Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №336/4968/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4968/26

Провадження №: 2/336/3859/2026

15.09.26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання: Дорошенко К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна по визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, за відсутності сторін, третіх осіб та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Жукова О.Є., звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна по визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 травня 2026 року, яка винесена Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О., та буде підтверджено матеріалами спадкової справи, клопотання про витребування якої долучено до позовної заяви.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на жилий

будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, який посвідчений Романцовим І.А., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.01.2007 року, за №71, за життя ОСОБА_4 заповів належний йому будинок ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

Зазначені обставини підтверджуються копією дублікату заповіту, який виданий 19.05.2026 року ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області, в порядку заміщення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Романцова I.А., Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 85304533 від 19.05.2026.

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 82558701 від 16.09.2025, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , Приватним

нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О. ,

16.09.2025 було заведено спадкову справу 51/2025.

16 травня 2026 року позивач звернувся до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О. з метою оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_4 .

Постановою Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу

Запорізької області Кардаш Я.О. від 16.05.2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Романцовим I.А., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.01.2007 року, за р. № 71, після

померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропущений строк для прийняття спадщини.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в у країні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 N?2102-1Х, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та у подальшому неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення офіцера НОМЕР_1 , перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. З 30 вересня 2024 року призначений офіцером відділення медичного постачання в/ч НОМЕР_2 відповідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 282 від 30.09.2025.

Отже, через введення воєнного стану, та перебування на військовій службі в ЗСУ позивач об`єктивно не мав можливості звернутися до нотаріуса із завою про прийняття

спадщини.

Спадщина після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а строк для її прийняття, встановлений ст. 1270 ЦК України, закінчився через шість місяців з дня відкриття спадщини, тобто 10 березня 2026 року.

Тобто, пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми матеріального права, а також правові висновки Верховного Суду, позивач вважає, що він як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 мав поважні причини пропуску строку для

прийняття спадщини.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 справу передано в провадження судді Худіної О.О. 21.05.2026.

Ухвалою судді від 03.06.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачкою. Роз`яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Роз`яснено третій особі згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову в 15-денний строк із дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву - протягом 5 днів із дня його отримання, які мають відповідати вимогам ч.3-6 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.06.2026 постановлено залучити співвідповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 06.08.2026 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі, призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до заяви зареєстрована за вхідним номером Вх:27453/26 від 06.08.2026 представник позивача адвокат Жукова О.Є. просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Від співвідповідача ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Бекліміщев Олег Вікторович надійшла заява зареєстрована за вхідним номером Вх:23755/26 від 06.07.2026 за змістом якої останній зазначає, що позовні вимоги визнають в повному обсязі на підставі ч. 1 ст. 206 ЦПК України, просять суд розглянути справу без участі, позовні вимоги задовольнити.

Інші відповідачі про поважні причини неявки не повідомили, заяв та клопотань до справи не подали, не скористались своїм правом на подання заяв по суті справи.

17.06.2026 від приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна надійшла заява про доручення доказів, а саме спадкової справи №51/2025.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому розгляді відповідно до вимог ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.

Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи сторонами подано не було.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було, відповідні клопотання не заявлено.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 є громадянином України, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання зареєстрований за адресою6 АДРЕСА_3 (а.с. 10-12).

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.09.2025 підтверджено реєстрацію спадкової справи №51/2025 спадкодавець – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

Постановою приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна від 16.05.2026 за №157/02-31 постановлено відмовити у вчиненні нотаріальних дій на підставі пропущення строку для прийняття спадщини (а.с. 14).

Заповіт від 17.01.2007 року складний ОСОБА_4 за змістом якого останній заповідає: належний йому жилий будинок АДРЕСА_1 , заповідає – ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частинах кожному. Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Романцовим І.А., та зареєстрований в спадковому реєстрі за №41528766 від 17.01.2007 (а.с. 15-17).

Відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовій службі у військовій часті НОМЕР_2 від 30.09.2024 (а.с. 18).

Довідка видана командиром військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2026 за №3461, про те, що старший лейтенант медичної служби ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій часині НОМЕР_2 з 01 вересня 2024 року по теперішній час (а.с. 36).

З копії спадкової справи №51/2025 вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 звернулась до приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О. 16.09.2025 зареєстровано за №140 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 42).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця 9а.с. 43).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 16.10.2015 по 11.09.2025 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), на час смерті зареєстрований разом з ним відсутні (а.с. 47 – зворот).

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернулась до приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О. 16.10.2025 зареєстровано за №153 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 52-56).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернувся до приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Я.О. 16.05.2026 зареєстровано за №62 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 68-69).

Відповідно постановою приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна від 16.05.2026 за №157/02-31 постановлено відмовити у вчиненні нотаріальних дій на підставі пропущення строку для прийняття спадщини (а.с. 70).

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до Рішення КСУ у справі N 1-25/2010 від 29.06.2010 N 17-рп/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Способи захисту порушеного права та / або інтересу містяться у нормі ст.16 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Подання усної заяви (звернення) спадкоємця не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За змістом листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5, 3.6 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є виключно ті, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Так, відповідно до висновків, здійснених у Постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №676/47/21, провадження №61-8014св22: основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Такий висновок здійснений Верховним Судом у вказаній вище постанові.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №607/13549/21, провадження №61-562св23, зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.

За загальним правилом рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Разом з цим, однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Слід зауважити, що на користь доводів сторони позивача свідчить та обставина, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» неодноразово змінена протягом дії воєнного стану на території України. Так, зміни вносились згідно з Постановами КМУ № 209 від 06.03.2022, № 480 від 19.04.2022, № 719 від 24.06.2022, № 1364 від 06.12.2022, № 213 від 10.03.2023, № 469 від 09.05.2023, № 1038 від 29.09.2023, № 1309 від 12.12.2023, № 330 від 26.03.2024. Зокрема, наразі п. 3 виключений з її тексту.

Позивач вочевидь не міг бути обізнаний й з висновками, здійсненими у Постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №676/47/21, провадження №61-8014св22, наведеними вище щодо юридичної сили нормативно-правових актів по вертикалі.

Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Натомість, висновки, здійснені у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №607/13549/21, провадження №61-562св23, не є релевантними, на переконання суду, адже умови воєнного стану, введеного внаслідок повномасштабного військового вторгнення держави-агресора, не мали місця у спірних правовідносинах, що розглядались судом у вказаній справи та не були покладені в обґрунтування позовних вимог, на відміну від даної.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ особа не може відповідати за можливі помилки представників органів влади під час виконання ними своїх обов`язків в процесі забезпечення їх законних прав та інтересів. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Таким чином, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує й думку співвідповідача, який є братом позивача, відсутність заперечень інших учасників справи.

Таким чином, за результатами розгляду справи, з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про доведеність поважності причин, які дійсно могли вплинути на своєчасність подання спадкоємицем заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, зокрема, засобами поштового листування.

За змістом ст. 89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст.251-253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведене, обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині, оскільки позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, суд ухвалює рішення про задоволення позову, а саме, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжі, який необхідно обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Про їх стягнення сторонами у даній справі не заявлено, відповідних доказів не надано.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, враховуючи рішення суду задоволення позову, та, крім цього, критерії, визначені ч.3 ст.141 ЦПК України, що обов`язково мають бути взяті до уваги судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки порушення прав позивача не є наслідком дій, бездіяльності та/або рішень відповідачів, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , у вигляді судового збору у сумі 1 331,20 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, необхідно залишити за останнім.

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 174, 178, 191, 211, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна по визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжі, тривалістю три місяці, який обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Судові витрати, понесені позивачем, у вигляді судового збору у сумі 1 331,20 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, - залишити за ОСОБА_1 .

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Співвідповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кардаш Яна Олександрівна, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 33.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 15.09.2026.

Суддя О.О. Худіна