Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №443/1954/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1954/26

Провадження №3/443/773/26

ПОСТАНОВА

про направлення на дооформлення

16 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218855 від 06.09.2026, ОСОБА_1 06.09.2026 о 16 год 15 хв кинув світлошумовий пристрій в напрямку будинку №10 по вул. Садова, с. Рогізно. Внаслідок падіння даний пристрій спрацював та вибухнув, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Додатково зазначив, що 06.09.2026 прийшов з роботи додому після нічної зміни, випив пиво та вирішив поспати. В цей час на сусідньому подвір`ї гавкав собака та заважав йому відпочивати. Він вийшов з будинку та пішов до сусідів і попросити щоб вони забрала собаку. На його зауваження ніхто не реагував, а відтак він пішов додому, взяв пінтбольну гранату та кинув на подвір`я сусідки, після чого вона спрацювала.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до висновку, що згадані протокол та додані до нього матеріали підлягають поверненню відділенню поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області для належного оформлення з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.2 ст.278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до статті 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Відповідно до статті 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218855 від 06.09.2026 встановлено, що в графі «Свідки чи потерпілі» не зазначено нікого.

Водночас як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 на подвір`ї будинку перебували її дочка ОСОБА_3 із внуком ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_5 . Також остання зазначила, що поряд із ОСОБА_1 перебував ще один не знайомий їй чоловік.

В той же час, працівниками поліції не було опитано та не відібрано пояснення у всіх учасників події та не долучено їх до матеріалів справи з метою з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до ст.173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Статтею 296 КК України передбачено відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи з наведеного, об`єктивна сторона хуліганства, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а суб`єктивна - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Розмежування підстав кримінальної та адміністративної відповідальності залежить від ступеня суспільної небезпечності вчинених дій.

Зі змісту статті 296 КК України та судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 03 липня 2019 року провадження №288/1158/16-к, №13-28кс19), вбачається, що кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється в людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Також згідно приписів ст. 263 КК України кримінальна відповідальність також наступає за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

До адміністративних матеріалів працівниками поліції не долучено протоколу огляду місця події, з якого можна було б встановити всі обставини справи, а також встановити, чи було пошкоджено майно потерпілих осіб (власників будинку АДРЕСА_2 ), а також інших осіб, а також чи не було завдано шкоди їхньому здоров`ющо в свою чергу безпосередньо впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 ..

Також матеріали справи не містять доказів (висновок експерта, тощо), який би підтверджував, що вибухнув саме світлошумовий пристрій, а не бойовий припасівй чи вибуховий пристрій (ст. 263 КК України).

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Відтак, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218855 від 06.09.2026 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та з істотними порушеннями, що в свою чергу позбавляє суддю зробити висновок про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП чи наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених 296 та 263 КК України, що в свою чергу унеможливлює об`єктивний розгляд справи та позбавить суддю можливості прийняти обгрунтоване рішення по справі, оскільки відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно абзацу 5 статті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Проаналізувавши наведене, приходжу до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218855 від 06.09.2026 скеровано до суду без додержання вимог ст. 256 КУпАП, чим порушені вимоги ст. 245 КУпАП про необхідність всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, що є перешкодою для розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, а тому матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , слід повернути до відділення поліції № 1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 245, 256, 268, 278, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218855 від 06.09.2026, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, разом з долученими до нього матеріалами повернути у відділення поліції № 1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Г. Равлінко