Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №446/1455/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Струс Л.М.

справа №446/1455/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 ;

третя особа ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

01.06.2026 позивачка ОСОБА_5 подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син в даний час є повнолітнім, однак продовжує навчання у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, чим не виконує свій обов`язок як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що визначено ст. 199 СК України. Відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має, а тому має можливість утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Ухвалою суду від 04.06.2026 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечив позовні вимоги та просив у задоволенні таких відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_5 - адвокат Ройко Т.І. у судовому засіданні позов підтримала та вказала, що повнолітній син сторін у справі навчається, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку позивачка не має можливості надавати самостійно. А відповідач є працездатною особою та офіційно працевлаштований в ТОВ "Свісс Кроно", де отримує стабільний дохід, однак не виконує свій обов`язок як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог та вказав, що на даний час час його матеріальне становище не позволяє йому сплачувати аліменти на сина у визначеному позивачкою розмірі. Зазначив, що його заробітня плата на руки становить 18000-20000 тис. грн., і з врахуванням його стану здоров`я, наявністю групи інвалідності та те, що на його утриманні також перебуває непрацездатна мати, він не має змоги утримувати сина в такому розмірі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, прчин неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно серії НОМЕР_1 від 28.12.2016, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.10).

Як видно із судового наказу, виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області 20.09.2017, у такому вирішено стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , 2008 р.н., досягнув повноліття.

Згідно довідки №13TZK/2025/2026 від 05/05/2026 Технікуму професійної освіти №4 у Квідзині імені гарцмістра Яна Махутти, ОСОБА_4 є учнем 3 класу за профілем технік інформатик. Передбачуваний термін закінчення навчання - червень 2028 рок (а.с.8-9).

Разом з тим, відповідно до довідки Технікуму професійної освіти №4 у Квідзині імені гарцмістра Яна Махути, учень технікуму ОСОБА_4 мав витрати на оплату навчання за окремі роки в таких розмірах: 2026-2027 навчальний рік 2964,00 злотих, 2025-2026 навчальний рік 3144,00 злотих, 2024-2025 навчальний рік 2520,00 злотих, 2023-2024 навчальний рік 2040,00 злотих, 2022-2023 навчальний рік 1200,00 злотих.

Як видно з довідки Кам`янка-Бузької міської ради №1315 від 10.06.2026, ОСОБА_5 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 і склад її сім`ї, зокрема такий: - син ОСОБА_4 , 2008 р.н. (а.с.26).

Позивач як на підставу своїх позовних вимог вказує на невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що передбачено ст. 199 СК України.

Відтак суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати до досягнення двадцяти трьох років свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Вирішуючи спір суд виходить з наступних мотивів.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Сімейного кодексу України, а саме Главою 16 Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.

Так, у відповідності до норм ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Також згідно зі ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже суд встановив, що повнолітній син сторін по справі ОСОБА_4 продовжує навчання і в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

В силу положень ст. 199 СК України ОСОБА_3 має обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Повнолітній ОСОБА_4 проживає з матір`ю, яка його матеріально утримує.

У свою чергу відповідач не виконує свого обов`язку з утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів відповідно до ст. 199 СК України і стягнення таких в судовому порядку.

Позивач на підставі ст. 184 СК України просить суд визначити розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме в 1/4.

Як видно з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, матеріальне становище відповідача, стан здоров`я та його матеріальне становище, відсутність в нього на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб.

Як встановлено судом з матеріалів справи, що відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок хронічного захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.55), довідкою про отримання пенсії (а.с.139) та медичними документами щодо стану його здоров`я і необхідності лікування та відповідними квитанціями, пов`язаними з цим витратами (а.с.46-135). Крім того, на утриманні відповідача перебуває його непрацездатна мати, що також об`єктивно впливає на його матеріальне становище та можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.

Зазначені обставини суд враховує при визначенні розміру аліментів, оскільки вони свідчать про наявність у відповідача додаткових витрат та інших обов`язків щодо утримання членів сім`ї. Разом із тим сам по собі факт встановлення відповідачу ІІІ групи інвалідності, отримання ним пенсії та необхідність утримання непрацездатної матері не звільняють його від передбаченого законом обов`язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

Таким чином, враховуючи в сукупності матеріальний та сімейний стан відповідача, його стан здоров`я, наявність на його утриманні непрацездатної матері, а також необхідність забезпечення права позивача на належне утримання в період продовження навчання, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення аліментів у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, який відповідає встановленим у справі обставинам та є співмірним із можливостями відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який наголошує, що при вирішенні питання про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, підлягає оцінці не лише факт навчання та потреби дитини у матеріальній допомозі, а й реальна можливість батька надавати таку допомогу з урахуванням його стану здоров`я, матеріального та сімейного стану. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 666/1408/16-ц, суд врахував інвалідність платника аліментів, стан здоров`я членів його сім`ї, наявність на утриманні інших осіб, доходи та витрати сім`ї, дійшовши висновку про відсутність можливості надавати матеріальну допомогу у заявленому розмірі.

Водночас із зазначеної правової позиції вбачається, що визначальним є саме встановлення реальної можливості платника надавати матеріальну допомогу, а не формальне звільнення його від такого обов`язку у зв`язку з інвалідністю. Тому встановлені судом обставини щодо стану здоров`я та сімейного стану відповідача є підставами для врахування їх при визначенні розміру аліментів, а не для повної відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, наданих суду доказів на підтвердження сторонами своїх вимог, потреби дитини, які необхідні для забезпечення її повноцінного і гармонійного розвитку, беручи до уваги рівність батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача на утримання дитини необхідно стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до припинення нею навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Суд вважає, що такий розмір аліментів є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

А тому, суд вирішив, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави слід стягнути 1331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01.06.2026 до припинення ним навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 16.09.2026.

Суддя Т.І. Котормус