважає, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно є достатнім для належного матеріального забезпечення неповнолітньої доньки та водночас відповідає принципам розумності, справедливості й рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачка просить стягувати аліменти з відповідача щомісячно, починаючи з 01.01.2026 до досягнення дитиною повноліття.

?Судовим наказом Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №447/2685/25 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 02.09.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11 досягла повноліття, у зв`язку з чим визначений судовим наказом 18.09.2025 у справі №447/2685/25 строк стягнення аліментів закінчився. ?Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2026, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-н/447/383/25, 447/2685/25 виданого 18.09.2025, закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, після закінчення виконавчого провадження стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично не здійснюється.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із цим позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому просить визначити початок їх стягнення з 01.01.2026.

Разом з тим, положеннями статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. Підстав для присудження аліментів за період, що передував зверненню позивачки до суду, у даному випадку судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи встановлений законом порядок визначення часу, з якого присуджуються аліменти, суд доходить висновку, що аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 07.07.2026.

Стосовно доводів відповідача про те, що, відповідно до судового наказу Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №447/2685/25, він сплачує на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 (половини від 1/3 частки, яка визначена на утримання двох дітей), суд зазначає, що, згідно з постановою заступника начальника Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кашлюк С.В. від 03.03.2026, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-н/447/383/25, 447/2685/25 виданого 18.09.2025, закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому, з відповідача на користь держави, з урахуванням пропорційно задоволених вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 998,40 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 (однієї шостої) з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 07.07.2026, до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 40 (сорок) коп судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повне найменування та ім`я сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.