Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №442/6227/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6227/26

Провадження №2/442/2548/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судових засідань Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

11.08.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Партика О.В. звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у два місяці, після набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який народився і проживав у м.Дрогобич Львівської області до кінця 2021 року. За життя, ОСОБА_3 разом зі своєю другою дружиною – ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 485000,00грн, за Договором міни (житлового будинку та земельної ділянки на квартиру) від 08.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_3 , який був зареєстрований та проживав разом з нею до дня смерті прийняв спадщину після смерті дружини і фактично успадкував її частку у праві спільної сумісної власності подружжя на дану квартиру. Інших спадкоємців не було. Отже до складу спадщини після його смерті входить ціла квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 47,7 кв.м, житловою площею - 27, 2кв.м. За життя ОСОБА_3 заповіт не складав, тому спадкування відбувається за законом. До першої черги спадкоємців за законом входять його дочки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про смерть свого батька Позивачка довідалася лише наприкінці 2025 року, оскільки він помер закордоном - у російській федерації. Друга дружина батька - ОСОБА_4 була росіянкою з народження і постійно хотіла повернутися додому. Після того, як вони обміняли будинок із земельною ділянкою на квартиру, батько погодився поїхати наприкінці 2021 року з нею до росії. Стосунки дочок з батьком були напружені після Його одруження з росіянкою, а після початку повномасштабного вторгнення росії до України, вони зовсім перестали спілкуватися. Мачука підтримувала свою країну-агресора, а батько боявся відкрито висловлювати свою незгоду. Наприкінці 2025 року Позивачка побачила повідомлення подруги ОСОБА_4 , яка написала на своїй сторінці у соціальній мережі про другу річницю після смерті останньої, а відтак відразу почала розпитувати про обставини смерті мачухи та про свого батька. Саме тоді вона довідалася про смерть батька ІНФОРМАЦІЯ_2 і про те, що його тіло було знайдено сусідами у квартирі в росії через рік після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як він проживав одиноко відтоді як померла дружина. Подруга мачухи поховала їх там і погодилася передати свідоцтва про смерть з апостилем через осіб, які виїжджали до Європи. Як тільки ОСОБА_1 отримала свідоцтво про смерть батька, то відразу, 22 грудня 2025 року, звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.M. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну йому квартиру. Нотаріус завела спадкову справу №44/2025 і звернулася із відповідними запитами на підтвердження прийняття спадщини Позивачкою. Крім того нотаріус повідомила про необхідність представити їй оригінал правовстановлюючого документа на квартиру. Згідно отриманих відповідей від відділу-ЦНАП ВК ДМР на день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , з нею був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а на день смерті ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_8 з ним відсутні зареєстровані особи. Беручи до уваги наведене, а також те, що на день смерті спадкодавця Позивачка не могла з ним фактично проживати, так як він жив в росії, нотаріус повідомила їй про відсутність доказів прийняття нею спадщини. Крім того, Позивачка представила нотаріусу тільки копію Договору міни (житлового будинку та земельної ділянки на квартиру) від 08.11.2021 року, яку змогла знайти у його квартирі, оригінал документу був відсутній. Ознайомившись із відповідями на запит і поданими ОСОБА_1 документами, нотаріус 27 травня 2026 року винесла Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , в які зокрема зазначила, що Позивачка пропустила строк на прийняття спадщини встановлений ст.1270 ЦК України, а також, що видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після подання документів, які посвідчують право власності щодо належності цього майна спадкодавцю. Нотаріусом було роз?яснено Позивачці процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Вважає, що пропустила строк прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 з поважних причин, а саме через проживання і смерть батька в країні-агресора та будь-якого прямого зв`язку з ним. З самого початку війни позивачка не спілкувалась з мачухою і батьком через різницю в поглядах на причини та можливі наслідки повномаштабного вторгнення через ставлення до методів ведення війни російськими окупантами на території України, про їхні звірства щодо мирного населення. Про смерть батька вона довідалась від подруги мачухи, яка висловила жаль з приводу другого року від її смерті у соціальній мережі. З`ясовуючи обставини смерті мачухи, вона дізналась про смерть батька. Після отримання оригіналів свідоцтв про смерть, вона звернулась до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.

Відповідач відзиву не подав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2026 позов прийнято до розгляду, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.09.2026.

Ухвалою суду від 09.09.2026 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 16.09.2026.

Представник позивачки ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

16.09.2026 представник відповідачки адвокат Гирич О.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_3 .

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого російською федерацією ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (Копія свідоцтва про смерть, видана російською федерацією)

За життя ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Дане стверджується копією договору міни 08.11.2021 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №283512227.

З довідки Відділу-центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради №1272/18-35 від 25.05.2026 вбачається, що ОСОБА_6 на день смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 станом на 21.12.2023 зареєстровані особи: ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою Відділу-центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради №1263/18-35 від 22.05.2026 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 24.05.2024 зареєстровані особи відсутні.

Після смерті батька, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. від 27.05.22026 №40/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Постанову мотивовано тим, що заявницею пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини.

Правові норми та оцінка суду.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан протии Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.12.2021 у справі №703/4978/19 при наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини в межах передбаченого законодавством строку, зокрема те, що він не знав про заповіт на своє ім`я і дізнався про нього вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, нотаріус про заповіт позивача не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приймає до уваги доводи позивачки щодо поважності причин пропущення строку подання заяви про прийняття спадщини та вважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому їй необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини - 2 місяці.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задоволити.

Визначити додатковий строк ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у два місяці, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4

Повне судове рішення складено 16.09.2026.

Суддя Павлів З.С.