Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №336/8933/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8933/26

Провадження №: 2-о/336/368/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі головуючої судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що заявниця проживає у АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_2 . Однак, через систематичні прояви домашнього насильства подружнє життя не склалося і вона вимушена була подати позовну заяву про розірвання шлюбу з чоловіком. На теперішній час Заводським районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі № 332/3566/26, однак рішення про розірвання шлюбу ще не постановлено.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з початку 2026 року.

На протязі усього сумісного проживання ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно заявниці, морально принижує, обзиває нецензурною лайкою, застосовує фізичне насильство.

Таким чином ОСОБА_2 створив нестерпиму обстановку для своєї дружини, яка знаходиться у стані постійного страху, паніки та не може спокійно проживати у будинку, який є її приватною власністю. Покидати житло заявниці він не бажає.

З приводу неправомірних дій чоловіка ОСОБА_1 неодноразово викликала поліцію.

Так, 22.05.2026 після того, як ОСОБА_2 в черговий раз спровокував вдома сварку, погрожував заявниці фізичною розправою, спричинив тілесні ушкодження, морально принижував та ображав нецензурними словами, остання звернулася до відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, підтвердженням чого є талон-повідомлення єдиного обліку № 13974 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Після вказаної події ОСОБА_1 звернулася до медичного закладу, де за результатами обстеження їй було надано консультативний висновок спеціаліста від 01.06.2026, в якому зазначено, що в неї забій шийного відділу хребта, забій потилочної ділянки.

Також, психологом Олександрівської головної лікарні міста, заявниці був виданий протокол індивідуальної психологічної діагностики від 29.05.2026, в якому вказано, що вона перебуває в стресовому стані, бо переживає психологічне та фізичне насилля з боку чоловіка, який повернувся з бойових дій і веде себе агресивно, залякує її.

Працівниками поліції стосовно ОСОБА_2 неодноразово видавалися термінові заборонні приписи: від 26.06.2026 № ЕТ 111322; від 20.07.2026 № ЕТ 112529; від 28.08.2026 № ЕТ 114395.

Крім того, працівниками поліції двічі складалися протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: 26.06.2026 та 31.08.2026. На підставі цих протоколів ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Проте, ані наявність заяв про вчинення адміністративних правопорушень, ані наявність протоколів та термінових заборонних приписів не впливають належним чином на ОСОБА_2 та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства різних форм щодо заявниці.

Посилаючись на приписи ст.ст. 3501, 3505 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), ст.ст. 1, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», просила суд видати обмежувальний припис строком на 6 місяців стосовно ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити перебувати в мiсцi проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб.

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином в порядку, визначеним ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 3506 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається ЦПК України.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в ст. 1 надає наступні визначення:

домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

особа, яка постраждала від домашнього насильства – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно зі ст. 2 предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя; колишнє подружжя; та ін.

Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків.

Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є: 1) запобігання домашньому насильству; 2) ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством; 4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки (ст. 5 цього Закону).

В порядку визначному ст. 26 цього Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

За заявою осіб, визначених ч. 1 цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з ч. 4 цієї статті.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 з 13.06.2025 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 13.06.2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Мінісерства юстиції, актовий запис № 251.

Сторони проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

З пояснень заявниці та матеріалами справи встановлено, що в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя на теперішній час перебуває на розгляді цивільна справа № 332/3566/26 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 вчинює домашнє насильство відносно своєї дружини, що підтверджується наступними доказами.

Так, суду наданий талон-повідомлення Єдиного обліку № 13974 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.05.2026, в якому зафіксоване звернення ОСОБА_1 до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо вчинення її чоловіком сварок, погроз та спричинення фізичного болю.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 01.06.2026, ОСОБА_1 звернулася до травмпункту після того, як 01.06.2026 її вдома побив чоловік. Після огляду їй був встановлений діагноз: забій шийного відділу хребта. Ротоційний підвивих С1? Забій потилочної ділянки.

Також, психологом Олександрівської головної лікарні міста Запоріжжя, заявниці був виданий протокол індивідуальної психологічної діагностики від 29.05.2026, в якому вказано, що вона перебуває в стресовому стані, бо переживає психологічне та фізичне насилля з боку чоловіка, який повернувся з бойових дій і веде себе агресивно, залякує її. Жінка відчуває себе незахищеною, безпорадною, заляканою. Почав псуватися фізичний стан. Підвищується тиск.

Працівниками поліції стосовно ОСОБА_2 неодноразово видавалися термінові заборонні приписи, а саме:

26.06.2026 № ЕТ 111322, яким строком на 2 доби зобов`язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою;

20.07.2026 № ЕТ 112529, яким строком на 5 діб зобов`язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою;

28.08.2026 № ЕТ 114395, яким строком на 10 діб зобов`язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Також працівниками поліції неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 173-2 КУпАП.

Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Нормами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані положення, суд зазначає, що на спростування позиції та доводів заявниці, жодних належних доказів заінтересованою особою подано не було, а відповідно існування інших обставин, а ні ж зазначені в заяві, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Зважаючи на вказані докази, є об`єктивні підстави вважати, що вчинення ОСОБА_2 насильства в сім`ї, носить систематичний характер, існували та існують і надалі ризики можливого продовження таких дій. Із вказаних доказів випливає, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають.

Про серйозність сприйняття фактів домашнього насильства, переживання з приводу можливих повторень таких, важкі наслідки спричинені цим та бажання заявниці попередити такі та захистити від таких себе, – свідчать наведені вище докази та звернення ОСОБА_1 до суду та правоохоронних органів.

Дослідженням наданих заявницею доказів встановлено, що її доводи знайшли підтвердження, оскільки наявність конфлікту між сторонами, що мало наслідком звернення заявниці із заявами до поліції, відсутність бажання примирення у постраждалої від домашнього насильства, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства, зокрема за місцем її проживання.

На переконання суду, вказані докази в своїй сукупності підтверджують факт тривалого психологічного, фізичного та економічного насильства в сім`ї, а також зважаючи на неодноразовість вчинення такої поведінки, суд вважає, що вказані докази свідчать про те, що вчинення ОСОБА_2 насильства в сім`ї щодо дружини має місце тривалий час і вважає, що існували та існують і надалі ризики можливого продовження таких дій, а також можливої ескалації такого насильства.

Визначаючи види заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків обмежувальним приписом, суд враховує обставини справи, тривалість неприязних стосунків.

За змістом ч. 7 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Щодо повнолітніх осіб такі обмеження відсутні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09.12.2019 у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18), від 02.09.2020 у справі № 635/4854/19-ц (провадження № 61-3510св20).

Факт не притягнення особи до юридичної відповідальності не може бути підставою для відмови у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, яким підтверджуються доводи заявника. Аналогічний висновок викладено у постанові КЦС ВС від 19.05.2020 у справі № 404/5203/19.

Ураховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, тому суд, з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства у сім`ї вважає необхідним видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника строком на шість місяців та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В силу ч. 3 ст. 3505 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи, суд покладає на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 3506 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 265, 3506, 353, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців з наступними заборонами:

- заборонити перебувати в мiсцi проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 3506 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису – віднести на рахунок держави.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення (ч. 1 ст. 3508 ЦПК України).

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Ю.А.Галущенко